📖😁 Je suis Наташа!!

✍📚 Міла Смолярова "Дим", 2024

🔥🔥 У кожному докторі Джекілі літературознавці живе також і містер Гайд звичайна людина у бейсболці, або у светрі.

Готовий графічний роман! ⚡️⚡️

Назву придумав: "Химерна пригода з доктором Семковим та містером Стасіневичем".🤭

Така рання осінь із ремонтними роботами.
Прошаки на вокзалі вже в зимовому одязі.
Дактилічні рими – хиткі й розбовтані,
як останні вагони в ранковому потязі.

Чи могла ти влітку собі передбачити,
що будеш чекати на ці повідомлення?
Встає сонце, за містом, над дачами.
Прокидаються дачники – вічно утомлені.

Поспішають у справах, біжать заклопотані.
Всім хочеться любові і спокою.
Всі люблять потайки і мучаться потайки.
Сонце над містом, немов над затокою.

Ходять містяни зі скарбами і втратами.
Ходять кварталами – по-вересневому літніми.
І коли щось станеться, вона питатиме,
у неї для тебе знайдуться літери.

Ходять вулицями, наче пірсами.
Ми, - кажуть, - бачимо те, у що віримо.
Все вже зроблено, все написано.
Незворотньо і нерозбірливо.

✍️📚 Сергій Жадан, 22.09.2024

Один з найсвіжіших віршів Сергія нашого Жадана необхідно було зробити саме сьогодні, настрій відповідний. Поки є можливість ходити по-вересневому літніми кварталами. Лишилося не довго, ловіть момент!

👩‍🎨🎨 Іван Шульга «Куточок Харкова», поч. 1950-х

Художник зі Скадовського району, випускник Одеського худучилища, учень Костанді та Ладиженського, Шульга з 33 років жив і працював у Харкові. Ось один з його харківських міських пейзажів пізнього періоду, гарний!

🎉🎉 Дуже тішуся!

Я фанат книги, фільму і пари Чех-Цілик загалом.

📖 Мій відгук на книгу Артема Чеха «Хто ти такий?». Там все коротко і ясно.

🎞 Трохи вражень і цікавинок про фільм «Я і Фелікс».

📹 Мій запис розповіді і вірша Ірини Цілик – про Іздрика і для Іздрика. Обережно, ніжність зашкалює!

📝 Вірш Ірини Цілик, присвячений Чеху.

♥️♥️

📺🎶 Ну що, діти 90-х, хто вловив відсилку?

✍️📚 Міла Смолярова "Дим", 2024

🤔🤔 Аліна Гросу, культура, Нью-Йорк....всі слова знайомі, але який зв'язок???

👨‍🎨🎨 Володимир Блоцький «Портрет пана Д.», 1910

📖🤨 Буде дивний допис.

Коротше, я помітив таке: нині у нас якщо книжка фентезі або романтична історія, то там можна пороти будь-яку дичину, нескладухи сюжету, пласких героїв, особливо якщо це зарубіжні автори. Наліпка СУПЕРХІТ вирішує, книжку вважають хорошою.

🫣 З деякими трилерами теж працює, хоча у цей жанр тепер пхають всі сімейні драми з аб’юзом. «Віднесені вітром» теж були б трилером, напевно.

😶 Коли ж це хоча б якась трохи спроба написати щось гідне про "неоковирність простого життя", особливо якщо це український автор чи авторка — боже….чого тільки не наслухаєшся…. Так не буває, це невдало, це не література. Ні, безперечно є слабкі книжки, але я щось засумував.

А розкажіть про свої улюблені книжки, чи шо? Особливо ті, які інші вважають поганими або невдалими. У мене це «За Перекопом є земля», наприклад. Можна мене бити.

👨‍🎨🎨 Роман Турин "За читанням", 1930-і;

🤫 А ввечері буде розіграш від Абук.

«Я вивів для себе самого думку, що людина повинна працювати у своєму житті якомога менше, а за можливості — не працювати зовсім. Але якщо вже робота для неї неминуча, то вибір має падати на найважчу і найдурнішу працю, яку тільки можна уявити в її місцевості. Тільки це залишає шанс на свободу».

Станіслав Асєєв «Мельхіоровий слон, або людина, яка думала», 2014

У цій дивній автобіографії для мене погано все. Від відразливо-інфантильної поведінки героя-автора до його антимайданної позиції, яка м’яко декларується ближче до кінця. Наприклад, він вживає таку метафору: «бої Майдану, наче засохлий будяк, перекотилися з часом на землю Донбасу».🤮

🤦‍♂️ Вже дослухавши, я дізнався, що цей твір був написаний у 2013-2014 роках під час важких, героїчних і трагічних для моєї країни подій, написаний російською і опублікований у москальському журналі. «Чудова» картинка стражденного Донбасу. 🤬

🥱 Перша третина книги — абсолютно прохідні спогади про донбаське дитинство 90-х.

🫠 Друга третина — про те, як людина з розривом меніска, штучним кришталиком у оці та бронхітом, на останні гроші намагається потрапити до французького іноземного легіону, взагалі нічого про нього не знаючи і декларуючи це невігластво, як філософію, чи що.

🥴 Третя — не дурна людина з двома освітами влаштовується у банк, проводить там пів дня, каже шо це все неволя і йде вантажити вагони, виводячи оцю «філософську» формулу з цитати на початку.

😵‍💫 Вибачте, але треш. В кінці там ще є м’яка незгода з Майданом, і приписка з 2022 року, що автор за цей час багато разів змінився. Але все, що тут написано — дуже дивно і гнилувато. Найгіршу книжку можна цілком комфортно послухати, якщо її озвучив Абук. Але категорично НЕ #раджу_почитати. НЕ РАДЖУ!

✈️ Розігруємо 40 книги за донат на ЗСУ (збір на Мавік) від спільноти книгоблогерів

За донат від 250 грн ви отримуєте шанс виграти 40 книг, всі, що бачите на фото.

Але будемо дуже вдячні за більші донати.

Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/7E1s1PMLAH

💰 На що збираємо? На Mavic 3 Pro та актуальні потреби підрозділу (антена, генератор, ремонт автівки, ноутбуки тощо).

👤 Для кого? Для бійців роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «NOVA».

Ми вже проводили збір для хлопців цієї весни й успішно зібрали кошти на 8 fpv-дронів.

⏳ Розіграш відбудеться наступної неділі (6 жовтня) о 19:00.

🙏🏼 Будемо дуже вдячні за поширення розіграшу.

📚🚂 Їду на Книжкову країну.

Взяв з собою 0 книжок.

Хто вгадає, скільки повезу назад? 😁

📚🤪 Мої приблизні очікування від Книжкової країни.

Замість перців окри можуть бути книжки, але не факт. 😅

👨‍🎨🎨 Польський художник Хенрик Фантазос "Контрабандисти окри", 2000-ні

📚😍 Пускають без візи.

Кажуть, що книжки — найкраща інвестиція.

Я люблю цю країну, навіть без кокаїну. 😎