🇪🇺 ЄС планує повністю відмовитися від російського газу до 2027 року – Reuters.

Це частина ширшого плану, який був оголошений після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році.

Європейська комісія планує двоетапну заборону на російський газ:

1. До кінця 2025 року заборонять укладати нові контракти на російський газ, включно з короткостроковими поставками.

2. До кінця 2027 року скасують чинні довгострокові контракти — фактично, це означає повну відмову від трубопровідного та скрапленого газу з Росії.

👉 Зараз 19% газу в ЄС усе ще надходить із Росії (до війни було близько 40%). Основні канали постачання — трубопровід TurkStream і постачання СПГ. 

Значна частина іде за умовами довгострокових контрактів типу “take-or-pay”, які зобов’язують європейські компанії платити за газ, навіть якщо вони від нього відмовляються.

Єврокомісія шукає способи, як скасувати ці контракти без великих штрафів, але це може призвести до судових процесів. Посилатися на «форс-мажор» у цьому випадку складно.

ЄС уже ввів санкції на російське вугілля та нафту, але не на газ. Угорщина та Словаччина виступають проти, бо залежать від російських трубопроводів і бояться зростання цін.

При цьому енергетичний баланс ЄС у 2024 році вже демонструє диверсифікацію, що зробить відмову в майбутньому менш болісною:

▪️ Норвегія: 33,6%
▪️ Росія: 18,8%
▪️ США: 16,7%
▪️ Алжир: 14,1%
▪️ Велика Британія: 4,8%
▪️ Азербайджан: 4,2%
▪️ Катар: 4,1%

🇺🇸 ЄС також хоче тісніше працювати зі США, які давно наполягають, щоб Європа купувала більше американського скрапленого газу.

Щоб нові правила набули чинності, їх мають підтримати Європейський парламент і щонайменше 55% країн-членів ЄС, які представляють 65% населення Союзу.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔞 Знову нагадуємо про необхідність декриміналізації порно
 
«Прибиральницю з Баштанки засуджено за виготовлення та збут порнографії

Обвинувачена, уродженка м. Баштанки, працювала прибиральницею у ЖКГ «Турбота» та є інвалідом ІІІ групи. У січні 2024 року вона виготовила дві фотографії порнографічного характеру за допомогою свого мобільного телефону, які зберігала до вилучення правоохоронцями. 

Після цього, використовуючи месенджер «Telegram», обвинувачена намагалася продати ці зображення, отримавши за них 250 гривень та 500 гривень від двох різних покупців. 

(…)

Суд призначив покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік, а також заборонив обіймати посади, пов'язані з ІТ-технологіями».

👉 ЦЕС спільно з коаліцією 25 громадських організацій послідовно підтримуємо рух до декриміналізації порно.

Ознайомитися детальніше можна за посиланням

Ще у 2022 році відповідна набрала необхідні для розгляду 25000 голосів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Україна може перейти з долара на євро для орієнтира курсу гривні – повідомляє Reuters. 

Зараз курс гривні визначається у прив’язці до долара США, хоча фіксований курс скасували ще у жовтні 2023 року. Але частка операцій в євро зростає, і Національний банк вже розглядає варіант зробити саме євро головною валютою для орієнтира.

Схожий крок зробила Молдова — з 2 січня 2024 року її національна валюта орієнтується на євро.

Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, що перехід на євро пов’язаний із тіснішими зв’язками України з ЄС, прагненням до членства, а також глобальною нестабільністю та змінами в міжнародній торгівлі. 

«Це важливе стратегічне рішення НБУ є логічним кроком у контексті європейської інтеграції України, проте не матиме відчутного впливу на щоденну економічну активність у короткому горизонті», 一 пояснив наш старший економіст Володимир Ланда.  

👉 Додамо, що попри американські торгові війни, долар усе ще домінує у світовій торгівлі та використовується як основна резервна валюта. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Шукати роботу в ІТ за кордоном зараз складніше, ніж в Україні

DOU підготував опитування айтівців про пошук роботи у 2025 році. З цікавого:

▪️ 42% айтівців в Україні знизили зарплатні очікування.

▪️ Фахівці, яких звільнили, і ті, хто довго шукає нову роботу, мають вищу ймовірність переходу на нижчу зарплату. Переважно пошук триває понад 2 місяці.

▪️ Інтернам, джунам і мідлам простіше знайти нову роботу на вищу зарплату, а сеньйори, ліди та керівники часто втрачають у зарплаті при зміні роботи.

▪️ 10% айтівців з фултайм-роботою паралельно шукають нову.

▪️ У 2023 році 15% пошукачів не подавалися самі, а чекали на звернення рекрутерів. Зараз лише 7% розраховують на такі пропозиції.

▪️ Шукати роботу за кордоном зараз не легше, а подекуди навіть складніше, ніж в Україні. Там подаються на більше вакансій, проходять більше інтерв’ю, процес триває довше. Дуже багато залежить від спеціалізації.

▪️ Частіше працевлаштовуються фахівці з data, DevOps, QA. Найскладніше знайти роботу керівникам, дизайнерам, HR, фінансистам.

▪️ Найважче для шукачів роботи — відсутність фідбеку від компаній та велика конкуренція за робочі місця, а для компаній — низький професійний рівень кандидатів.

▪️ Djinni, LinkedIn та DOU — основні канали пошуку роботи для українських айтівців. Українські айтівці за кордоном найчастіше шукають і знаходять роботу через LinkedIn (38% так знайшли нове місце).

🔗 За посиланням можна подивитись більше цікавих даних і порівняти показники в Україні та за кордоном.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи потрібні закарпатським фабрикам бангладешці? 

👉 Про це говорили в новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з Ярославом Рущишиним, народним депутатом, який працює над дерегуляцією у сфері трудових відносин.  

У суспільстві досі є страх, що спрощення доступу іноземців до ринку праці призведе до «захоплення» робочих місць і зниження зарплат. Але очевидно Україна зараз не є привабливою для трудової міграції.

Навіть якщо роботодавець хоче найняти когось із-за кордону, зробити це складно:

▪️ потрібен дозвіл,
▪️ є вимоги до зарплат (причому часто вона має бути значно вищою, ніж отримують українці на схожих посадах),
▪️ плюс візові обмеження.

«Меблева фабрика на Закарпатті домовилася про приїзд 160 працівників із Бангладешу на умовах трудового договору. Усе вже було узгоджено, але їм просто не видали візи», 一 розповідає Рущищин.

При цьому служби безпеки, які справді мають контролювати в’їзд і ризики, вже виконують свою роботу.

«Ті, кого ми не хочемо — знайдуть спосіб приїхати. А щодо тих, кого ми хочемо — ми маємо створити умови. Зараз це не про безпеку, а про зайву бюрократію.

Потрібна чітка державна політика зайнятості та трудової міграції. Кого нам бракує? Де саме? У яких сферах? Але зараз — найгірше рішення — тримати економіку закритою. Це підтримує лише одне: бюрократію і корупцію», 一 пояснює Ярослав.

Тут можемо дивитись на приклад Польщі. Там зараз перебуває від 1,5 до 2 мільйонів українських працівників. Через доступну робочу силу рівень автоматизації в Польщі виявився нижчим, ніж у Німеччині. Проте загальний економічний результат у Польщі все одно позитивний — за рівнем доходів вони вже випередили Японію.

🎧 Подивитись подкаст можна за посиланням.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 БЕБ наздогнали підпільний цех з виготовлення цигарок, облаштований на свинофермі у Київській області. 

(текст Юрія Гайдая, старшого економіста ЦЕС).

«Три виробничі лінії, до 50 тис. пачок цигарок в день. Для розуміння масштабу 一 це десь 5% тіньового ринку України, або 10% внеску Винниківської тютюнової. Немало). 

Про Винниківську тютюнову, правда, вже 9 місяців повна тиша. Мабуть залишили для нового директора БЕБ.

БЕБ пише, що "відправляли покупцям за допомогою відомого поштового оператора, відділення якого було розташовано в кілометрі від нелегального цеху".

Щось мені здається, що якби слідчі органи декілька разів показово спробували притягнути керівництво та співробітників "відомого поштового оператора" до відповідальності по ст.204 ККУ, то ризик-апетит цього оператора істотно б зменшився, а збувати контрафакт в Україні стало б дещо складніше.

Чисто комунікаційно 一 прекрасний кейс. Нарізай відяшечки і показуй споживачам, що купуючи ліві сигарети без чеку вони ризикують курити не просто шкідливе лайно від поважних тютюнових корпорацій, а шкідливе лайно, виготовлене в антисанітарних умовах у свинарнику».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Що чекає на український ІТ-ринок? 

Колись динамічний ІТ-сектор скорочується другий рік поспіль.

У 2023 році експорт ІТ-послуг впав на 8,5% — до $6,7 млрд. У 2024-му ситуація не покращилася: третій квартал став найгіршим для галузі з початку повномасштабного вторгнення. Зменшується кількість вакансій та зарплати. 

Проте, навіть у таких умовах частка ІТ залишається другою за обсягом статтею українського експорту після агросектору, становлячи 38%.

👉 Що чекає на український ІТ в найближчій перспективі? Будемо розбиратись спільно з German Economic Team (GET) 15 травня о 17:00 на нашій подій, де також додатково оглянемо голові зміни в економіці країни за місяць. 

Серед спікерів — представники ІТ-асоціацій.

🔗 Реєструйтесь за посиланням на нашому сайті.

Медіапартнер події – Mezha.Media.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Хоча інфляція у квітні прискорилась, НБУ бачить ознаки зниження цін 

📈 У квітні інфляція прискорилася до 15,1% р/р (0,7% м/м). Вплинули переважно через два чинники: торішні невдалі врожаї та подорожчання алкоголю й тютюну через підвищення акцизів.

Додатково на ціни тиснули високі витрати бізнесу на зарплати через нестачу працівників та активний споживчий попит.

Найбільше подорожчали серед продуктів:

▪️ фрукти — +7,9% м/м
▪️ м’ясо — +3,8%
▪️ цукор — +2,2%

Як повідомляє НБУ, у квітні з’явилися ознаки, що тиск на ціни зменшується. Фактичні показники як загальної, так і базової інфляції виявилися трохи нижчими, ніж очікував НБУ. Якщо врахувати сезонні чинники, то щомісячна динаміка цін теж показує послаблення інфляційного тиску.

За прогнозом НБУ, влітку інфляція має почати знижуватись, а до кінця року уповільниться до рівня менше 10%.

Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС може поновити імпортні обмеження на українські товари з 6 червня 一 FT

З 6 червня 2025 року завершиться дія тимчасового безмитного режиму для українського експорту. Замість нього Європейська комісія пропонує запровадити перехідні обмеження на час оновлення Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.

Рішення ухвалили через звернення кількох країн ЄС, зокрема Польщі та Франції, що український імпорт негативно впливає на їхніх фермерів.

У Єврокомісії сказали, що пільговий торговельний режим не продовжуватимуть, але нову угоду з Україною ще обговорюють.

💶 Український уряд оцінює потенційні втрати від повернення до довоєнних умов торгівлі приблизно у €3,5 млрд на рік.

«Найвразливішими є сектори з доданою вартістю — оброблене зерно, цукор, м’ясо птиці. Саме вони наростили експорт до ЄС за роки дії АТЗ. Наприклад, експорт обробленої кукурудзи значно зріс, але за повернення мит, ставки сягатимуть до половини вартості окремих продуктів (наприклад, кукурудзяного борошна) поза квотами.

Альтернативні експортні ринки — Близький Схід і Африка — залишаються складними через логістику та конкуренцію з боку РФ. Водночас повноцінна інтеграція до ринку ЄС вимагає значної імплементації сільськогосподарського законодавства ЄС, чого швидко досягти не вдасться», 一 пояснює у колонці наша старша економістка Яна Охріменко. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

⚡️ У квітні Україна експортувала рекордну кількість електроенергії за день

Минулого місяця імпорт електроенергії все ще переважав експорт. Втім протягом місяця експорт поступово зростав, і 24 квітня сягнув найвищого денного показника за понад рік — 14,2 ГВт·год.

Загалом за місяць Україна продала за кордон 151,08 ГВт·год електроенергії.

Постачання тривали щодня без перерв. Основні покупці — Угорщина (56,9 ГВт·год), Молдова (52,7), Румунія (23,2) і Словаччина (18,2).

Імпорт скоротився до 187,2 ГВт·год у порівнянні з 272,2 ГВт·год у березні. Найбільше електроенергії надійшло з Угорщини (83,1 ГВт·год) та Словаччини (34,3).

Також постачали Польща (34,3), Румунія (24,5) й Молдова (11). Вся імпортована електроенергія оплачувалась — це не була допомога.

Чистий експорт був позитивним (тобто Україна продавала більше, ніж купувала) протягом 16 днів місяця.

Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

🇪🇺 ЄС продовжив торговельні преференції для української сталі до 2028 року 

На відміну від агро, металургійну продукцію з України і надалі імпортуватимуть до ЄС без мит і квот. 8 травня Європейський парламент ухвалив рішення продовжити цей режим ще на три роки — до червня 2028 року. Поточний режим мав завершитися вже 5 червня. 

⚡️ У якому стані зараз українська металургія? Прямо зараз презентуємо головні зміни:

▪️ У квітні виплавка чавуну зросла на 17% (661 тис. т), сталі — на 26% (692 тис. т), а комерційного прокату — на 14% (546,5 тис. т) у порівнянні з березнем.

▪️ За січень–квітень виробництво чавуну зросло на 8% р/р до 2,36 млн т, сталі — на менше ніж 1% (2,42 млн т), прокату — на 1% (1,98 млн т).

▪️ Внутрішнє споживання прокату в першому кварталі зросло на 23% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 666 тис. т. Попит на гарячекатаний плоский прокат зріс на 60% до 243 тис. т. 

▪️ Компанія «Інтерпайп» запустила виробництво надважких труб (понад 3 т, до 7 м) для інфраструктурних і енергетичних обʼєктів у ЄС. Вони стануть частиною опор мостів, стадіонів та морських вітрових електростанцій.

Графік з нашого огляду економіки (проєкт реалізуємо спільно з German Economic Team).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Держава не встигає за розвитком MilTech, знайти фахівців стає все складніше — головне про український ІТ у 2025 році

Переказуємо ключове з нашої вчорашньої події «Що чекає на український ІТ-ринок?», яку ми провели спільно з German Economic Team (GET). 

▪️ Український ІТ-експорт приносить понад 14% валютних надходжень країни. 
▪️ У 2024 році галузь сплатила більше 7 млрд грн податків тільки в рамках «Дія.City». 
▪️ Загалом в ІТ працює понад 343 тисячі людей.

🤖 Один із найбільших чинників змін в ІТ — це розвиток штучного інтелекту. Роботу, на яку раніше йшли місяці й сотні людей, тепер виконують маленькі команди всього за кілька тижнів.

Ще один напрям, що стрімко зростає — військові технології (MilTech). У Харкові, як розповів Олександр Медовой, голова наглядової ради Харківського IT-кластера та CEO компанії AltexSoft, вже працюють десятки MilTech-команд. Водночас держава не встигає за розвитком галузі.

«Держава у нас його [новітній продукт] закуповувати не хоче, експортувати його з України не можна. Що ми робимо? Відкриваємо компанію в Литві і все легко туди переноситься. І далі імпортуємо звідти те, що потрібно», — каже Медовой.

Про зміни в структурі попиту на ринку праці розповіла Ірина Іпполітова, аналітикиня DOU. 

За її словами, кількість вакансій зросла: 6,5 тис. у квітні, тоді як у 2023 році було близько 4 тис. Водночас знайти роботу стало складніше — зараз 15% спеціалістів активно шукають вакансії, два роки тому таких було 9%. Сам процес займає понад два місяці.

🧑‍💻 Роботодавці пояснюють це дефіцитом сильних фахівців. Найчастіше згадують проблеми з слабкими технічними знаннями й нестачею soft skills. Про те, що підбір кадрів зараз нескладний кажуть лише 21% компаній.

«Якщо до повномасштабної війни більшість ІТ-фахівців працювали у сервісних або аутсорсингових компаніях, то зараз все більше людей залучено до продуктових компаній. І частково саме цим пояснюється зміна розміру компаній: великі аутсорс-компанії поступаються місцем меншим продуктовим командам», — додає Іпполітова.

Віктор Шальнєв, CEO ІТ-компанії NIХ розповів, що практика набирати студентів «на виріст» також відходить, бо компанія не може дозволити собі чекати, поки вони навчаться. 

Він також згадує про обмеження з боку клієнтів щодо розробників, які перебувають в Україні:

«Дехто з замовників уже особисто переконався, що розробник може раптово зникнути, наприклад, його можуть мобілізувати. А це може бути ключовий фахівець на проєкті. У таких випадках команда на деякий час втрачає стабільність, а розвиток продукту призупиняється. Тому дедалі більше клієнтів або виводять проєкти з України, або ставлять жорстку вимогу, щоб основна команда працювала з безпечних регіонів — Європи, США тощо».

👉 Подивитися запис дискусії можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram