ЗАЯВА АРХІЄРЕЇВ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

щодо дій Синоду Руської Православної Церкви стосовно єпархій УПЦ, що розташовані на тимчасово окупованих територіях України

24 жовтня 2024 року Священний Синод Руської Православної Церкви ухвалив рішення звільнити митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона від управління Донецькою єпархією Української Православної Церкви та відправити його на спокій. Раніше подібним чином були звільнені архієреї інших єпархій Української Православної Церкви на територіях, тимчасово окупованих Росією. Ці рішення були ухвалені в односторонньому порядку, без будь-якого погодження з Українською Православною Церквою, яка є канонічно самостійною згідно з Томосом (Грамотою) Патріарха Олексія II від 27 жовтня 1990 року та підтверджено рішенням Собору Української Православної Церкви 27 травня 2022 року.

Ми, архієреї Української Православної Церкви, рішуче засуджуємо це рішення, яке є антиканонічним, оскільки церковне право регламентує канонічні відносини між Православними Церквами.

Другий канон Другого Вселенського Собору наголошує на необхідності поважати юрисдикційні кордони, застерігаючи від будь-яких спроб однієї Церкви взяти під контроль територію іншої.

Восьмий канон Третього Вселенського Собору прямо забороняє будь- якому єпископу втручатися у юрисдикцію іншого єпископа.

Крім цього, це рішення спрямоване на підрив самостійності України та самого буття Української Православної Церкви в тяжких умовах воєнних дій на території України. Адже антиканонічне звільнення митрополита Іларіона, українця за походженням, будівничого Донецької єпархії, багаторічного архіпастиря на Донеччині та призначення на його місце архієрея-росіянина свідчить саме про прагнення Москви анексувати канонічну територію Української Православної Церкви з метою знищення її самостійності та незалежності.

Ми не погоджуємось із таким рішенням, вимагаємо його негайної відміни, закликаємо до відмови від агресивної церковної політики щодо Української Православної Церкви та її багатостраждальної пастви, до поваги кордонів канонічної Української Православної Церкви, суверенітету та територіальної цілісності України.
Архієреї Української Православної Церкви:

АГАФАНГЕЛ, Митрополит Одеський і Ізмаїльський
АНАТОЛІЙ, Митрополит Поліський і Сарненський
АГАПІТ, Митрополит Могилів-Подільський і Шаргородський
ОЛЕКСІЙ, Митрополит Балтський і Ананьївський
НИКОДИМ, Митрополит Житомирський і Новоград-Волинський
ВОЛОДИМИР, Митрополит Володимир-Волинський і Ковельський
ЄВЛОГІЙ, Митрополит Сумський і Охтирський
ФЕОДОР, Митрополит Мукачевський і Ужгородський
ВОЛОДИМИР, Митрополит Кам’янський і Царичанський
ФІЛАРЕТ, Митрополит Львівський і Галицький
МИКОЛАЙ, Митрополит Кременчугський і Лубенський
ВАРСОНОФІЙ, Митрополит Вінницький і Барський
ОЛЕКСІЙ, Митрополит Вознесенський і Первомайський
БОГОЛЄП, Митрополит Олександрійський і Світловодський
НАФАНАЇЛ, Митрополит Волинський і Луцький
ВІКТОР, Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський
ПАНТЕЛЕІМОН, Архієпископ Бучанський
ОЛЕКСАНДР, Архієпископ Городницький
ІОНА, Архієпископ Обухівський
ДІОДОР, Архієпископ Южненський
ВІКТОР, Архієпископ Арцизький
ІОАНН, Архієпископ Золотоніський
СЕРГІЙ, Архієпископ Болградський
ПИМЕН, Архієпископ Рівненський і Острозький
СПИРИДОН, Архієпископ Добропільський
НИКОДИМ, Архієпископ Любецький
КИРИЛ, Єпископ Бишівський
ІАКОВ, Єпископ Дрогобицький ІЛАРІЙ, Єпископ Свалявський
АЛІПІЙ, Єпископ Тарутинський АНАСТАСІЙ, Єпископ Овідіопольський

ЗБІР ПІДПИСІВ ТРИВАЄ

Канал Веселий піп

Поштамт Веселого попа

Підкажемо, що тепер мають зробити архієреї УПЦ і який їх може бути наступний крок, зоб бути послідовними і надалі:

1. Нового архієрея РПЦ, якого з Владивостоку присилають в Донецьк, піддати забороні та відлучити від Церкві.
2. Опублікувати заяву про те, що митрополит Іларіон залишається митрополитом Донецьким.
3. У зв'язку з порушенням канонів з боку синоду і патріарха РПЦ, Синод УПЦ має звернутися до Вселенського патріарха з проханням дати канонічну оцінку дій патріарха Кирила та його
синоду.

Канал Веселий піп

Поштамт Веселого попа

Центр інформації УПЦ- офіційнмй рупор Київської митрополії, поширив звернення єпископів УПЦ.

Надобраніч, патріарше!

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Рух підписантів буде перейменований на Рух архіпідписантів.

Канал «Веселий піп» буде перейменований на канал «Веселий біскуп»
😄😄😄😂😂😂😅😅😅🤣🤣🤣

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Сьогодні виповнюється 507 років, як Мартін Лютер прибив свої тези до церкви у Віттенберзі. Тези Лютера були викликані в тому числі засиллям несправедливості і антиєвангельського лицемірʼя з боку керівництва Римо-Католицької Церкви.

І саме сьогодні єпископи УПЦ вивесили свою заяву, яка спрямована, перш за все, проти засилля несправеливості і крові, якою все навколо себе забризкує РПЦ.

Цією заявою архієреї УПЦ вколотили дюжину цвяхів у труну московської патріархії.

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Батюшка Лютер пише:

«Хелловін - не сатанізм і не язичництво. Або коротко про те, чому не потрібно влаштовувати всеросійський хресний хід проти жовтневих кажанів у торгових центрах.

Язичницьке походження Хеллоуїна від кельтського Самайну - найукоріненіша і найвідоміша спекуляція фольклористів ХХ століття, не підтримувана сучасними дослідженнями. Самайн - перехідне свято, що визначається за місячним календарем, пов'язане з пізнім урожаєм, багато в чому сфокусоване на можливості подорожі між світами, проте потойбічний світ кельтів - це світ всяких фейрі та інших міфічних істот, а не покійників. Ні дати, ні обряди, ні тематика свят не збігаються, також не простежується жодних ознак їхньої поступової адаптації чи спадкоємності. Довгий час День усіх святих святкували у різних регіонах у різні дати. Сучасне 1 листопада прийшло з німецьких регіонів і поширилося на всю Західну Церкву лише в дев'ятому столітті, через півтори сотні років після заснування свята як такого.

Отже, 1 листопада – День усіх святих. Усі святі живуть у раю. Але ще є Чистилище, і там теж зустрічаються добрі люди. Їх поминати вирішили 2 листопада, заснувавши День усіх душ (aka All Souls Day). Народна богословська думка низки європейських регіонів перерахувала місця посмертного перебування та зрозуміла, що одного не вистачає. Дня всіх проклятих чомусь Церква не започаткувала, і довелося самим вирішувати проблему спогаду душ у пеклі: на деяких територіях з'явилася традиція дзвону в ніч усіх святих на згадку про всіх померлих, де б вони не опинилися.

У пізнє середньовіччя під впливом епідемій і воєн починає культивуватися тема memento mori і масова свідомість породжує численні візуальні образи, пов'язані з темою смерті та потойбіччя, типу французького Dance Macabre. Це проявляється не тільки в живописі, зустрічалися театралізовані елементи, щось карнавальне і навіть святкове, все ще не прив'язане до певних дат, але має достатній шарм, щоб не розчинитись у століттях, а стати повноцінною частиною європейської свідомості в цьому питанні.

У XIX столітті виявилося, що народні нічні спогади мертвих і культура використання образу їх добре поєднуються, особливо в Америці, де традиції різних країн активно перемішуються, як і інше нічне свято раннього листопада - Ніч Гая Фокса, в яку насмішки та нападки на католиків стали усталеними. календарною нормою. В Америці вони поширилися не тільки на католиків, а й на всіх поспіль: сьогоднішні розіграші та вимагання цукерок "солодкість або гидота" - це винахід американських бізнесменів середини двадцятого століття, щоб підлітки не псували їхнє майно і не займалися вандалізмом, як у Чорний Хелловін року. Дрібні розіграші та контрольовані збитки, маскаради, потойбічне тематика, навіть світильники Джека - суп з різноманітних європейських народних традицій, що не має в своїй основі нічого демонічного. Це пізнє американське свято, якому немає ще й сто років, яке не займається ні прославленням диявола, ні продовженням язичницьких вірувань, абсолютно світське, що існує суто для того, щоб нарядитися в людину-павука/Дракулу/фею/хобіта і будь-кого ще отримавши в процесі солодощі за участь. Неможливо "випадково" вклонитися сатані, намалювавши на обличчі щось фарбами з метою збирання снікерсів по окрузі.»

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Митрополит ПЦУ Євстратій Зоря бажає успіхів архіпідписантам:

«Зоря і той підхвалює наших

«Заяву архієреїв УПЦ» як явище слід оцінити скоріше позитивно. Нарешті хоч щось наважилися заявити. Якщо будуть і подальші кроки в цьому напрямку, а не лише «випускання пари», як вийшло з собором у Феофанії.

Водночас слід констатувати кілька прикметних моментів.

1. Жодного заклику, звернення, спонукання до дій в бік власних органів управління. Заявники нічого не просять у митрополита Онуфрія, у очоленого ним Синоду (де м. Агафангел є першим після голови), у собору єпископів, куди вони всі входять.

2. Заява зʼявилася лише після того, як зачепили м. Іларіона. Зняття м. Лазаря рік тому не спричинило бажання заявляти.

Це тому, що між старцями Агафангелом і Лазарем давно пробігла чорна кішка?

Або так чарівно діє закон, спонукаючи заявляти?

Будемо слідкувати за появою нових підписів - якщо вони будуть.

І за реакцією. Як з Києва, так і з Москви.

P.S. Втішає аргументація канонами. Саме так митрополит Філарет у 1992 році заперечував втручання Синоду РПЦ в справи УПЦ та надання цим Синодом доручення покійному м. Никодиму «скликати Архієрейський собор». Запізніле прозріння?»

І у Зорі буває зоря!

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

​​Митрополит УПЦ у Балті Олексій Гроха відповідає на приведене нижче резонне питання коментаторів Заяви архієреїв УПЦ:

«Отлично, что есть реакция! Это важно сейчас для общественности. Однако где подписи остальных синодалов, управделами?»

Відповідь митрополита Олексія - на скріні і в затаємничених журналах синоду УПЦ.

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Центр інформації УПЦ прибрав допис про Заяву архієреїв УПЦ.

Наше джерело каже, що це зроблено на вимогу митрополита УПЦ Антонія Паканіча.

Лягаємо спати. Синодали УПЦ працюють.

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Чого чекати наступного разу від архіпідписантів.

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Настав листопад, третій місяць цьогорічної осені, про який так багато віщували, що він має стати переломним, вирішальним для України. Але за третій рік повномасштабної війни ми вже звикли до дедлайнів: на велике свято, на весну, після виборів. Дедлайни проєктують люди, виходячи зі своїх уявлень та спостережень, а війни виникають інакше, з багаторічної концентрації колективних претензій, заздрощів та невгамовного самолюбства. І для країни, яка мужньо тримає оборону, неважливо знати про той день і час, коли її Збройні Сили дадуть вирішальну відсіч противнику: головне зберігати витримку і єдність, саме вони визначають сьогодні фінал цієї страшної війни. Підтримуймо їх у собі й довкола себе, дорогі друзі, плекаймо нашу віру в майбутнє України, надихаймось стійкістю наших захисників та молитвою за них. А Бог, Який не робить дедлайнів, неодмінно прихилиться до наших молитов і благословить справедливим миром всю Україну й кожного з нас.

Як кажуть рукописи не горять)

Так і не горять публікації в мережі Центру інформації УПЦ, який вчора зробив в фейсбуці і інстаграмі допис про заяву архієреїв УПЦ, а потім маючи вже майже 160 лайків по указці митрополії зніс цей допис і видалив зі всіх своїх ресурсів, але якщо перефразувати класика «скріни не видаляються»)))

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

У нас вже є інфа про те, хто ж оті архієреї-керувальники біля митрополита Онуфрія, які борються зі своїми братами, які захищають УПЦ від зазіхань РПЦ.

Очікуйте на подробиці.

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

о. Сергій Баршай з УПЦ дає гарний аналіз заяві архієреїв УПЦ:

«Мережею шириться «Заява архієреїв Української Православної Церкви щодо дій Синоду Руської Православної Церкви стосовно єпархій УПЦ, що розташовані на тимчасово окупованих територіях України». У документі висловлюється «рішуче засудження» недавнього звільнення Синодом РПЦ з Донецької кафедри митрополита Іларіона (Шукала), а також інші подібні випадки, вчинені «на територіях, тимчасово окупованих Росією». Далі ідуть посилання на канони, які таким чином були порушені та цілі, які переслідують ініціатори таких дій.

Станом на вечір 31 жовтня документ підписав 31 архієрей (17 правлячих і 14 вікарних) із усього 53 правлячих та 58 вікарних (за даними офіційного сайту УПЦ). На телеграм-каналі Одеської єпархії, де, зокрема, виставлено листа, зазначається, що збір підписів триває.

Цікаво, що:

а) Заяву не підписав Предстоятель УПЦ (Митрополит Київський і всієї України Онуфрій), хоча в той же час її підписали 4 вікарії Київської митрополії (архієпископи Бучанський Пантелеімон, Городницький Олександр, Обухівський Іона та єпископ Бишівський Кирил);

б) також, на відміну від своїх правлячих, документ підписали вікарії Чернігівської (архієпископ Любецький Никодим) та Черкаської (архієпископ Золотоніський Іоанн) єпархій;

в) серед постійних членів Священного Синоду (а таких дев’ять) поставив свій підпис лише один архієрей – митрополит Одеський Агафангел (очевидно, він і є ініціатором цієї акції).
Є велика надія на те, що кількість підписантів зросте.
Зрозуміло, що рішення, які ухвалюються на синоді РПЦ принаймні протягом останніх двох-трьох років, ніяк не покликані на покращення релігійної ситуації в Україні. І єпископи анексованих єпархій можуть бути на своїх кафедрах до тих пір, поки це влаштовує очільника РПЦ. А для нас же цей документ цікавий перш за все ось чому:

1. Подібна ініціатива знизу від архієреїв УПЦ показує, що терпінню бездіяльності церковного керівництва настає кінець. В будь-якій Церкві (принаймні, в УПЦ) єпископи завжди є найбільш слухняною її частиною, адже їм (по-перше), на відміну від священиків, є більше що втрачати і (по-друге) в разі чого, важче ніж будь-якому священику буде себе десь прилаштувати. І якщо нинішня цифра підписантів такою і залишиться – то це теж зовсім не мало.

2. Зрозуміло, що лист адресований перш за все аудиторії всередині України (Синоду разом із Предстоятелем і суспільству загалом). Адже, хоч автори і вимагають негайної відміни недавніх рішень, а також закликають «до відмови від агресивної церковної політики щодо Української Православної Церкви та її багатостраждальної пастви, до поваги кордонів канонічної Української Православної Церкви», проте не вказують кому вони адресують свої вимоги. Схоже, що головна мета акції – показати, що уже і серед єпископату сьогодні немало тих, кому більш, ніж рішення, які ухвалює відносно українських єпархій синод РПЦ, не подобається мовчазлива реакція на це керівництва УПЦ.»

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

о. Георгій з УПЦ про синод:

«Пакі про німий Синод.

Насправді це мовчання говорить багато про що. Говорить воно про байдужість синодалів до проблем простого священства. Про далекість від цих проблем архієреїв, які живуть в своєму, якомусь іншому світі.

Всі і так знали, що будуть нові єпископи, якісь ще поточні рішення. Надіялись, що нарешті Синод візьме на себе відповідальність і подумає не тільки про себе, а про всю Церкву загалом. Надіялись, що хоч хтось подумає, як вирішити питання з мобілізацією священників, може б якесь звернення про альтернативну службу для священників прийняли.

Мовчать, ігнорують.

Були недавно збори військового духовенства в Городоцькому монастирі, звітувалися про допомогу армії. Знаєте чого чекали від цих зборів прості священники? Найбільше чекали якихось порад по мобілізації.

Не дочекалися.

Ви не подумайте, є священники, які готові йти служити капеланами - так не можна. Отці якоби готові служити навіть простими військовими, на альтернативній службі, але лиш би не брати в руки зброю і не зрадити присязі священника. Так кажуть, що не проблема, підете (без зброї) виносити поранених і загиблих з поля бою. Кажуть з насмішкою, бо там ще більше шансів загинути, ніж в окопі.

В новинах ми читаєм тільки про поодинокі випадки, що там-то священника ТЦК забрало, там-то відправили вже на полігон, там ще щось. Але насправді це набагато масовіша, нагальна і реальна проблема. Ви попитайте у священників, хто як спасається.
У нашій єпархії вже мобілізували двох. Хтось робить відстрочки, дехто в затворі з повістками, а когось навіть возять на службу в багажнику(!). Єпархія лишилася без протодиякона, архієрей без водія. Диякони не приходять на службу, якщо знають, що архієрей дасть послушаніє везти його десь далеко на приход чи в іншу область (а архієрей дійсно не розуміє чи не хоче розуміти що з такої поїздки можна опинитися на полігоні).

На деяких парафіях вже нема кому служити, а десь хтось когось підміняє. А що буде далі?

Архієрея ледь не коліноприклонно просять, щоб якось вступився за своїх священників. Байдуже. Благочинні вже поважного віку, їм також байдуже. Хоч би провели якісь збори священства, може б прийшли до якогось рішення.

Всі лишаються зі своїми проблемами сам на сам.

А Синод…

А Синод чекає, чи то може «жде».

Тільки не зрозуміло чого.

Немає виходу…»

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Відомий дизайнер та автор чисельних православних дизайнерських робіт Олексій Чекаль написав і намалював дещо до гелоуіну:

«Halloween or Did hell win? Не там пекло, де веселі гарбузи підморгують оченятами, а там пекло, де сяють очниці покручених будинків з розкиданими людьми, знищеними з благословення інфернальних кукільводів рпц.

Але вторячи Іоанну будемо ламати це жало смерті й перемагати це пекло!»

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

BBS NEWC про заяву єпископів УПЦ:

«Непокора в УПЦ МП? Що значить різка заява третини єпископів проти Росії за спиною Онуфрія

Увечері 31 жовтня Українська православна церква неабияк здивувала оглядачів, які стежать за церковним життям. 31 єпископ церкви, а головне впливовий Одеський митрополит Агафангел, підписали відкритого листа із засудженням анексії Російською православною церквою Донецької єпархії, зняття її керівника митрополита Іларіона і заміни на росіянина з Далекого Сходу.

У заяві йдеться про порушення РПЦ канонічного права, спробу Москвою анексії канонічних територій УПЦ і загрозу існуванню самій церкві. Там закликали скасувати неканонічні рішення й поважати канонічні території УПЦ і територіальну цілісність самої України.⬇️⬇️⬇️

Чому заява здивувала? Бо у цій ситуації є ціла низка “вперше”, які спонукали оглядачів припустити якісь непрості процеси всередині УПЦ. Заговорили ледь не про непокору керівнику.

"Вперше" така поважна кількість єпископів засудила церковні анексії з боку РПЦ українських територій в окупації. Хоча такі прецеденти анексії вже були не раз від 2022 року, коли УПЦ оголосила самостійність і засудила підтримку патріархом Кирилом війни. Спочатку РПЦ забрала єпархії Криму, потім взялась за Донбаські та на окупованих частинах Херсонщини та Запоріжжя. Але тоді всі обурювались хіба у приватних розмовах, до заяв не доходило.

Окрім того, "вперше" заяву на таку важливу і глибинну тему для УПЦ підписала тільки третина єпископів, а не всі. Це чітко показало певний розкол у думках.

Ні предстоятель церкви митрополит Онуфрій, ні синод, ні хтось із вищого керівництва до заяви не долучився і ніяк її не прокоментував. А саме так завжди було раніше у таких важливих питаннях.⬇️⬇️⬇️

УПЦ до травня 2022 року формально підпорядковувалась Московському патріархату, хоч і користувалась самостійністю в управлінні за грамотою від 1990 року. А зараз твердить, що відійшла від Москви, хоч і не проголосила автокефалію. Влада України і далі вважає її частиною РПЦ.

Ситуація зі статусом УПЦ є складною. Рада ухвалила спеціальний закон, який може змусити цю церкву або повністю розірвати стосунки з Москвою, або ж до неї можуть бути застосовані санкції і судові заборони.

На цьому фоні від керівництва і синоду УПЦ очікували якихось рішень чи дій, щоб показати шлях виходу із ситуації. Так само як очікували і реакції на анексії єпархій. Але нічого цього не відбулося.

І ось тепер гучна заява третини єпископів дає підстави говорити оглядачам чи то про початок відцентрових процесів, чи просто про хитрий план митрополита Онуфрія випустити пару і ось таким способом заспокоїти тих, хто хоче якихось дій.

ВВС Україна поспілкувалась з кількома впливовими представниками УПЦ, щоб спробувати зрозуміти логіку подій.
Найперше, усі співрозмовники твердять, що ця заява точно не ініціатива митрополита Онуфрія “випустити пару” чи щось подібне. Виглядає, що вона дійсно з'явилася за його спиною і без його підтримки.

Ще один важливим момент - усі твердять, що рушієм заяви є саме одеський митрополит Агафангел. І хоча серед підписантів багато впливових єпископів та митрополитів, частина учасників близька саме до нього. Чому так?

Як кажуть співрозмовники, Агафангел мав давні дружні стосунки з донецьким Іларіоном, тому міг почати таку активність, коли останнього зняла Москва наприкінці жовтня, а УПЦ промовчала.

Можливо тому, як жартують у церкві, таку активність з протидії анексії РПЦ єпархії він не проявляв минулого року, коли у Сімферопольській єпархії відправили на покій митрополита УПЦ Лазаря, а замість нього поставили росіянина. Лазар також був досить поважною фігурою в УПЦ, але на його захист ніхто не став.

Сам Агафангел є постійним членом синоду УПЦ, має великий вплив на церкву і колись вважався проросійським. Проте останнім часом робив різкі заяви у бік Москви, особливо коли російська ракета знищила кафедральний собор УПЦ в Одесі.

Ще важливий нюанс - багато хто в УПЦ розцінив ініціативу 31 єпископа як спробу глорифікувати донецького Іларіона. А це робити у церкві не радять, адже, як твердять співрозмовники, Іларіон сам нещодавно підписав звернення до РПЦ взяти його єпархію до свого складу (хоча й розраховував, що посаду йому все ж збережуть, але помилився).

Тоді ж Іларіона за це виключили зі складу синоду УПЦ, а Святогірську лавру забрали з його підпорядкування. Як кажуть в УПЦ, ситуацію хотіли залагодити без скандалу, але тепер звернення 31 єпископа виверне всі деталі цієї історії на публіку.

З іншого боку багато єпископів у церкві просто не хочуть далі мовчати і спостерігати за тим, як РПЦ розтягує УПЦ. Незалежно від зв'язків з Агафангелом.

Їхню позицію досить промовисто висловив напередодні архієпископ Іона, намісник Іонинського монастиря в Києві.
"В УПЦ рейдернули Донецьку єпархію, а митрополита Іларіона, який протидіяв цьому, відправили на покій", - дуже емоційно написав він. Не дивно, що він опинився серед підписантів заяви.

При цьому в самій УПЦ неформально кажуть, що ніяких серйозних наслідків для церкви ця заява не матиме. “УПЦ завжди була демократичною в цьому плані, за висловлювання думки не репресували”, - каже співрозмовник.

І тим більше, кажуть у церкві, ця ситуація не пов'язана з прагненням єпископів до швидкої автокефалії чи якихось різких рухів до ПЦУ чи Константинополя в обхід предстоятеля.

Хоча, як звернули увагу багато оглядачів, така різка заява в обхід митрополита Онуфрія все ж може бути першим дзвоником предстоятелю, що щось у його королівстві не так і нарешті варто почати робити рухи для порятунку та розвитку УПЦ.

Згадаймо березень 2022 року, коли без рішення синоду чи Онуфрія півтора десятка єпископів заявили, що більше не будуть поминати Кирила. Ініціатива пішла знизу, а вже у травні було соборне рішення повністю припинити поминання Кирила. Хоча його досі дотримуються не всі.»