У 2025 році Європа може закупити більше зброї, ніж США — вперше з Другої світової війни.

Дані: Aviation Week Network.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Що зміниться для українців із приєднанням до SEPA?

Місяць назад Кабмін схвалив законопроєкт, що має сприяти приєднанню України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (детальніше про це писали тут). Це європейська система, яка дозволяє швидко та без зайвих комісій переказувати кошти між банками в межах ЄС. 

💶 Після приєднання українським компаніям і громадянам не потрібно буде відкривати рахунки за кордоном, щоб переказувати чи отримувати євро. Цей крок 一 одна з частин інтеграції до фінансового ринку ЄС.

Законопроєкт також передбачає створення Реєстру банківських рахунків та сейфів, який адмініструватиме Державна податкова служба (ДПС). 

Там буде зберігатись базова інформація про власників рахунків — IBAN, ПІБ, банк, дата відкриття/закриття, без деталей про залишки чи транзакції.

👉 Як це вплине на бізнес і громадянське суспільство? Будемо розбиратись на експертній зустрічі «Україна на шляху до SEPA: законодавчі зміни та їхній вплив» уже завтра, 20 травня о 10:00. 

Організатори: Центр демократії та верховенства права разом з EasyBusiness та ЦЕС.

Поговоримо про:

✅ Аналітичний огляд законопроєкту №13233, який підготували юристи ЦЕДЕМ;
✅ Потенційні ризики та можливості для громадянського суспільства і бізнесу;
✅ Шляхи доопрацювання законодавства для ефективної адаптації до вимог SEPA.

🔗 Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/B3q6QaG2Lgr7d5FC9 

Під час заходу передбачено час для модерованої дискусії, щоб кожен учасник міг висловити свою думку та поділитися ідеями.

Зустріч відбудеться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Думки, висловлені під час заходу, є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

В інфографіці Visual Capitalist, створеній на основі звіту EY, тіньову економіку оцінюють через частку готівки в обігу — на припущенні, що саме через неї проходить більшість тіньових транзакцій. 

Чому це застарілий підхід пояснює наш старший економіст Юрій Гайдай в дописі:

«Що робить Visual Capitalist? Потоково пиляє інфографіку, яка буде глобально віруситися.

Що робить EY? Випускає звіт, з якого VC захоче зробити інфографіку, яка завіруситься і глобально порекламує EY.

Що роблю я? Замість дати "дежурний коментар" про тіньову економіку України, лізу в методологію звіту EY і бачу, що вони взяли залежною змінною частку кешу в M1!

Ключове припущення авторів EY, на якому виросла оця вірусна інфографіка, що тіньові транзакції відбуваються здебільшого в ГОТІВЦІ (окрім частини нелегальних транзакцій в крипті). Відтак вони беруть контрольні змінні, які пояснюють частину кешу у формальній економіці, а все, що зверху 一 тінь). І дивляться на детермінанти.

Класна ідея для другої половини XX-го ст., коли виникла і розвинулася методологія оцінки тіні через попит на готівку. Дані по готівці за межами кредитних установ  якісні, доступні, порівнювані 一 бери і ганяй модельки.

Але кожен український обнальщик, чи, правильніше, оператор зустрічних потоків, буде довго реготати зі спроби оцінити тінь через обсяг "зайвої" готівки.

Воно вже давно так не робе, і якщо ви принаймні читали мої дописи про ігорку чи зернові схеми, або слідкували за роботою ТСК ВР по економічних злочинах, то теж це розумієте.

Але автори EY отак через кеш оцінюють тінь, далі додають оцінку негрошової тіні через оцінку неформальної аграрочки і роблять приписку "нє, є ще якісь цифрові транзакції, переважно в крипті, але їх обсяг 一 неістотний для більшості країн".

АГА, ЩАС, НЕІСТОТНИЙ.

Ну тобто в цілому в EY класний звіт вийшов. Аналіз детермінант тіні 一 цікавий, пізнавальний.

Наприклад, те, що високі ставки податків істотно впливають на частку тіньової економіки лише для країн з високими доходами. 

А для low income та lower-middle income країн ставки податків визначають лише 10-15% всієї тіньової економіки, а домінуючою детермінантою тіні є неефективність уряду (29%).

Але от за межами цих результатів моделювання, серйозно ставитися до показників тіні та порівняння їх між країнами 一 не можу».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Рівень безробіття в Україні другий місяць поспіль залишається на найнижчому рівні 一 12,1%

З початку повномасштабної війни Держстат не публікує офіційних даних щодо безробіття. Ми використовуємо оцінки дослідницької агенції Info Sapiens.

👉 Попри це, кадровий дефіцит стає системною загрозою для економічного відновлення. Про це розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський на події ЄБРР, присвяченій темі людського капіталу.

«Сьогодні в Україні лише 26 мільйонів людей віком від 15 років і старше. Загальна чисельність населення — лише 31 мільйон. Навіть якщо війна завершиться наступного року, до 2032 року в Україні проживатиме лише близько 30 мільйонів людей.

Лише 13 мільйонів економічно активного населення та 10 мільйонів — неактивного, з найбільшою часткою пенсіонерів. Поточний рівень народжуваності в Україні — найнижчий у Європі, близький до одного народження на жінку.

Одна з причин низької народжуваності — системні проблеми з доглядом за дітьми та людьми похилого віку, що заважає економічній участі жінок. Згідно з останнім звітом OECD, рівень економічної активності жінок в Україні значно нижчий, ніж у країнах-сусідах».

Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Це моя реформа — і ми дійсно зганьбилися як влада», — Гетманцев про БЕБ, тіньову економіку й TikTok

🎙 Минулого тижня ми записали відеоподкаст із головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Поговорили про реформу Бюро економічної безпеки, тіньовий сектор, роль бізнесу — і навіть про TikTok.

Саме зараз триває відкритий конкурс на нового голову БЕБ, і вже в червні 2025 року очікується фінальне рішення.

«Перший раз, коли ми створили БЕБ, і був призначений Мельник – колишній податковий міліціонер – ми дійсно зганьбилися як влада. Тому моя справа честі – виправити цю помилку». 

Також у подкасті:

▪️ Правоохоронна система повинна забезпечити закон один для всіх. 

«Візьміть приклад: “Оріон Табако”. Бюро економічної безпеки — те саме, яке роками підозрювали в корупції — заходить, вирізає виробничу лінію, знаходить докази: виготовлення тютюну, безакцизна продукція. Реально припиняють злочин, вивозять обладнання. Що робить суд? Повертає цю лінію. Знову арешт, знову підозри, знову рішення — і знову суд її повертає. Це не помилка, це система. Кланова, корупційна, сформована ще, можливо, з радянських часів. Це і є "руський мір", з яким ми воюємо. І зламати йому хребет можемо тільки разом — разом з вами, разом із бізнесом».

▪️ Детінізація 一 не про бюджет, а про інтереси бізнесу

«Детінізація — це насамперед не про доходи бюджету. Це — про інтереси бізнесу. Вона дає змогу бізнесу розвиватися, залучати інвестиції й кредити, вона його захищає. 

Детінізація робить бізнес цивілізованим, дозволяє йому спокійно спати й не думати про те, кому дати хабар, коли прийде черговий правоохоронець чи податківець і вхопить за відсутність чеку, за роботу в кеші чи за використання “скрутчиків” з ПДВ».

▪️ Для чого Гетманцеву TikTok:

«Я зайшов у ТікТок, бо переконаний: влада має спілкуватися і звітувати перед людьми. Я не імітую відкритість — у мене третій рік відкриті коментарі в телеграмі, і тепер так само в ТікТоці. Саме це допомагає уникати помилок і тримати фокус на тому, для чого ти тут. На шостому році каденції відповідати непросто, але є що сказати. І є кому дякувати — навіть тим, хто пише неприємне». 

🔗 Подивитися та послухати подкаст можна за посиланням. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💼 В Україні скасують деякі регуляторні вимоги до бізнесу

Учора уряд скасував 63 регуляторні акти. Це дозволить бізнесу зекономити понад 400 млн грн, але головне 一 безліч робочого часу.

👉 Про один із прикладів — скасування свідоцтва національного фільму — написав наш старший економіст Володимир Ланда.

«Скасування свідоцтва національного фільму номінально зекономить бізнесу лише 0,3 млн грн. Але як фільми мали отримувати цей статус?

1. Треба було набрати визначену кількість балів, залежно від кількості акторів, операторів, режисерів монтажу, наявності студії та продюсера.
2. Довести, що ці люди – громадяни України. Якщо в українському фільмі гратиме Леонардо ДіКапріо – балів це йому не додасть.
3. Довести, що більша кількість знімальних днів також була в межах України.

Для мультфільмів — окрема система балів за авторів ідеї, композиторів і художників-розкадровників. Для неігрового кіно — ще більше нюансів.

Щоб отримати свідоцтво, потрібно було подати заяву встановленого зразка, додати інформацію про кар’єру продюсера, копії паспортів усіх причетних, розрахунок балів, фільмокопію, а якщо у фільмі є іноземна мова — ще й рішення Ради з державної підтримки кінематографії. Це все регулювалося наказом Держкіно відповідно до закону «Про кінематографію». 

І тут раптом виявилося, що усе це непотрібно. І ще непотрібні 62 схожих історії від погодження санітарних зон водних об’єктів до дозволів на заняття народною медициною.

Тому, на жаль, цей пост не про кіно».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Чи треба підвищувати податки, щоб зберегти фінансову стабільність?

Під час останніх Spring Meetings у Вашингтоні українська влада та МВФ обговорювали можливі фіскальні зміни з 2026 року — підвищення ПДВ, прогресивний податок на доходи та «податок на розкіш». Основний акцент — боротьба з тіньовою економікою, зокрема зловживання спрощеною системою оподаткування.

В останньому Меморандумі з МВФ Україна підтвердила намір провести податкові реформи згідно з Нацстратегією доходів, включно з реформою спрощеної системи. Підвищення основної ставки ПДВ залишається потенційним джерелом додаткових надходжень на випадок непередбачуваних обставин.

👉 Чи зможе бюджет обійтись без підвищення податків? Та чи готова Україна до восьмого перегляду програми? Обговоримо це з партнерами RRR4U під час онлайн-дискусії.

Подія пройде 28 травня о 15:00 на платформі Zoom. 

🔗 Реєстрація доступна за посиланням.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/.

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

💶 Україна пропонує ЄС із 2026 року фінансувати ЗСУ 一 це може стати вчасним рішенням для України

Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко на зустрічі фінансового блоку G7.

«Наразі ведемо діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи. Витрати на забезпечення українських збройних сил для безпеки Європи становитимуть невелику частку ВВП ЄС. 

Враховуючи військові ризики, Європа вже шукає шляхи зміцнення оборони, зокрема через збільшення чисельності військового персоналу. Але розбудова подібного потенціалу потребуватиме років і значних ресурсів. Інтеграція українських збройних сил – дієве рішення, що має економічні переваги для країн-партнерів», 一 пояснив міністр фінансів. 

👉 Нагадаємо, що з початку повномасштабної війни майже всі внутрішні доходи держбюджету спрямовуються на оборону — це понад 50% витрат. 

Цивільні потреби (соціалка, зарплати, пенсії) покриваються зовнішньою допомогою, яка у 2025 році має скласти $38,4 млрд.

💸 Левову частку надходжень цьогоріч забезпечить фінансування ERA (кошти від доходів на заморожені російські активи). Гроші можуть бути витрачені не лише на «цивільні», але й на військові видатки.

«Якщо нам вдасться перейти від моделі “ми платимо за оборону, а партнери допомагають нам з цивільними видатками” до “європейці разом з українцями спільно інвестують у безпеку Європи, фінансуючи українські сили оборони”, це суттєво сприятиме нашій фінансовій стабільності на 2026 рік та покращить оборонні перспективи самого ЄС. Ця пропозиція пана Марченка — саме про фундаментальну зміну парадигми нашого партнерства», 一 пояснив наш економіст Максим Самойлюк.

Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Чому Київ неефективно використовує свої доходи?

До дня Києва запросили на подкаст підприємця та засновника громадської організації «Офіс трансформації» Максима Бахматова поговорити про економіку столиці. 

Зокрема про те, як Київ витрачає свій бюджет та чому маючи понад 100 мільярдів гривень на рік, місто досі не здатне завершити ключові інфраструктурні проєкти. 

Декілька цікавих моментів:

💸 Бюджет і профіцит

Київ щороку недовикористовує мільярди гривень — наприклад, у 2023 році 14 мільярдів були перенесені на наступний рік, бо не встигли «освоїти». Велику частину бюджету витрачають в останні тижні року, часто поспішно і неефективно.

Через відсутність стратегії, немає чітких планів і пріоритетів, які дозволили б планово інвестувати в інфраструктуру, а не "згадувати" про проблеми в листопаді.

🚽 Каналізація з 50-х років

Основна каналізаційна інфраструктура Києва — Бортницька станція аерації — перебуває в аварійному стані з 2011 року. Це система, що обслуговує до 5 млн людей у столиці та області. 

У 2015 році уряд Японії надав Україні $1,1 млрд (кредит під 0,2% на 40 років) на її реконструкцію. За 10 років місто не змогло реалізувати проєкт — навіть не розпочато повноцінних робіт.

🚇 Метро на Виноградар

Будівництво гілки метро на Виноградар триває з 2018 року. На проєкт уже витрачено 6 млрд грн, з яких 4 — аванс у 2018 році. Частину коштів поклали на депозит, з якого згодом зникло 140 млн грн відсотків.

У 2023 році бюджет проєкту збільшили до 23 млрд грн, однак гілка досі не добудована. Бахматов додає, що вартість будівництва — $151 млн за кілометр і це дорожче, ніж у Шанхаї. 

🚌 Ринок маршруток
Київ щороку втрачає 4–10 млрд грн у готівковому обороті, який крутиться в маршрутках. У Житомирі можна оплатити проїзд карткою, а в Києві — досі лише готівкою. Це не технічна проблема, а політичне небажання змінити модель.

🏗 Хаотичні забудови

У Києві — особливо в центрі — масово з’являються незаконні прибудови. Немає системного переліку історичних обʼєктів, що потребують охорони. Власники будівель свідомо не ремонтують памʼятки, сподіваючись, що ті розваляться — щоби потім звести щось нове.

«У Львові ви не побачите жодної незаконної забудови в історичному центрі. Бо мер сказав: “Я не хочу такої забудови”. І все. Депутати, може, й хотіли — але він не хоче. І за 20 років там нічого потворного не з’явилось», 一 пояснює Максим Бахматов.

🎧 Слухайте наш спільний з Громадським радіо подкаст "Що з економікою?" на усіх подкаст-платформах та дивіться в YouTube.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❌ Податкова заборгувала бізнесу 30 млрд грн відшкодування ПДВ з початку року

У ДПС це пояснюють різким зростанням кількості заявок: цього року компанії подали заявок на 63,5 млрд грн — на 16 млрд більше, ніж торік. 

Причиною, ймовірно, стало зростання експорту на тлі очікуваного запровадження мит з боку ЄС.

👉 Переказуємо деталі з матеріалу Forbes:

▪️ Голова комітету Ради з питань фінансів Данило Гетманцев серед головних причин затримок називає: неперерахування коштів казначейством (4,4 млрд грн), невиконання судових рішень (7,7 млрд грн), збільшення кількості перевірок податкових декларацій (+22,3% до минулого року).

▪️ Ярослав Железняк, заступник голови Комітету з питань фінансів, вважає зростання боргу штучним: податкова звертається до казначейства з проханням відкласти виплати, щоб формально перевиконати план доходів. У І кварталі 2025 року це дало 46,2 млрд грн перевиконання за ПДВ.

▪️ Затримки у відшкодуванні ПДВ прямо вдаряють по ліквідності компаній. Найбільше страждають експортери та виробники — аграрії, металурги, машинобудівники, хіміки та харчовики. 

▪️ Європейська бізнес-асоціація, Торгово-промислова палата та Рада бізнес-омбудсмена пов’язують затримки з хронічним дефіцитом бюджету, обумовленим воєнними потребами.

Що може покращити ситуацію:

1. Відновити повну публічність реєстру автоматичного відшкодування ПДВ, який із травня 2022 року працює в закритому режимі.

«Раніше реєстр заяв про відшкодування ПДВ розміщувався на сайті Мінфіну одним файлом та містив всі заяви з моменту запуску системи у 2016 році. Підприємці могли впевнитись, що хронологія відшкодування здійснюється без надання переваги тим чи іншим гравцям», – коментує наш старший економіст Юрій Гайдай.

2. Регулярна звітність Мінфіну та ДПС до парламенту з деталізацією за галузями та регіонами.

3. Посилення повноважень бізнес-омбудсмена у розгляді скарг.

4. Запровадження досудового механізму оскарження відмов у відшкодуванні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Дешева електроенергія обходиться нам повільною деградацією енергосистеми

👉 Переказуємо допис Дениса Сакви, старшого аналітика Dragon Capital.

«Щиро сподіваюсь, що той, хто писав аналіз тарифів для населення вже не буде впливати на прийняття економічних рішень в країні.

🔍 Собівартість виробництва електроенергії у 2024 році (без амортизації!):

– НАЕК «Енергоатом» — 1,18 грн/кВт·год

– ПрАТ «Укргідроенерго» — 1,05 грн/кВт·год

– Середньозважена — 1,16 грн/кВт·год

А що це за «собівартість без амортизації»? Тобто ми плануємо експлуатувати електростанції до повного зносу, не вкладаючи в їхнє оновлення жодної копійки — лиш би сьогодні вийшло дешевше? Цей підхід веде не до «дешевої електроенергії», а до відсутності електроенергії взагалі.

💡 Тариф для населення з 1 червня 2024 року — 4,32 грн/кВт·год.

І знову — хтось порівнює собівартість без ПДВ із тарифом із ПДВ. Можна дізнатись, яка економічна школа цьому вчить? Бо за логікою автора, хліб має коштувати стільки, скільки зерна в ньому. Але навіть якщо раптом ви змогли вкрасти електроенергію прямо з реактора, вам усе одно доведеться… доставити її до розетки. 

І це коштує:

Тариф на передачу (Укренерго) — 0,686 грн/кВт·год (без ПДВ)

Диспетчерське управління — 0,10 грн/кВт·год (без ПДВ)

Розподіл (ОСР) — ~1,80 грн/кВт·год (без ПДВ)

Постачальник універсальних послуг — ~0,17 грн/кВт·год (без ПДВ)

🔢 Разом: 3,9 грн/кВт·год (без ПДВ), або ≈ 4,7 грн/кВт·год (із ПДВ).

Тобто навіть без урахування справжньої повної собівартості виробництва та амортизації, тариф для населення в 4,32 грн/кВт·год не покриває витрати на електроенергію, яка фізично потрапляє в дім.

📉 Поточна модель — це дотація, за яку ми заплатимо руйнуванням енергосистеми.

2022–2025 роки мали стати уроком. Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру українці вперше масово усвідомили цінність електроенергії. Люди були готові платити по 50 грн/кВт·год за генераторне світло. Це був справжній тектоничний зсув у свідомості.

Але урок, здається, забули. Вибори наближаються — і дехто знову дістає стару пісню про «зубожіння», «ярмо» та «зраду».

А реальна економіка — це не емоції й не популізм. Це інвестиції, ремонт, стабільність. Енергетика — це не місце для фантазій. Вона або працює, або ми сидимо в темряві».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🌾 Чому українське сільське господарство може стати проблемою у процесі євроінтеграції?

З 6 червня 2025 року завершиться дія тимчасового безмитного режиму для українського експорту. Рішення ухвалили через звернення кількох країн ЄС, зокрема Польщі та Франції, що український імпорт негативно впливає на їхніх фермерів.

👉 У чому проблема з українським агросектором для ЄС? Про це в етері марафону розповіла старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

По-перше — ми надзвичайно конкурентні. Це пов’язано з низкою факторів: у нас дешевша робоча сила, великі аграрні підприємства, значно масштабніші, ніж у більшості країн ЄС. Така структура дозволяє суттєво знижувати витрати на виробництво і робить українську продукцію більш привабливою за ціною.

По-друге — розміри. Україна володіє приблизно чвертю всіх сільськогосподарських земель Європи. Наш агросектор — справді великий. А після Другої світової війни сільське господарство в ЄС суттєво трансформувалося: більшість країн має розгалужену систему дотацій, яка щороку потребує великих витрат із бюджету.

Головне питання: чи готовий Євросоюз додатково виділяти €5-10 млрд щороку, щоб підтримувати українських фермерів?

«Поляки 一 найбільші бенефіціари цієї європейської політики єдності. Вони отримують досить значні кошти з фонду політики ЄС. Але якщо ці кошти також буде отримувати Україна, то все може змінитися досить сильно», 一 пояснює Яна Охріменко.

Наші великі агрохолдинги можуть демпінгувати на європейському ринку — продавати продукцію дешевше, ніж місцеві фермери. Якщо впровадити стандарти ЄС від якості ґрунтів до добробуту тварин і правил використання добрив 一 це збільшить собівартість продукції — і знизить нашу конкурентоспроможність.

Але щоб підняти стандарти — потрібні дотації. Але дотації дадуть тільки після вступу до ЄС. А без них — змінювати виробництво надто дорого. Тобто маємо типову політичну пастку: не можемо змінитися без підтримки, але й підтримку можуть не дати, поки не змінимося.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Відповідаючи на коментарі під нашим останнім дописом про вплив українського агросектору на євроінтеграцію

Що ми мали на увазі під «демпінгом»? Чи стандарти ЄС знизять конкурентоспроможність українського агросектору? Для чого говорити про дотації, якщо бізнес і так хоче в ЄС?

👉 Роз'яснення нашої старшої економістки Яни Охріменко.

1) Агрохолдинги можуть демпінгувати на європейському ринку. Я, можливо, зрозумів би, якби ми говорили про труби чи нафту, але аграрний ринок максимально наближений до умов чистої конкуренції, в якій ціни "пляшуть" від світового ринку (принаймні на наші експортні товари), тому про який демпінг в чистій конкуренції може йти мова - дивно чути.

«Демпінг» української агропродукції на ринках ЄС – це, скоріше, приклад спекулятивного твердження, що поширений в ЄС. Ми вжили цей термін саме в такому значенні, але, маємо визнати, це було неочевидно. Звісно, не йдеться про те, що українські виробники свідомо занижують ціни на власну продукцію нижче собівартості, аби поставити європейських конкурентів у невигідне становище – лише про те, що українські виробники низки агропромислових товарів здатні експортувати до ЄС за цінами нижчими, ніж внутрішні ціни ЄС.

Інше питання – наскільки доцільно застосовувати модель чистої конкуренції та вільного ринку для сільськогосподарських ринків ЄС, зважаючи на САП (спільну аграрну політику) та інші чинники. В європейській аграрній моделі, існування українського виробника якраз запроваджує елемент вільного ринку, оскільки наш експортер не отримує дотацій на переховування зерна і має стимули до швидкого продажу продукції через логістичні обмеження. Тому не варто очікувати, що українська аграрна продукція буде продаватися в ЄС за тими ж цінами, що і продукція європейського виробника.

2) Про стандарти ЄС. Так, треба буде вкладатись бізнесу в першу чергу, і державі в частині інфраструктури контролю та моніторингу. Це безумовно збільшить собівартість. А от чи знизить конкурентноспроможність - не факт. Тут бінарна задачка - або виробник конкурентноспроможний або ні.

Звісно, інноваційність і здатність виробника адаптуватися до мінливого ринку залежить від самого виробника. Проте, ігнорувати ринкові умови, що формують собівартість – це все ж недоцільно. У своїй оцінці, ми відштовхувалися від припущення ceteris paribus, тобто, усіх поточних обмежень, із якими стикаються українські аграрії – сюди входять необхідність модернізації з огляду на зміну у структурі робочої сили (більше жінок та людей з інвалідністю), дефіцит робочої сили, і так далі.

Припустимо, що compliance costs на рівні 10% не знищить вщент конкурентної переваги українського виробника (як Ви зазначаєте у своєму дослідженні). Проте, оцінки Єврокомісії 2014 року можуть бути не до кінця релевантними для України в 2025 році в стані повномасштабної війни – на нашу думку, це питання варте окремої дискусії.

Продовження у коментарях 💬

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Свіжа інфографіка від Visual Capitalist з Україною в центрі уваги

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️Центру економічної стратегії – 10 років!

З 2015 року ЦЕС працює над тим, щоб досліджувати, рахувати та пояснювати, що відбувається в економіці.

Ми вдячні вам за довіру до нашої експертизи та участь у дискусії щодо економічного сьогодення та майбутнього України.

З нагоди нашого десятиріччя ми оновили лого, зробивши його більш лаконічним і динамічним. Також ми оновили дизайн сайту — він став ще зручнішим та виразнішим, обов’язково зайдіть подивитися.

🫶 Дякуємо, що ви з нами!

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Україна не заплатить за ВВП-варантами понад $665 млн, проте це не загрожує фінансовій стабільності

Україна офіційно заявила, що не платитиме понад $665 млн за державними цінними паперами 2015 року (ВВП-варанти). Про це йдеться у повідомленні на Ірландській фондовій біржі.

Платіж мав відбутися 2 червня 2025 року за результатами зростання економіки у 2023 році. Власники цих паперів чекали на виплату $205,43 за кожні $1000 номіналу.

Але уряд ще у серпні 2024 року запровадив мораторій — тимчасову заборону на виплати. Він діятиме, доки не завершиться нове узгодження боргу (реструктуризація).

👉 Чому так сталось? 

Модель виплат, закладена у ВВП-варантах 2015 року, не відповідає теперішнім макроекономічним умовам, сформованим повномасштабною війною. 

Замість сталого приросту йдеться про повільне відновлення після глибокого падіння, тому вимога виплат на цій основі виглядає економічно необґрунтованою і несправедливою, пояснює наш економіст Богдан Слуцький:

«В умовах триваючих бойових дій українська економіка лише наближається до довоєнного рівня, і за поточних темпів зростання досягне його лише в наступному десятилітті. Формула виплат, що діє зараз, ризикує обмежити ресурси для відновлення. Її перегляд є логічним, і з обох сторін є сигнали про готовність продовжити переговори у прагматичному ключі», 一 пояснює економіст Богдан Слуцький. 

У квітні власникам ВВП варантів запропонували дві опції. Більше про них тут.

📌 Мінфін підкреслив, що мораторій не загрожує фінансовій стабільності та не призведе до ланцюгового дефолту за іншим зовнішнім боргом. У серпні 2024 року з умов ВВП-варантів уже забрали пункт про так званий «крос-дефолт». Це не дасть іншим кредиторам підстав вимагати дострокового повернення своїх грошей.

У Міністерстві також пообіцяли, що Україна хоче провести справедливу реструктуризацію, узгоджену з програмою МВФ.

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Пенсійний фонд вперше за тривалий час був у профіциті без додаткових грошей з бюджету

Нещодавно Пенсійний фонд України (ПФУ) оприлюднив звіт за 2024 рік. Минулого року загальна сума доходів склала 860,7 млрд грн, а видатків було 一 854,5 млрд грн. 

💸 При цьому вперше за тривалий час фонд не отримував додаткові кошти з держбюджету на покриття дефіциту (у 2023 році це було 26,5 млрд грн). 

Вийти у профіцит без додаткових грошей з держбюджету вдалося, зокрема, завдяки зменшенню витрат на пенсійне забезпечення — вони становили 477,2 млрд грн замість 502,9 млрд грн, запланованих у бюджеті. 

«Історично Пенсійний фонд має щорічний дефіцит бюджету, який завчасно закладається в проєкт бюджету та покривається за рахунок коштів держбюджету. Але від початку повномасштабного вторгнення суттєво зросли надходження від ЄСВ, які є головним джерелом доходів ПФУ. Така динаміка спричинена зокрема зростанням зарплат і кількості військових. 

Це, а також переорієнтування державного бюджету на пріоритетні воєнні цілі, стимулює Пенсійний фонд до більшої фінансової незалежності. Тож у план бюджету 2024 року кошти з держбюджету на покриття дефіциту ПФУ не закладались, і в результаті не були виділені», 一 пояснює наша економістка Олександра Мироненко.

📈 Ще цікаві цифри зі звіту:

• Кількість пенсіонерів зменшилась на 172,9 тис. — до 10,3 млн. Більшість (60,5%) — жінки
• Середня пенсія зросла на 403,8 грн (+7,5%), і тепер становить 5789 грн. Але зростання повільніше, ніж у 2023 (+16,5%)
• Мінімальна пенсія залишилась без змін — 2361 грн
• Найменші пенсії на Тернопільщині (4485 грн), найбільші — в Києві (8018 грн)

💻 На ринку праці:

• Найманих працівників — 8,84 млн
• Лише 15% отримують зарплату меншу за мінімальну (у 2022 було понад 23%)
• 45,2% отримують від 20 до 120 тис. грн, і ця частка постійно зростає
• 3,2% мають зарплату понад 120 тис. грн (у 2022 — лише 2,2%)

Крім цього, ПФУ здійснив моніторинг страхувальників з метою детінізації заробітної плати та легалізації зайнятості. За підсумками 2024 року, легалізовано 77,1 тис. робочих місць, що принесло додаткові надходження від ЄСВ у розмірі 136,6 млн грн.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«До сценарію перемир’я ставимось як до позитивного сюрпризу»

Переказуємо допис Олени Білан, головної економістки Dragon Capital та учасниці наглядової ради ЦЕС про те:

▪️ Чому українська економіка вичерпала перспективи зростання
▪️ Що робити бізнесу в цій ситуації
▪️ Чому євро поки що не замінить долар

«Традиційно обговорили перспективи економіки з колегами «по цеху» на конференції Forbes Ukraine. Що мала сказати з цього приводу.

Практично вичерпались джерела економічного зростання, які дозволили економіці України зрости на 5,5% в 2023 році і на 2,9% в 2024р. Ці два роки зростання були частковим надолуження втраченого 一 відновлення віри в себе, пристосування до умов війни та поновлення доступу до морських портів (окрема подяка ЗСУ).

Вітчизняний ВПК може стати новим рушієм економічного зростання, якщо отримає достатньо фінансового ресурсу. Проте, в «цивільній» частині економіки треба шукати нові джерела розвитку. При чому в умовах дефіциту ресурсів, в першу чергу людського капіталу, який залишиться з нами ще багато років, а також в умовах руйнування виробничих потужностей і інших військових ризиків.

👉 Що робити бізнесу в цій ситуації 一 підвищувати продуктивність праці через АІ, технології, діджиталізацію, освіту свою і працівників.

Щодо можливого перемир’я, ми на нього сподіваємось, тому розробляємо економічні прогнози в двох сценаріях. Але в повсякденному житті має сенс орієнтуватись на сценарій продовження війни, а до сценарію перемир’я ставитись як до позитивного сюрпризу.

Позитивного, оскільки за нашими оцінками перемир’я сприятиме прискоренню економічного зростання завдяки покращенню очікувань, частковому поверненню воєнних мігрантів та євроінтеграції. В той же час, фіскальний стимул згорнеться тільки частково, адже нам потрібно буде тримати чисельну і добре озброєну армію.

💶 І наостанок, в українському інформаційному просторі наразі приділяється забагато уваги переходу на євро. Не варто очікувати, що долар вже завтра втратить свій статус основної валюти.

Цей статус підтримують розвинені фінансові ринки США, глибина яких в рази переважає глибину ринків будь-якої іншої країни, та домінування долару в світовій торгівлі (близько 80% свіфт транзакцій).

Також не варто очікувати різкої відмови Нацбанком від долара і переходу на євро. НБУ достатньо добре комунікує, що вони тільки аналізують і опрацьовують це складне питання».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція, ймовірно, сягнула свого максимуму і сповільнюватиметься надалі — НБУ

👉 Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15,5% та пояснив, що відбувається з цінами:

▪️ Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю.

▪️ Надалі інфляція поступово сповільнюватиметься
Улітку інфляція почне знижуватися та поступово прямуватиме в напрямі цілі 5%. Цьому сприятимуть надходження нових урожаїв, ліпша, ніж торік, ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту й послаблення зовнішнього цінового тиску.

▪️ Очікується, що зовнішнє фінансування надходитиме в достатніх обсягах, що даватиме змогу зберігати макрофінансову стійкість.

▪️ У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж прогнозувалось.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram