tgoop.com/thousandfaced_nobody/11173
Last Update:
олексію варламову
Уяви собі дим, уяви собі місто, яке
так випалюють, аби зробити з нього порожнечу.
Уяви, що крім духу, направду, тут ніц не тривке, –
все минає, і гасне, і снігом лягає на плечі,
перемішаним з сажею.
А вона – ніби птах, що продовжує літ.
Ця сміливість – колись буде нашою.
Між своїми чужого немає: тим більше землі,
що змішалася з сажею.
Уяви, що насправді і воїни плачуть також,
мені якось про це розповів один медик, якому
снився син. Воїн знає найкраще, що дощ –
це можливість сховати раптово проявлену втому.
Уяви собі хлопця-буддиста, що тільки торік
обміняв на засади і штурми свій спокій.
Між своїми чужого немає: тим більше доріг,
по яких йде солдат до Всесильного Бога,
але попіл змішався із сажею.
І сажа спадає із сніг-
ом змішавшись, а склад творить всесвіт і зветься
Ом – я чую, як він прорізається у вишині –
так церковні дзвони уриваються в серце.
BY ☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
Share with your friend now:
tgoop.com/thousandfaced_nobody/11173