Kateryna Liubonko Ви могли би порадити підбірку ресурсів (довідники, посібники, форуми..) для коректорів україномовних текстів?
Конкретних джерел, на жаль, не пораджу — не траплялися. Але є, по-моєму, напрямок, в якому варто дивитися, якщо ставити за мету лишитися в цьому невдячному ремеслі — цифрова коректура. Дивовижно багато коректорів ніколи не чули про спелчекер, і вони приречені. Цифрові інструменти потужніші, швидші і дешевші. Єдиний шанс лишитися в професії — озброїтися ними. Загальний принцип: все, що можна зробити в коректурі цифровим способом, має бути зроблене цифровим способом.
Ще корисно, на мою думку, розділяти коректуру і українську мову. Існує коректура як така, незалежна від мови. Вона складається з особливого коректорського ока, уміння зосередитися, уміння організувати себе і т. д. Коректор — це той, хто вміє побачити в тексті помилку. Рідкісна навичка. Там є свої методи вирости в ремеслі, але вони не стосуються мови.
На мене свого часу справила враження спеціальна книжечка Олега Рисса «Что нужно знать о корректуре», виходила у 80-х достатньо великим накладом. Вона має бути в усіх обласних бібліотеках, якщо декомунізатори на макулатуру не викинули.
*** ВолоДя Плюс де і що робити, щоб стати перекладачем, якщо думаєш що маєш (само)освіту?
Просто написати у видавництво, їм’я їм — легіон. Якщо видавництво притомне і йому потрібні перекладачі, вам пришлють тестове завдання. Одне своє замовлення я так і отримав: написав у видавництво, зробив тестове завдання — і вуаля, став перекладачем. Про це є велика дзенська приказка, позичена капіталістами: Just Do It.
Щоправда треба бути морально готовим, що відповіддю вас не вшанують. Так теж у природі буває. Ну, окей: не відповіли в одному видавництві — пишемо в інше.
Здається, зараз видавництва щодня публікують оголошення «Алло, ми шукаємо таланти». Найпростіший вхід у це середовище — попідписуватися на всіх у соцмережах.
*** Суперзлодій Як обирається наступна книжка для комерційного перекладу? Ініціює перекладач чи видавництво вивішує якесь замовлення?
І так, і так — у різних перекладачів і в різних видавництв по-різному. У моєму випадку найчастіше книжку замовляють. Іноді пропоную щось сам, але тут шансів на успіх менше, бо я люблю складні книжки, а вони гірше продаються — видавцям мої смаки невигідні. Парадокс у тому, що книжковий ринок зараз на злеті, а видати яке-небудь «Відкрите суспільство і його вороги» Карла Попера важче, ніж 20 років тому.
Мій принцип — «Перекладай тільки те, що сам читав би», тому за фентезі я не візьмуся, а за наукпоп, мемуари, архітектуру, історію — залюбки. Другий принцип — «Не перекладай у стіл». Я вважаю, що це шкодить перекладацькій душі — перекладене має бути опубліковане. (Виняток — «Лоліта». Це єдина книжка, яку я перекладаю гомеопатичними дозами для себе, щоб не забувати за рутиною, якою буває література.)
У всіх по-різному. Я знаю успішні випадки, коли український переклад народжується з випадково побаченого допису в соцмережах. Що більше розмов про книжки, то калорійніший культурний бульйон, в якому ми варимося.
P. S. Аж самому цікаво стало. Відкрив СV і порахував. За 20 років я переклав 46 книжок. З них 43 — на замовлення, 3 — з власної подачі.
Kateryna Liubonko Ви могли би порадити підбірку ресурсів (довідники, посібники, форуми..) для коректорів україномовних текстів?
Конкретних джерел, на жаль, не пораджу — не траплялися. Але є, по-моєму, напрямок, в якому варто дивитися, якщо ставити за мету лишитися в цьому невдячному ремеслі — цифрова коректура. Дивовижно багато коректорів ніколи не чули про спелчекер, і вони приречені. Цифрові інструменти потужніші, швидші і дешевші. Єдиний шанс лишитися в професії — озброїтися ними. Загальний принцип: все, що можна зробити в коректурі цифровим способом, має бути зроблене цифровим способом.
Ще корисно, на мою думку, розділяти коректуру і українську мову. Існує коректура як така, незалежна від мови. Вона складається з особливого коректорського ока, уміння зосередитися, уміння організувати себе і т. д. Коректор — це той, хто вміє побачити в тексті помилку. Рідкісна навичка. Там є свої методи вирости в ремеслі, але вони не стосуються мови.
На мене свого часу справила враження спеціальна книжечка Олега Рисса «Что нужно знать о корректуре», виходила у 80-х достатньо великим накладом. Вона має бути в усіх обласних бібліотеках, якщо декомунізатори на макулатуру не викинули.
*** ВолоДя Плюс де і що робити, щоб стати перекладачем, якщо думаєш що маєш (само)освіту?
Просто написати у видавництво, їм’я їм — легіон. Якщо видавництво притомне і йому потрібні перекладачі, вам пришлють тестове завдання. Одне своє замовлення я так і отримав: написав у видавництво, зробив тестове завдання — і вуаля, став перекладачем. Про це є велика дзенська приказка, позичена капіталістами: Just Do It.
Щоправда треба бути морально готовим, що відповіддю вас не вшанують. Так теж у природі буває. Ну, окей: не відповіли в одному видавництві — пишемо в інше.
Здається, зараз видавництва щодня публікують оголошення «Алло, ми шукаємо таланти». Найпростіший вхід у це середовище — попідписуватися на всіх у соцмережах.
*** Суперзлодій Як обирається наступна книжка для комерційного перекладу? Ініціює перекладач чи видавництво вивішує якесь замовлення?
І так, і так — у різних перекладачів і в різних видавництв по-різному. У моєму випадку найчастіше книжку замовляють. Іноді пропоную щось сам, але тут шансів на успіх менше, бо я люблю складні книжки, а вони гірше продаються — видавцям мої смаки невигідні. Парадокс у тому, що книжковий ринок зараз на злеті, а видати яке-небудь «Відкрите суспільство і його вороги» Карла Попера важче, ніж 20 років тому.
Мій принцип — «Перекладай тільки те, що сам читав би», тому за фентезі я не візьмуся, а за наукпоп, мемуари, архітектуру, історію — залюбки. Другий принцип — «Не перекладай у стіл». Я вважаю, що це шкодить перекладацькій душі — перекладене має бути опубліковане. (Виняток — «Лоліта». Це єдина книжка, яку я перекладаю гомеопатичними дозами для себе, щоб не забувати за рутиною, якою буває література.)
У всіх по-різному. Я знаю успішні випадки, коли український переклад народжується з випадково побаченого допису в соцмережах. Що більше розмов про книжки, то калорійніший культурний бульйон, в якому ми варимося.
P. S. Аж самому цікаво стало. Відкрив СV і порахував. За 20 років я переклав 46 книжок. З них 43 — на замовлення, 3 — з власної подачі.
bank east asia october 20 kowloon The court said the defendant had also incited people to commit public nuisance, with messages calling on them to take part in rallies and demonstrations including at Hong Kong International Airport, to block roads and to paralyse the public transportation system. Various forms of protest promoted on the messaging platform included general strikes, lunchtime protests and silent sit-ins. With the administration mulling over limiting access to doxxing groups, a prominent Telegram doxxing group apparently went on a "revenge spree." 6How to manage your Telegram channel? The visual aspect of channels is very critical. In fact, design is the first thing that a potential subscriber pays attention to, even though unconsciously.
from us
