«Геллеліла і Гільдебранд: зустріч на сходах вежі»
Фредерік Вільям Бертон, 1864.
Фредерік Вільям Бертон (8 квітня 1816 — 16 березня 1900) — ірландський художник-прерафаеліт. Через непереносимість запаху розчинників працював аквареллю та гуашшю.
Сюжет цієї картини ґрунтується на поемі «Геллеліла і Гільдебранд»: дочка короля, прекрасна Геллеліла, закохується в свого охоронця Гільдебранда і втікає з ним із замку.
Їхня втеча закінчується смертю шістьох братів дівчини, крім наймолодшого, та загибеллю самого Гільдебранда. Геллелілу продають в рабство, де вона стає вишивальницею.
Бертон зобразив момент зустрічі закоханих на сходах: здивована дівчина впускає букет, а юнак хапає її за руку. Зустріч швидкоплинна і секретна, адже про їхні почуття ніхто не повинен знати.
Через техніку акварелі картина зберігається в спеціальному боксі й демонструється в обмежений час. У 2012 році вона була визнана найулюбленішою картиною в Ірландії.
Місцезнаходження: Національна галерея Ірландії, Дублін.
until august | #мистецтво
Фредерік Вільям Бертон, 1864.
Фредерік Вільям Бертон (8 квітня 1816 — 16 березня 1900) — ірландський художник-прерафаеліт. Через непереносимість запаху розчинників працював аквареллю та гуашшю.
Сюжет цієї картини ґрунтується на поемі «Геллеліла і Гільдебранд»: дочка короля, прекрасна Геллеліла, закохується в свого охоронця Гільдебранда і втікає з ним із замку.
Їхня втеча закінчується смертю шістьох братів дівчини, крім наймолодшого, та загибеллю самого Гільдебранда. Геллелілу продають в рабство, де вона стає вишивальницею.
Бертон зобразив момент зустрічі закоханих на сходах: здивована дівчина впускає букет, а юнак хапає її за руку. Зустріч швидкоплинна і секретна, адже про їхні почуття ніхто не повинен знати.
Через техніку акварелі картина зберігається в спеціальному боксі й демонструється в обмежений час. У 2012 році вона була визнана найулюбленішою картиною в Ірландії.
Місцезнаходження: Національна галерея Ірландії, Дублін.
until august | #мистецтво
«Шумовиння днів» Бориса Віана я почала читати, щоб трохи посміятись, адже по відгукам вона мала бути кумедною та феєречиною казочкою.
Казка була, гумор теж, проте чому ніхто не попередив про те, як ця чарівність перетворюється на щемливу тугу? 🥲
Не дайте себе обдурити мрійливій блакитній обкладинці: ця книга красива, сюрреалістична, дотепна, а в кінці безжально трагічна. Читати її — це наче їсти цукрову вату, в якій заховані голки.
Проте не бійтеся голок, цукрова вата того варта. Для доказу додаю декілька кумедних цитат (і одну не дуже кумедну).
until august | #книги
Казка була, гумор теж, проте чому ніхто не попередив про те, як ця чарівність перетворюється на щемливу тугу? 🥲
Не дайте себе обдурити мрійливій блакитній обкладинці: ця книга красива, сюрреалістична, дотепна, а в кінці безжально трагічна. Читати її — це наче їсти цукрову вату, в якій заховані голки.
Проте не бійтеся голок, цукрова вата того варта. Для доказу додаю декілька кумедних цитат (і одну не дуже кумедну).
until august | #книги
📖 Друзі, що читаєте зараз? Можна (і треба)) з кількома словами про книгу.
until august | #поговорити
until august | #поговорити
Темпора (@tempora_publishing) вже отримали з книгарні есеїстику польської письменниці та нобеліантки Ольги Токарчук — «Чутливий наратор».
Книга, що отримала назву від її нобелівської промови, стала першим виданням після присудження Ользі Нобелівської премії з літератури 2018 року.
У цій збірці Токарчук розкриває широке коло тем: від особистих вражень як читачки та глядачки до захисту прав тварин, від визнання важливої ролі перекладачів до роздумів про подорожі та власну письменницьку діяльність. Вона відверто розповідає про процес творення своїх книг — як виникають задуми, як розвиваються характери персонажів, як формується оповідна структура. Авторка майстерно поєднує аналітичний підхід до письменницького ремесла з емоційним сприйняттям літератури як дива, до якого можна доторкнутися.
Особисто я читала в неї тільки «Веди свій плуг понад кістками мертвих», але це було дуже файно, тому планую почитати ще!
until august | #книги
Книга, що отримала назву від її нобелівської промови, стала першим виданням після присудження Ользі Нобелівської премії з літератури 2018 року.
У цій збірці Токарчук розкриває широке коло тем: від особистих вражень як читачки та глядачки до захисту прав тварин, від визнання важливої ролі перекладачів до роздумів про подорожі та власну письменницьку діяльність. Вона відверто розповідає про процес творення своїх книг — як виникають задуми, як розвиваються характери персонажів, як формується оповідна структура. Авторка майстерно поєднує аналітичний підхід до письменницького ремесла з емоційним сприйняттям літератури як дива, до якого можна доторкнутися.
Особисто я читала в неї тільки «Веди свій плуг понад кістками мертвих», але це було дуже файно, тому планую почитати ще!
until august | #книги
until august
Обкладинки книг, про які пишу нижче ⬇️ until august | #книги
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM