tgoop.com/tvdoc/2897
Last Update:
The Fall of the House of Usher / Падіння дому Ашерів
Канал потрошку повертається до життя, якщо авторку знову не виб’ють життєві негаразди, і почнемо з нещодавнього релізу Netflix «Падіння дому Ашерів», який я дуже чекала одразу з двох причин – це новий серіал одного з моїх особистих улюбленців Майка Фланагана та історія-навіювання за творчістю батька сучасного детектива, трилера, горору та ще багато чого Едгара Аллана По. Однойменний твір По має багато спільних рис з тим, що вийшло у Фланагана, та й взагалі весь серіал – це величезна алюзія до творчості великого майстра.
Для американського глядача це дуже знайома історія, тому що, на відміну, мабуть, від всіх попередніх історій Фланагана, вона дуже близька до реальних подій і навіть не маскує, про яку родину розповідає – головні драгділери Америки Саклери, люди, винні в одній з найбільших трагедій у фарміндустрії XX століття: вони «підсадили» на опіоїди тисячі людей у всьому світі. У Hulu є про них серіал Dopesick (Ломка), до якого в мене досі не дійшли руки, але, можливо, вам буде цікаво. Ашери – це ті самі Саклери, і Фланаган бере на себе роль карателя, який жорстоко мститься за всіх та кожного.
Ми знайомимось з головними героями на похороні, і тільки згодом розуміємо, що їх привело сюди та чому все саме так, як є. Родерік та Меделін уклали угоду, яка повністю змінила їхнє життя та наклала страшне прокляття на їхніх нащадків. Але їм загалом плювати, навіть в кінці цієї історії в них немає особливих докорів сумління. Вони прожили те життя, яке хотіли прожити, зробили те, що хотіли зробити, а хто там дорогою від цього постраждає – не їхні проблеми. Ми спостерігаємо паралельно за сьогоденням та історією падіння Родеріка, тієї метаморфози, яка відбувається з людиною завдяки грошам та владі. А влада його насправді безмежна, він бачить себе богом. І це цікавий штрих в контексті творчості Фланагана – мабуть, вперше він грає з вірою з позиції саме бога, який ставить на місце того, хто вирішив, що він бог, та карає за класичні смертні гріхи, які чудово уособлюють нащадки Ашерів.
У цій історії переплітається реальність, класичний капіталізм, випробування грошами та владою, насолода від болю, завданого іншим людям, страх та блюзнірство. Нас спочатку наче заманюють детективним сюжетом, обіцяючи розповідь про страшний злочин, але насправді швидко стає зрозуміло, що це не детектив, а містичний трилер про смерть. І Верна – це не тільки уособлення ворона По (Verna/Raven), а й диявол та смерть в одній тендітній, але дуже вправній жінці.
Акторська гра філігранна, як завжди: Зак Гілфорд у ролі молодого Родеріка не дає жодних шансів перемкнути увагу, як і Брюс Грінвуд у ролі Родеріка у наші часи, Майкл Трукко неодмінна прикраса будь-якого серіалу, але Карла Гуджино – це справжній діамант, і те, як її знімає Фланаган – окремий витвір мистецтва.
Цей серіал не став моїм улюбленим у Фланагана. Мабуть, я дивилась його не в той час і не в тому настрої – він швидше посилив депресію, ніж допоміг позбавитись її, перемкнувшись на якійсь ірреальний світ інших проблем. Але в тому, що він вартий уваги, сумнівів немає. Особливо, якщо ви шануєте творчість По та не боїтесь тих жахів, які на вас чекають по той бік екрана.
BY TV Doc
Share with your friend now:
tgoop.com/tvdoc/2897