tgoop.com/vistieconomiky/2619
Last Update:
В них на стрімі в тг озвучив думку, що сучасна економічна наука, принаймні науковий мейнстрім — винайдення англійців, яке вже пізніше підхопили американці.
Достатньо подивитись походження головних теоретиків економіки, Адама Сміта, Девіда Рікардо (класична школа економіки) і Джона Кейнса (кейнсіанство), всі вони англічашки.
Звісно, з часів Кейнса і тим більше Сміта багато що змінилось і розвинулось, проте основні положення схожі, просто їм дана ґрунтовна математична база і додані нові елементи, такі як стохастичні похибки, часовий розріз і відповідно динаміка процесів, очікування економічних агентів, фейли вільного ринку, неповнота інформації при прийнятті рішень економічними агентами і т.д.
Пізніше американці додали до класично-кейнсіанського синтезу інституціоналізм.
Це все наклало значний відбиток на економічній науці.
Ще на 1 курсі економічного факультету студентам викладається, що економіка — це про розподіл обмежених ресурсів в умовах необмежених потреб.
Сама ідея необмежених потреб в свою чергу випливає з утилітаризму, філософської ідеї запропонованої знову ж таки ангійцем Ієремією Бентамом, мовляв потрібно максимізувати щастя і задоволення і мінімізувати нещастя і незадоволеність.
Інтеграція цієї простої думки в економічну науку призвела до того, що людина (або, в термінах економіки, домогосподарство) завди хоче більше і більше матеріальних благ.
Маєш 10тий айфон — хочеш 11тий, маєш Фольксваґен — хочеш Мерседес, і коли на це з'являються ресурси (згадуєм, що в класичному сеттінгу ресурсів завжди невистачає на всі хотєлки), то ти одразу купуєш щось краще.
Таким чином індивід розглядається як така собі бездонна бочка, чорна діра, в яку постійно вкидаються все нові і нові товари з метою збільшення задоволеності.
Цікавою альтернативою є думка Жоржа Батая, який у книзі "Проклята Частка" стверджує, що завдяки хімічній взаємодії біологічних організмів і сонця ресурсів завжди забагато, а не замало. Думаю (можу думати неправильно, я не спеціаліст в філософії) що Батай ґрунтує свою ідею на Гегелівській визначеній негації, що в процесі зняття (Aufhebung) створює щось нове і додаткове, не виключаючи ввідних елементів.
Батай стверджує, що потрібно правильно ліквідувати цей утворений надлишок, інакше його ліквідація відбудеться у деструктивній формі (війни/революції/геноциди)
Таким чином, батаївській підхід — потреба у ліквідації надлишку — повністю протилежний утилітарному баченню англійських економістів, для яких потрібно правильно розподіляти завідомо дефіцитні наявні ресурси.
Цікаво, як би повернула економічна наука, якби менйстрім формувався б не англійцями-американцями, а німцями-французами.
👉 Підписатись 👈