У спогадах великого фізика, гострослова і життєлюба Річарда Фейнмана є епізод, в якому він пояснює свій критичний метод.
Коли мені хтось щось пояснює, я придумую приклади. Скажімо, математики прийшли з класною теоремою. Коли вони викладають умови теореми, я будую в уяві картину, яка відповідає умовам теореми. Наприклад, множина — це м’яч, дві множини, які не перетинаються, — два м’ячі. М’ячі можуть міняти колір, обростати волоссям і т. д. — що більше умов, то більше властивостей у м’ячів. Нарешті математики формулюють умову, в яку не вписується мій зелений бородатий м’яч, і я кажу: «Стоп! Тут має бути помилка».
Отак само працює мій мозок, коли я читаю переклади. Перекладач бив-бив — не розбив. Редактор бив-бив— не розбив. Коректор бив-бив — не розбив. Бігла мишка, хвостиком махнула... Я просто бачу, як з граматично правильної фрази стирчить помилка перекладу.
Трапився хороший приклад, на якому можна показати, як працює наш із Фейнманом метод.
Дано: свіженька книжка про шпигунські ігри, 450 гривень, сторінка 30.
Надворі 1944, 1945 або 1946 рік. Головний герой у дитинстві спостерігає, як по Москві ведуть колону німецьких полонених. У ті часи це була звична картина в багатьох радянських містах, у Києві теж. Полонених німців водили на будівельні роботи та й просто так бувало водили — для підняття морального духу місцевого населення.
Так от, переклад прямою мовою пише: «їх захопили, взяли в наручники і тягнули як тварин».
— Стоп! — говорить мій внутрішній Фейнман. — Тут має бути помилка. — Не вірю, — підтакує йому внутрішній Станіславський.
Уявіть, що таке взяти в наручники колону полонених. Скільки наручників на це треба. Їх треба надягнути, а потім зняти. Уявіть, скільки часу на це треба. Крім того, наручники — технічно складний і матеріалоємний предмет. Полонених німців у Москві на порядок більше, ніж наручників. Ідея вести колону людей у наручниках надлишкова — ніхто при здоровому глузді цього не робитиме, навіть чекісти. Текст у цьому місці перестає триматися купи.
Подивімося в оригінал. Мій внутрішній Фейнман правий: німці там “trapped, guarded and led like animals”. Їх просто ведуть під конвоєм, це інваріантний переклад слова guarded у цьому контексті. (У дужках завважте наскільки тягнути невдалий переклад для слова led — німців ведуть, як тварин, якщо хочете, женуть, але не тягнуть.)
А наручники, як і багато іншого у цій хорошій книжці, вигадала перекладачка.
У спогадах великого фізика, гострослова і життєлюба Річарда Фейнмана є епізод, в якому він пояснює свій критичний метод.
Коли мені хтось щось пояснює, я придумую приклади. Скажімо, математики прийшли з класною теоремою. Коли вони викладають умови теореми, я будую в уяві картину, яка відповідає умовам теореми. Наприклад, множина — це м’яч, дві множини, які не перетинаються, — два м’ячі. М’ячі можуть міняти колір, обростати волоссям і т. д. — що більше умов, то більше властивостей у м’ячів. Нарешті математики формулюють умову, в яку не вписується мій зелений бородатий м’яч, і я кажу: «Стоп! Тут має бути помилка».
Отак само працює мій мозок, коли я читаю переклади. Перекладач бив-бив — не розбив. Редактор бив-бив— не розбив. Коректор бив-бив — не розбив. Бігла мишка, хвостиком махнула... Я просто бачу, як з граматично правильної фрази стирчить помилка перекладу.
Трапився хороший приклад, на якому можна показати, як працює наш із Фейнманом метод.
Дано: свіженька книжка про шпигунські ігри, 450 гривень, сторінка 30.
Надворі 1944, 1945 або 1946 рік. Головний герой у дитинстві спостерігає, як по Москві ведуть колону німецьких полонених. У ті часи це була звична картина в багатьох радянських містах, у Києві теж. Полонених німців водили на будівельні роботи та й просто так бувало водили — для підняття морального духу місцевого населення.
Так от, переклад прямою мовою пише: «їх захопили, взяли в наручники і тягнули як тварин».
— Стоп! — говорить мій внутрішній Фейнман. — Тут має бути помилка. — Не вірю, — підтакує йому внутрішній Станіславський.
Уявіть, що таке взяти в наручники колону полонених. Скільки наручників на це треба. Їх треба надягнути, а потім зняти. Уявіть, скільки часу на це треба. Крім того, наручники — технічно складний і матеріалоємний предмет. Полонених німців у Москві на порядок більше, ніж наручників. Ідея вести колону людей у наручниках надлишкова — ніхто при здоровому глузді цього не робитиме, навіть чекісти. Текст у цьому місці перестає триматися купи.
Подивімося в оригінал. Мій внутрішній Фейнман правий: німці там “trapped, guarded and led like animals”. Їх просто ведуть під конвоєм, це інваріантний переклад слова guarded у цьому контексті. (У дужках завважте наскільки тягнути невдалий переклад для слова led — німців ведуть, як тварин, якщо хочете, женуть, але не тягнуть.)
А наручники, як і багато іншого у цій хорошій книжці, вигадала перекладачка.
Matt Hussey, editorial director at NEAR Protocol also responded to this news with “#meIRL”. Just as you search “Bear Market Screaming” in Telegram, you will see a Pepe frog yelling as the group’s featured image. Ng, who had pleaded not guilty to all charges, had been detained for more than 20 months. His channel was said to have contained around 120 messages and photos that incited others to vandalise pro-government shops and commit criminal damage targeting police stations. The Standard Channel In 2018, Telegram’s audience reached 200 million people, with 500,000 new users joining the messenger every day. It was launched for iOS on 14 August 2013 and Android on 20 October 2013. To upload a logo, click the Menu icon and select “Manage Channel.” In a new window, hit the Camera icon.
from us
