Вікторія Кохановська вирішила вчергове пробити наступне дно, задля чого виклала аудіозапис сімейних чвар о. Василя Ковташа з його дружиною. Це той о. Василій, який не так давно перейшов з УПЦ в ПЦУ і якому Кохановська вирішила таким чином насолити, виклавши його брудну білизну на загал.
Скоро Кохановська залізе в постілі митрополитів УПЦ. Помʼяніть моє пророче слово.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Скоро Кохановська залізе в постілі митрополитів УПЦ. Помʼяніть моє пророче слово.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня
«Людям Церкви найбільше бракує Духу Христового, смирення, самозречення, безкорисливого підходу, здатності бачити в іншому краще. Ми боїмося; хочемо зберегти те, що застаріло, тому що звикли до цього; ми хочемо бути правими перед іншими. Під стереотипними формулами умовного смирення ми ховаємо дух гордості і владолюбства. Ми залишаємося осторонь життя».
Вселенський Патріарх Афінагор (+1972)
«Людям Церкви найбільше бракує Духу Христового, смирення, самозречення, безкорисливого підходу, здатності бачити в іншому краще. Ми боїмося; хочемо зберегти те, що застаріло, тому що звикли до цього; ми хочемо бути правими перед іншими. Під стереотипними формулами умовного смирення ми ховаємо дух гордості і владолюбства. Ми залишаємося осторонь життя».
Вселенський Патріарх Афінагор (+1972)
«Духовний фронт України» повідомляє про складне життя московської патріархії в Естонії.
Влада Естонії: Зміна назви церкви не зменшує вплив Московського патріархату
У міністерстві внутрішніх справ Естонії оголосили недостатніми ті зміни, які внесла до свого статуту Естонська православна церква Московського патріархату для розриву зв’язків з Москвою.
У відомстві офіційно повідомили ЕПЦ МП, що ухвалені нею зміни до статутів для дистанціювання від Російської православної церкви і патріарха Кіріла є недостатніми, а запропонована нею нова самоназва також не може бути затверджена.
“Вплив Московського патріархату на ЕПЦ МП не зменшується внаслідок зміни назви чи усунення згадки про Московський патріархат, РПЦ і патріарха зі статутів… Вплив МП залишається таким самим, і в адміністративному, і в канонічному сенсі”, – повідомив у відповіді керівництву церкви канцлер МВС Тармо Міілітс.
Одним з аргументів є те, що в оновленому статуті залишилося посилання на томос 1993 року, у якому прямо закріплено підпорядкування естонської церкви Московському патріархату.
“В МВС очікують, що ви знову переглянете статут, врахувавши спостереження, висловлені у цьому листі, та ухвалите його у такій формі, яка повністю виключить афіліацію з Московським патріархатом та РПЦ”, – зазначив він.
Окрім того, в МВС заявили про неможливість перереєструвати церкву з назвою “Естонська православна церква”, оскільки вона надто схожа на вже зареєстровану Естонську апостольсько-православну церкву, а також буде хибно створювати враження, що йдеться про організацію, яка об’єднує усіх православних Естонії.
На додачу, МВС висловило зауваження щодо інтерпретації у статуті певних історичних фактів.
Міністр внутрішніх справ Естонії ще у серпні висловив сумнів у тому, що нову назву Естонської православної церкви Московського патріархату можна буде зареєструвати, та що її зміни до статуту достатні для того, щоб зняти усі питання.
Нагадаємо, у травні парламент Естонії ухвалив заяву, в якій засудив діяльність Московського патріархату і оголосив його інститутом, що підтримує агресію РФ.
МВС Естонії запрошувало на розмову представників Естонської православної церкви Московського патріархату після того, як РПЦ оголосила війну в Україні “священною”.
Влада Естонії: Зміна назви церкви не зменшує вплив Московського патріархату
У міністерстві внутрішніх справ Естонії оголосили недостатніми ті зміни, які внесла до свого статуту Естонська православна церква Московського патріархату для розриву зв’язків з Москвою.
У відомстві офіційно повідомили ЕПЦ МП, що ухвалені нею зміни до статутів для дистанціювання від Російської православної церкви і патріарха Кіріла є недостатніми, а запропонована нею нова самоназва також не може бути затверджена.
“Вплив Московського патріархату на ЕПЦ МП не зменшується внаслідок зміни назви чи усунення згадки про Московський патріархат, РПЦ і патріарха зі статутів… Вплив МП залишається таким самим, і в адміністративному, і в канонічному сенсі”, – повідомив у відповіді керівництву церкви канцлер МВС Тармо Міілітс.
Одним з аргументів є те, що в оновленому статуті залишилося посилання на томос 1993 року, у якому прямо закріплено підпорядкування естонської церкви Московському патріархату.
“В МВС очікують, що ви знову переглянете статут, врахувавши спостереження, висловлені у цьому листі, та ухвалите його у такій формі, яка повністю виключить афіліацію з Московським патріархатом та РПЦ”, – зазначив він.
Окрім того, в МВС заявили про неможливість перереєструвати церкву з назвою “Естонська православна церква”, оскільки вона надто схожа на вже зареєстровану Естонську апостольсько-православну церкву, а також буде хибно створювати враження, що йдеться про організацію, яка об’єднує усіх православних Естонії.
На додачу, МВС висловило зауваження щодо інтерпретації у статуті певних історичних фактів.
Міністр внутрішніх справ Естонії ще у серпні висловив сумнів у тому, що нову назву Естонської православної церкви Московського патріархату можна буде зареєструвати, та що її зміни до статуту достатні для того, щоб зняти усі питання.
Нагадаємо, у травні парламент Естонії ухвалив заяву, в якій засудив діяльність Московського патріархату і оголосив його інститутом, що підтримує агресію РФ.
МВС Естонії запрошувало на розмову представників Естонської православної церкви Московського патріархату після того, як РПЦ оголосила війну в Україні “священною”.
Архієпископ в Обухові УПЦ Іона пише:
«Уже несколько раз общался с людьми, которые смущаются, когда слышат в каких-то храмах поминовение патриарха Кирилла. Или с такими, кто смущается, когда его не поминают.
Мой ответ таков.
Есть церковно-канонический аспект. На Соборе УПЦ в 2022 году был принят ряд решений, в том числе о непоминовении московского патриарха. Те, кто продолжает его поминать - нарушители церковной дисциплины, сознательно идущие против соборного решения Церкви.
И есть аспект нравственный. Патриарх Кирилл совершенно недвусмысленно благословил войну РФ против Украины. И продолжает это делать. Те, кто продолжает поминать его как "великого господина и отца", очевидно, не задумываются о том, может ли отец благословить убийства своих детей. Ведь он считает православных Украины своей паствой. И мне кажется, что для совестливого человека невозможно называть отцом вдохновителя убийц его родных.
Тех, кто смущается, что патриарха не поминают на богослужениях, я подвожу к этому стенду в притворе нашего храма и говорю: "Этих воцерковленных православных людей убили по благословению того, кто считает себя их духовным отцом. Не видите ли вы в этом ужасного диссонанса? Как вы, братья этих убитых, можете упорно жаждать поминания того, кто именем кроткого Христа освящает деяния их убийц?".
У кого совесть не сгорела, понимают.
Но есть и такие, кто поджимает губы, холодно кивает и уходит...
Что тут сказать? Боже, смилуйся над нами! Дай всем нам познание Твоей, именно Твоей истины!
Всяк человек ложь, в том числе, конечно, и я. Но я написал то, что у меня на сердце.»
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
«Уже несколько раз общался с людьми, которые смущаются, когда слышат в каких-то храмах поминовение патриарха Кирилла. Или с такими, кто смущается, когда его не поминают.
Мой ответ таков.
Есть церковно-канонический аспект. На Соборе УПЦ в 2022 году был принят ряд решений, в том числе о непоминовении московского патриарха. Те, кто продолжает его поминать - нарушители церковной дисциплины, сознательно идущие против соборного решения Церкви.
И есть аспект нравственный. Патриарх Кирилл совершенно недвусмысленно благословил войну РФ против Украины. И продолжает это делать. Те, кто продолжает поминать его как "великого господина и отца", очевидно, не задумываются о том, может ли отец благословить убийства своих детей. Ведь он считает православных Украины своей паствой. И мне кажется, что для совестливого человека невозможно называть отцом вдохновителя убийц его родных.
Тех, кто смущается, что патриарха не поминают на богослужениях, я подвожу к этому стенду в притворе нашего храма и говорю: "Этих воцерковленных православных людей убили по благословению того, кто считает себя их духовным отцом. Не видите ли вы в этом ужасного диссонанса? Как вы, братья этих убитых, можете упорно жаждать поминания того, кто именем кроткого Христа освящает деяния их убийц?".
У кого совесть не сгорела, понимают.
Но есть и такие, кто поджимает губы, холодно кивает и уходит...
Что тут сказать? Боже, смилуйся над нами! Дай всем нам познание Твоей, именно Твоей истины!
Всяк человек ложь, в том числе, конечно, и я. Но я написал то, что у меня на сердце.»
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Святі квадробери.
1. Святі Ахракс та Аугані у вигляді кінокефалів. Коптська ікона. Музей коптського мистецва в Каїрі.
2. Христофор. Вологда, кінець XVI ст.
3. Рогожська ризниця. Святий мученик Христофор. Кінець XVIII ст.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
1. Святі Ахракс та Аугані у вигляді кінокефалів. Коптська ікона. Музей коптського мистецва в Каїрі.
2. Христофор. Вологда, кінець XVI ст.
3. Рогожська ризниця. Святий мученик Христофор. Кінець XVIII ст.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Forwarded from Софійське Братство
#люди_братства #події
Олександр Філоненко, доктор філософських наук, професор богослов’я та член Софійського братства, під час виступу на тему «Освіта та управління неможливим» на форумі «Освіта Дивосвіту 2024» поділився своїм баченням майбутнього та ролі людського щастя. Його ключова думка — «Майбутнє – це живі!» — підкреслює важливість цінування життя як безцінного дару.
Він акцентує увагу на тому, що важливо порівнювати наші бажання з тим, що ми вже маємо, що можна назвати «стратегією ресурсу». Такий підхід дозволяє глибше усвідомити справжні цінності й зберегти зв’язок з реальністю.
Водночас Філоненко зауважує, що інколи слід прагнути досягати неможливого, керуючи цими амбіціями. Він називає це «управлінням неможливим» — процесом досягнення амбітних цілей, які здаються недосяжними.
Говорячи про постмодерну педагогіку, яка наголошує на горизонтальних зв’язках, Олександр Філоненко зазначає, що справжній розвиток відбувається через вертикальні зв’язки — постійний рух до нових знань і вищих стандартів.
Однак сучасні виклики в освіті, на думку Філоненка, часто зумовлені браком ресурсів та активів для досягнення амбітних цілей, що ставить перед управлінням освітою нові завдання.
Він також виділяє три важливі ціннісні орієнтири:
1. Відповідь на красу: Людина повинна відповідати на красу у світі, навіть у складних умовах.
2. Відповідь на людяність: Підтримка людяності — ключ до розуміння себе та інших.
3. Зорі як символ перспектив: Астрономія, як і знання про зорі, символізує мрії та прагнення.
Філоненко підкреслює роль учителя як натхненника. Головна місія вчителя — надихати, бути провідником до нових горизонтів, навіть якщо сам ще не був у тих сферах. Це новий підхід до ролі вчителя, який виходить за межі простої передачі знань і стимулює учнів до саморозвитку.
Олександр Філоненко, доктор філософських наук, професор богослов’я та член Софійського братства, під час виступу на тему «Освіта та управління неможливим» на форумі «Освіта Дивосвіту 2024» поділився своїм баченням майбутнього та ролі людського щастя. Його ключова думка — «Майбутнє – це живі!» — підкреслює важливість цінування життя як безцінного дару.
Він акцентує увагу на тому, що важливо порівнювати наші бажання з тим, що ми вже маємо, що можна назвати «стратегією ресурсу». Такий підхід дозволяє глибше усвідомити справжні цінності й зберегти зв’язок з реальністю.
Водночас Філоненко зауважує, що інколи слід прагнути досягати неможливого, керуючи цими амбіціями. Він називає це «управлінням неможливим» — процесом досягнення амбітних цілей, які здаються недосяжними.
Говорячи про постмодерну педагогіку, яка наголошує на горизонтальних зв’язках, Олександр Філоненко зазначає, що справжній розвиток відбувається через вертикальні зв’язки — постійний рух до нових знань і вищих стандартів.
Однак сучасні виклики в освіті, на думку Філоненка, часто зумовлені браком ресурсів та активів для досягнення амбітних цілей, що ставить перед управлінням освітою нові завдання.
Він також виділяє три важливі ціннісні орієнтири:
1. Відповідь на красу: Людина повинна відповідати на красу у світі, навіть у складних умовах.
2. Відповідь на людяність: Підтримка людяності — ключ до розуміння себе та інших.
3. Зорі як символ перспектив: Астрономія, як і знання про зорі, символізує мрії та прагнення.
Філоненко підкреслює роль учителя як натхненника. Головна місія вчителя — надихати, бути провідником до нових горизонтів, навіть якщо сам ще не був у тих сферах. Це новий підхід до ролі вчителя, який виходить за межі простої передачі знань і стимулює учнів до саморозвитку.
Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня
«Серед українського громадянства панує легкість та мілкий погляд на відродження Української Церкви, – запровадити Богослуження українською мовою, такі ж проповіді, й на цьому кінчається "українізація" нашої Церкви. Але, як ми бачили зо всього вищеподаного, Українська Церква мала повне свое власне життя, внутрішнє й зовнішнє, довгими віками вироблене, і в ньому богослужбова мова – тільки частина цього життя… (Потрібно піклуватись) про її (Церкви) повне розмосковлення, цебто про привернення їй всього того, що Церква наша давніше вже мала, але що їй забрали, особливо за синодальної доби. І не тільки розмосковлюватись нам треба, – нам повинно привернути цілу й повну ту нашу Церкву, що була в нас майже тисячу літ».
Митрополит Іларіон Огієнко, «Українська Церква», 1942
«Серед українського громадянства панує легкість та мілкий погляд на відродження Української Церкви, – запровадити Богослуження українською мовою, такі ж проповіді, й на цьому кінчається "українізація" нашої Церкви. Але, як ми бачили зо всього вищеподаного, Українська Церква мала повне свое власне життя, внутрішнє й зовнішнє, довгими віками вироблене, і в ньому богослужбова мова – тільки частина цього життя… (Потрібно піклуватись) про її (Церкви) повне розмосковлення, цебто про привернення їй всього того, що Церква наша давніше вже мала, але що їй забрали, особливо за синодальної доби. І не тільки розмосковлюватись нам треба, – нам повинно привернути цілу й повну ту нашу Церкву, що була в нас майже тисячу літ».
Митрополит Іларіон Огієнко, «Українська Церква», 1942
о. Олександр Пономаренко з УПЦ «привітав» путіна.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Forwarded from Монолог.здєсь 😁
🧐🧐🧐 Сьогодні в УПЦ святкують пам'ять преп. Сергія Радонезького, - відомого святого та засновника чернечого життя на Московщині.
Втім, слід зазначити, що культ преп. Сергія як і його вшанування поширилось в Україні тільки після підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату. Промовистим доказом цього факту є козацький реєстр 1649 року, де зазначені імена більше ніж 40 000 козаків. Для аналізу ми взяли алфавітний покажчик реєстру за літерою А (покажчики інших літер, на жаль, не були видані). І на весь чималий список імен ми знайшли тільки 2 Сергіїв, котрі отримали своє ім'я на честь св. Сергія, патріарха Константинопольського, не найпопулярнішого святого в Гетьманщині.
Таким чином, ми бачимо, що поширення культу відомого російського святого в Україні є частиною імперської політики росіян, на кшталт випадків із Казанською іконою Богородиці чи Александром Нєвскім. Цей факт має спонукати до перегляду чину служби і ролі св. Сергія Радонезького для українського Православ'я загалом.
#серйозніновини
Втім, слід зазначити, що культ преп. Сергія як і його вшанування поширилось в Україні тільки після підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату. Промовистим доказом цього факту є козацький реєстр 1649 року, де зазначені імена більше ніж 40 000 козаків. Для аналізу ми взяли алфавітний покажчик реєстру за літерою А (покажчики інших літер, на жаль, не були видані). І на весь чималий список імен ми знайшли тільки 2 Сергіїв, котрі отримали своє ім'я на честь св. Сергія, патріарха Константинопольського, не найпопулярнішого святого в Гетьманщині.
Таким чином, ми бачимо, що поширення культу відомого російського святого в Україні є частиною імперської політики росіян, на кшталт випадків із Казанською іконою Богородиці чи Александром Нєвскім. Цей факт має спонукати до перегляду чину служби і ролі св. Сергія Радонезького для українського Православ'я загалом.
#серйозніновини
Отакої…
Якась хвора обʼявила себе богородицею.
Аналіз цього лайна- у наступному пості.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Якась хвора обʼявила себе богородицею.
Аналіз цього лайна- у наступному пості.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Юрій Богданов аналізує зсуви в українському релігійному житті:
«Фейсбук обговорює “духовну лідерку”, яка оголосила себе Богородицею.
І вона, здається, цілком щиро у це вірить через кукуху що відїхала без своєчасної медичної допомоги, але при цьому здійснює вчинки, які протирічать моралі і кримінальному кодексу. Наприклад, вимагає гроші у родичів поранених бійців в обмін на “послуги” зі зцілення. Раніше духовна лідерка мала бізнес, в тому числі доволі непогане кафе. А зараз - отак.
В силу того, що війна поки не закінчується, а коли і закінчиться відразу легше не стане, я дещо нагадую собі і читачам.
Перше. Ні, будь які порівняння таких персонажів і більш розвинених сект з системною релігією і церквою видають у вас дурників. Це я вам як агностичний атеїст кажу. Чому?
Практика будь-якої системної поширеної в Україні конфесії (ПЦУ, УГКЦ, РКЦ, протестанти, навіть більшість приходів УПЦ, іслам чи іудаїзму) отаку маячню не передбачає. На системному рівні - точно. Бо всі ці конфесії заперечують магію. А це - саме про магію.
Друге. Ні, ніхто не застрахований від віри у таке. Незалежно від рівня освіти, “критичного мислення” чи ще чогось. Просто тому що психіка кожної людини вразлива. І - особливо - коли зовнішні чи особисті обставини критичні чи непередбачувані. Мислення влаштоване так, що в кризовій ситуації прямує до спрощень.
Тому під час війн, криз, особистих трагедій так легко впасти в один з багатьох напрямів спрощення реальності. Конспірологію і теорію змов від світового уряду (який дуже спрощує надскладний світ) до антивакцинаторів. Магію. Віру у фінансові піраміди чи чудодійних псевдопророків. Езотерику всіх видів від карт таро і гороспоків до візитів до бабок з передбаченнями майбутнього.
Це я вже не кажу про те, що по-справжньому збожеволіти теж набагато простіше в такі часи. Особливо якщо ігнорувати профілактику і профільну медицину. А якщо ви вже повірили що ви пророк, а ще у вас є харизма - то і до індукованого божевілля недалеко.
Третє. Якщо ви думаєте, що після війни це все піде на спад, то ні. Перші роки все буде лише гірше з цим. Бо - незалежно від результатів війни - суспільство і кожну окрему людину чекає пошук відповідей на складні питання. Чи втеча від самих питань. “А щоб шо?”. “А чи варто було?”. “А чому світ такий несправедливий?”. “А як з цим усім жити?”. Якщо ви думаєте, що відповіді вам чи мені очевидні - то ні. Це трохи складніше влагтовано.
Європу хвилі містицизму і езотерики, навали божевільних і не дуже пророків накривали і після першої, і після другої світової війни. Навіть Америка пережила зародження всіх найбільш деструктивних сект - в тому числі сумнозвісних саєнтологів - після Другої світової. Тому що війна залишає на суспільстві і людях глибокі рани, навіть якщо ці суспільства, зрештою, технічно перемогли.
Четверте. Закруглимо про релігію. Зараз по всьому західному (та і східному) світу шалено зростає пошесть конспірології, теорій змов, а також віри в магічне. В Британії за 10 років “віра в гороскопи” зросла в три рази. В Україні, в Росії і в США - вдвічі. Так чи інакше у різні магічні практики вірить від 50 до 70% населення європейських та навколо європейських країн. Росія навіть тут виділяється. Там більше 50% вірять у “світовий уряд”. От такого ніде більше немає.
Так от, одна з причин, чому люди звертаються до магічного чи ще більш деструктивного для мозку - втрата релігійності. Так, є ще інформаційна революція і нарощування почуття нестабільності. Але якщо раніше невизначеність знаходила втіху у релігійності, то зараз люди активніше шукають ще простіших практик. Ні, магія була силою і під час високої релігійності. Але вона стала набагато сильнішою у пострелігійних суспільствах. До яких і ми, і Європа, і Росія вже відносяться, а США - впевнено прямують.
Тому коли ви критикуєте релігію і думаєте, що маси людей в умовах невизначеності і нестабільності перейдуть від релігійного до більш “прогресивного і критичного мислення”, ви глибоко помиляєтесь. Хтось перейде. А хтось “спростить” так, що ви офігієте. Або ваші родичі, коли будуть намагатися витягти вас з секти.»
«Фейсбук обговорює “духовну лідерку”, яка оголосила себе Богородицею.
І вона, здається, цілком щиро у це вірить через кукуху що відїхала без своєчасної медичної допомоги, але при цьому здійснює вчинки, які протирічать моралі і кримінальному кодексу. Наприклад, вимагає гроші у родичів поранених бійців в обмін на “послуги” зі зцілення. Раніше духовна лідерка мала бізнес, в тому числі доволі непогане кафе. А зараз - отак.
В силу того, що війна поки не закінчується, а коли і закінчиться відразу легше не стане, я дещо нагадую собі і читачам.
Перше. Ні, будь які порівняння таких персонажів і більш розвинених сект з системною релігією і церквою видають у вас дурників. Це я вам як агностичний атеїст кажу. Чому?
Практика будь-якої системної поширеної в Україні конфесії (ПЦУ, УГКЦ, РКЦ, протестанти, навіть більшість приходів УПЦ, іслам чи іудаїзму) отаку маячню не передбачає. На системному рівні - точно. Бо всі ці конфесії заперечують магію. А це - саме про магію.
Друге. Ні, ніхто не застрахований від віри у таке. Незалежно від рівня освіти, “критичного мислення” чи ще чогось. Просто тому що психіка кожної людини вразлива. І - особливо - коли зовнішні чи особисті обставини критичні чи непередбачувані. Мислення влаштоване так, що в кризовій ситуації прямує до спрощень.
Тому під час війн, криз, особистих трагедій так легко впасти в один з багатьох напрямів спрощення реальності. Конспірологію і теорію змов від світового уряду (який дуже спрощує надскладний світ) до антивакцинаторів. Магію. Віру у фінансові піраміди чи чудодійних псевдопророків. Езотерику всіх видів від карт таро і гороспоків до візитів до бабок з передбаченнями майбутнього.
Це я вже не кажу про те, що по-справжньому збожеволіти теж набагато простіше в такі часи. Особливо якщо ігнорувати профілактику і профільну медицину. А якщо ви вже повірили що ви пророк, а ще у вас є харизма - то і до індукованого божевілля недалеко.
Третє. Якщо ви думаєте, що після війни це все піде на спад, то ні. Перші роки все буде лише гірше з цим. Бо - незалежно від результатів війни - суспільство і кожну окрему людину чекає пошук відповідей на складні питання. Чи втеча від самих питань. “А щоб шо?”. “А чи варто було?”. “А чому світ такий несправедливий?”. “А як з цим усім жити?”. Якщо ви думаєте, що відповіді вам чи мені очевидні - то ні. Це трохи складніше влагтовано.
Європу хвилі містицизму і езотерики, навали божевільних і не дуже пророків накривали і після першої, і після другої світової війни. Навіть Америка пережила зародження всіх найбільш деструктивних сект - в тому числі сумнозвісних саєнтологів - після Другої світової. Тому що війна залишає на суспільстві і людях глибокі рани, навіть якщо ці суспільства, зрештою, технічно перемогли.
Четверте. Закруглимо про релігію. Зараз по всьому західному (та і східному) світу шалено зростає пошесть конспірології, теорій змов, а також віри в магічне. В Британії за 10 років “віра в гороскопи” зросла в три рази. В Україні, в Росії і в США - вдвічі. Так чи інакше у різні магічні практики вірить від 50 до 70% населення європейських та навколо європейських країн. Росія навіть тут виділяється. Там більше 50% вірять у “світовий уряд”. От такого ніде більше немає.
Так от, одна з причин, чому люди звертаються до магічного чи ще більш деструктивного для мозку - втрата релігійності. Так, є ще інформаційна революція і нарощування почуття нестабільності. Але якщо раніше невизначеність знаходила втіху у релігійності, то зараз люди активніше шукають ще простіших практик. Ні, магія була силою і під час високої релігійності. Але вона стала набагато сильнішою у пострелігійних суспільствах. До яких і ми, і Європа, і Росія вже відносяться, а США - впевнено прямують.
Тому коли ви критикуєте релігію і думаєте, що маси людей в умовах невизначеності і нестабільності перейдуть від релігійного до більш “прогресивного і критичного мислення”, ви глибоко помиляєтесь. Хтось перейде. А хтось “спростить” так, що ви офігієте. Або ваші родичі, коли будуть намагатися витягти вас з секти.»
Тож і надалі з послабленням православʼя в Україні зростатимуть квазірелігійні містичні рухи, послідовників яких будуть лікувати у спеціальних медичних закладах.
Внутрішньої сили протидіяти цій руйнівній хвилі змін немає- ні в УПЦ, ні в ПЦУ.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Внутрішньої сили протидіяти цій руйнівній хвилі змін немає- ні в УПЦ, ні в ПЦУ.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Відповідаємо Монологу.Здєсь
Взагалі то преподобний Сергій Радонезький був кліриком Константинопольського патріархату.
Крім того, є версія, що преподобний Сергій був українцем, бо його батьки були ростовськими боярами, які, в переважній більшості, були біженцями з України після нашестя татар.
І наостанок. Після початку повномасштабного вторгення вже лунали думки про перегляд святців УПЦ з трьома конкретними цілями:
1. Вилучення зі святців, вилучення служб з нових видань богослужбової літератури та переосвячення українських храмів на честь тих святих, які були заплямовані пролиттям крові українців.
2. Вилучення зі святців, вилучення служб з нових видань богослужбової літератури та переосвячення українських храмів на честь тих святих, канонізація яких відбулася виключно в рамках промосковської імперської політичної канонізації.
3. Деканонізація тих, хто був прославлений УПЦ по помилці, після чого були відкриті факти участі цих святих у злочинах.
Преподобний отче Сергіє, моли Бога о нас!
Взагалі то преподобний Сергій Радонезький був кліриком Константинопольського патріархату.
Крім того, є версія, що преподобний Сергій був українцем, бо його батьки були ростовськими боярами, які, в переважній більшості, були біженцями з України після нашестя татар.
І наостанок. Після початку повномасштабного вторгення вже лунали думки про перегляд святців УПЦ з трьома конкретними цілями:
1. Вилучення зі святців, вилучення служб з нових видань богослужбової літератури та переосвячення українських храмів на честь тих святих, які були заплямовані пролиттям крові українців.
2. Вилучення зі святців, вилучення служб з нових видань богослужбової літератури та переосвячення українських храмів на честь тих святих, канонізація яких відбулася виключно в рамках промосковської імперської політичної канонізації.
3. Деканонізація тих, хто був прославлений УПЦ по помилці, після чого були відкриті факти участі цих святих у злочинах.
Преподобний отче Сергіє, моли Бога о нас!
Сьогодні шануємо день святого апостола Іоанна Богослова- апостола любові.
Його молитвами подай, Боже, і нам Твоєї любові у наші серця!
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Його молитвами подай, Боже, і нам Твоєї любові у наші серця!
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа