tgoop.com/thousandfaced_nobody/11018
Last Update:
Небо – фіолетове, мов верес,
спалахи на Сонці більш в стократ
аніж мають бути. Тільки вереск
мертвих чути, схований в вітрах.
Не Перуна час – і не Варуни
час, і не Арджуни, час – пітьми:
струни символічні ніби руни,
смерть звучать і остаточну мить.
Звір виходить з моря, ніби звістка
царства, що йому тривать за край,
а потому впасти. Братовбивству
бути: смерть збирає свій врожай.
Час – для сміху, час для сліз гірких.
Час – для снігу, час для фіолету
над містами. Час – сканати в Лету.
Час – для співів здичавілих й злих.
Час зупинки часу. Смерть в життя
так перетікатиме поволі,
ніби хвилі сині в чорнім морі,
ніби буря й натиск – вітром в стяг.
Небо ж – фіолетові сирені.
Янголу – сурмити смерть смиренних,
праведних, не торкнутих гріхом.
Псальмам бути. Бути гімнам гучним.
Лиш одне тривожить – як на учту
батька кличе син-авессалом.
За псалмом – псалом. Вже час поету
оспівати колір фіолету
в небі понад містом, повним тьми.
Час – для Янгола і для Його сурми!
BY ☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
Share with your friend now:
tgoop.com/thousandfaced_nobody/11018