Те, що журналісти опублікували особисті дані людини, яку затримали по підозрі у вбивстві Фаріон — це
Anonymous Poll
13%
Ок
67%
Не ок
20%
Не знаю, як до цього ставитися
Я не знаю, хто працює в Центрі стратегічних комунікацій, але це потужніша штанга.
Писати пост про рекордні виплати росіянам, які йдуть на так зване «сво» в момент, коли в нас з мобілізацією все не дуже, а ще й близько не пахне такими виплатами — це що, реклама російської армії?
«89% росіян отримують дохід менше 100 тисяч рублів». Сто тисяч рублів — це 47 000 гривень. Сума, яка для багатьох звучить просто фантастично.
З такою протидією дезінформації ми далеко підемо.
P.S. Помилково назвала Центром протидії дезінформації, тому перепрошую дуже.
Писати пост про рекордні виплати росіянам, які йдуть на так зване «сво» в момент, коли в нас з мобілізацією все не дуже, а ще й близько не пахне такими виплатами — це що, реклама російської армії?
«89% росіян отримують дохід менше 100 тисяч рублів». Сто тисяч рублів — це 47 000 гривень. Сума, яка для багатьох звучить просто фантастично.
З такою протидією дезінформації ми далеко підемо.
P.S. Помилково назвала Центром протидії дезінформації, тому перепрошую дуже.
Telegram
SPRAVDI
🤡 кремль «озолочує» росіян, які добровільно готові стати «гарматним м'ясом». Дайджест Центру стратегічних комунікацій
Столиця рф встановила новий рекорд у грі «Хто хоче стати мільйонером» – тепер розмір одноразової виплати для охочих піти воювати в Україні…
Столиця рф встановила новий рекорд у грі «Хто хоче стати мільйонером» – тепер розмір одноразової виплати для охочих піти воювати в Україні…
Незвичний дружньо-партнерський пост в цьому каналі!
В жовтні 2021 року журналістка і моя близька подруга Тома Балаєва завела собаку, який народився в "притулку", де одна кончена жінка тримала в клітках собак та котів, морила їх голодом, а вони, відповідно, вмирали. Добі вижив — дивом, і дивом зміг знайти себе родину. Бо Добі — це пес з дійсно унікальною агресією, він не підпускав до себе людей, собак, Тому і взагалі, скидався більше на вовчонка, ніж на щеня.
Зараз Тома змогла вибудувати стосунки зі своїм Добі так, що вони стали найближчими в цьому світі. І Тома завела канал, де розповідає, як це — жити з собакою, в якого страшний ПТСР. Тут ви побачите і корисні поради, і різні вправи, лайфхаки та інше. А ще — Тома просто прекрасно пише, тому читати цей канал не просто корисно, а ще й цікаво та приємно.
Раджу всім підписуватися!
В жовтні 2021 року журналістка і моя близька подруга Тома Балаєва завела собаку, який народився в "притулку", де одна кончена жінка тримала в клітках собак та котів, морила їх голодом, а вони, відповідно, вмирали. Добі вижив — дивом, і дивом зміг знайти себе родину. Бо Добі — це пес з дійсно унікальною агресією, він не підпускав до себе людей, собак, Тому і взагалі, скидався більше на вовчонка, ніж на щеня.
Зараз Тома змогла вибудувати стосунки зі своїм Добі так, що вони стали найближчими в цьому світі. І Тома завела канал, де розповідає, як це — жити з собакою, в якого страшний ПТСР. Тут ви побачите і корисні поради, і різні вправи, лайфхаки та інше. А ще — Тома просто прекрасно пише, тому читати цей канал не просто корисно, а ще й цікаво та приємно.
Раджу всім підписуватися!
Telegram
Мій пес на антидепресантах 🐕🦺
Я Тома, він Добі. А це наш канал про те, як жити з собакою з максимально роздовбаною психікою.
Як любити його, змінюватись разом з ним, а також не поїхати дахом самій
Як любити його, змінюватись разом з ним, а також не поїхати дахом самій
Давайте поговоримо про таку дискусійну тему, як "довіряйте тільки офіційним джерелам".
Взагалі, для журналіста довіряти тільки офіційним джерелам — це нонсенс. Бо випадково можна підіграти владі і не виконати свою роботу. Але з початком повномасштабного вторгнення почав діяти договір — довіряти тільки офіційним джерелам. На той момент це було необхідно — навколо були хаос, пропаганда і страх, людям потрібна була опора і саме офіційна комунікація нею стала. Хоча періодично це призводило до відверто смішних пройобів — наприклад, коли у березні 2022-го командувач Сухопутних військ ЗСУ обмовився на брифінгу і сказав, що Вишгород звільнили від окупації. Це понесли безліч ЗМІ, хоча Вишгород взагалі не був окупований — мова йшла про Вишеград. Елементарного хвилинного фактчекінгу було б достатньо, щоб не лякати мешканців Вишгороду, які не зрозуміли, чому їх звільнили від того, де вони не були. Такого було багато — згадайте історії про мітки, "російські танки" на Оболоні та "бій з росіянами" на Берестейці. Але іншого варіанту не було, тож тоді це все було правильно і потрібно. І журналісти на це погодилися, бо журналісти і самі не знали, як перевіряти інформацію в тих умовах.
Ситуація зараз змінилася. Так, війна продовжується, так, пропаганда нікуди не ділася, але, мені здається, довіряти виключно офіційним джерелам зараз — це погана стратегія. Бо і влада почала це використовувати в своїх цілях. Тільки раніше була "рука Кремля", а тепер "російське ІПСО".
От що робити, коли Герман Галущенко каже, що нічого на Південоукраїнській АЕС не було і це все ІПСО, а МАГАТЕ каже — та ні, було? Що робити, якщо командування каже, що командира просто відвели на вищу посаду, а всі інші джерела, близькі до ситуації, говорять — прибрали, бо не хотів виконувати злочинний наказ? Це просто два приклади, які прийшли в голову, насправді, їх набагато більше.
А що думаєте ви, підписники? Ходім обгорювати в чат!
Взагалі, для журналіста довіряти тільки офіційним джерелам — це нонсенс. Бо випадково можна підіграти владі і не виконати свою роботу. Але з початком повномасштабного вторгнення почав діяти договір — довіряти тільки офіційним джерелам. На той момент це було необхідно — навколо були хаос, пропаганда і страх, людям потрібна була опора і саме офіційна комунікація нею стала. Хоча періодично це призводило до відверто смішних пройобів — наприклад, коли у березні 2022-го командувач Сухопутних військ ЗСУ обмовився на брифінгу і сказав, що Вишгород звільнили від окупації. Це понесли безліч ЗМІ, хоча Вишгород взагалі не був окупований — мова йшла про Вишеград. Елементарного хвилинного фактчекінгу було б достатньо, щоб не лякати мешканців Вишгороду, які не зрозуміли, чому їх звільнили від того, де вони не були. Такого було багато — згадайте історії про мітки, "російські танки" на Оболоні та "бій з росіянами" на Берестейці. Але іншого варіанту не було, тож тоді це все було правильно і потрібно. І журналісти на це погодилися, бо журналісти і самі не знали, як перевіряти інформацію в тих умовах.
Ситуація зараз змінилася. Так, війна продовжується, так, пропаганда нікуди не ділася, але, мені здається, довіряти виключно офіційним джерелам зараз — це погана стратегія. Бо і влада почала це використовувати в своїх цілях. Тільки раніше була "рука Кремля", а тепер "російське ІПСО".
От що робити, коли Герман Галущенко каже, що нічого на Південоукраїнській АЕС не було і це все ІПСО, а МАГАТЕ каже — та ні, було? Що робити, якщо командування каже, що командира просто відвели на вищу посаду, а всі інші джерела, близькі до ситуації, говорять — прибрали, бо не хотів виконувати злочинний наказ? Це просто два приклади, які прийшли в голову, насправді, їх набагато більше.
А що думаєте ви, підписники? Ходім обгорювати в чат!
Діскасс.
Чи коректно медіа отак брати прес-релізи СБУ і сходу говорити, що затримали саме агента ФСБ? Тобто, вірити СБУ, а не чекати рішення суду?
І блюр фото тут не надто допомагає, як на мене, людину легко верифікувати.
Ваша думка?
Чи коректно медіа отак брати прес-релізи СБУ і сходу говорити, що затримали саме агента ФСБ? Тобто, вірити СБУ, а не чекати рішення суду?
І блюр фото тут не надто допомагає, як на мене, людину легко верифікувати.
Ваша думка?
Міні скандал з НВ за заголовок, де результат України на Олімпіаді назвали другим найгіршим в історії. Власне, скандал майже всьо, головна редакторка вибачилася в фб, назвала це людським фактором, а не політикою видання. Заголовок поміняли (щоправда, поміняли без вказування, який був до того, і це насправді, не ок). В коментарях всі дякують за те, що визнали помилку.
Звісно, ніякої політики приниження спортсменів в НВ дійсно немає. Є просто політика клікбейту)))) І скріни в цьому пості прекрасно це доводять.
А так ну, добре, що вибачилися. Хоч за один заголовок, і добре.
Звісно, ніякої політики приниження спортсменів в НВ дійсно немає. Є просто політика клікбейту)))) І скріни в цьому пості прекрасно це доводять.
А так ну, добре, що вибачилися. Хоч за один заголовок, і добре.
Улюблені підписники, а я тут до вас з можливостями!
Проєкт Unit від n-ost, одного з головних донорів українських медіа, запускає відбір на воркшоп, який відбудеться з 14 по 20 жовтня в Берліні.
Програма буде цікава журналістам та квір-активістам і особливо — журналістам, які висвітлюють квір-тематику. Під час воркшопу учасники відвідають музеї, послухають лекції, а після — представлять ідею журналістського матеріалу. Він підтримується стипендією в районі 3 тисяч євро.
Ось цю форму треба заповнити до 25 серпня. Проживання, проїзд і харчування оплачують організатори.
Це чудова можливість цікаво потусити в жовтневому Берліні і потім отримати фінансову підтримку, щоб створити щось круте на квір-тематику.
Всі деталі — за цим — посиланнячком.
Проєкт Unit від n-ost, одного з головних донорів українських медіа, запускає відбір на воркшоп, який відбудеться з 14 по 20 жовтня в Берліні.
Програма буде цікава журналістам та квір-активістам і особливо — журналістам, які висвітлюють квір-тематику. Під час воркшопу учасники відвідають музеї, послухають лекції, а після — представлять ідею журналістського матеріалу. Він підтримується стипендією в районі 3 тисяч євро.
Ось цю форму треба заповнити до 25 серпня. Проживання, проїзд і харчування оплачують організатори.
Це чудова можливість цікаво потусити в жовтневому Берліні і потім отримати фінансову підтримку, щоб створити щось круте на квір-тематику.
Всі деталі — за цим — посиланнячком.
Отже, чим я займалася останній місяць, окрім того, що нічого не робила (ладно, це жарт, я не можу нічого не робити).
В липні засновники Kyiv Media School запропонували мені зробити курс для їхньої школи. Як людина, яка мріє колись викладати ПО-СЕРЙОЗНОМУ, я, звісно погодилася. Отже разом з чудовими менеджерами KMS сьогодні запустили набір на курс під моїм кураторством "Новинна журналістика".
Чому така назва? Бо в журналістиці все тримається на новинах. Навіть якщо ви хочете писати виключно великі відірвані від реальності тексти (які і я дуже люблю), все одно треба розумітися на новинах. Любити новини. Відчувати новини.
Але, звісно, говорити будемо не тільки про стандартні новини. В курсі буде багато про пояснювальну журналістику, репортажі (репортерський модуль — найдовший), смм і про найголовніше — як зробити редакцію здоровою, вберегти людей і, в першу чергу, себе.
Вважаю, що зібрала дуже потужну команду лекторів, яким я довіряю і за яких я готова ручатися головою. І вірю, що курс врешті вийде цікавим та корисним.
Тож, подавайтеся! Набір відкритий, він безкоштовний. Курс триватиме 7 місяців, але в щадящому режимі — дві лекції на тиждень.
Чекаю на ваші заявочки)
В липні засновники Kyiv Media School запропонували мені зробити курс для їхньої школи. Як людина, яка мріє колись викладати ПО-СЕРЙОЗНОМУ, я, звісно погодилася. Отже разом з чудовими менеджерами KMS сьогодні запустили набір на курс під моїм кураторством "Новинна журналістика".
Чому така назва? Бо в журналістиці все тримається на новинах. Навіть якщо ви хочете писати виключно великі відірвані від реальності тексти (які і я дуже люблю), все одно треба розумітися на новинах. Любити новини. Відчувати новини.
Але, звісно, говорити будемо не тільки про стандартні новини. В курсі буде багато про пояснювальну журналістику, репортажі (репортерський модуль — найдовший), смм і про найголовніше — як зробити редакцію здоровою, вберегти людей і, в першу чергу, себе.
Вважаю, що зібрала дуже потужну команду лекторів, яким я довіряю і за яких я готова ручатися головою. І вірю, що курс врешті вийде цікавим та корисним.
Тож, подавайтеся! Набір відкритий, він безкоштовний. Курс триватиме 7 місяців, але в щадящому режимі — дві лекції на тиждень.
Чекаю на ваші заявочки)
Всрата журналістика
Улюблені підписники, а я тут до вас з можливостями! Проєкт Unit від n-ost, одного з головних донорів українських медіа, запускає відбір на воркшоп, який відбудеться з 14 по 20 жовтня в Берліні. Програма буде цікава журналістам та квір-активістам і особливо…
Нагадую, що триває набір на цю прекрасну можливість!
Плюси податися:
— побуваєте в жовтневому Берліні і не тільки;
— послухаєте топові лекції та побуваєте у важливих світових музеях;
— зможете зробити матеріал і отримати 3000 євро підтримки;
— там буду я і купа цікавих людей.
Так що, велкам!
Плюси податися:
— побуваєте в жовтневому Берліні і не тільки;
— послухаєте топові лекції та побуваєте у важливих світових музеях;
— зможете зробити матеріал і отримати 3000 євро підтримки;
— там буду я і купа цікавих людей.
Так що, велкам!
Друзі, останній день, щоб податися на мій курс Новинна журналістика!
Кращі журналісти та редактори країни (ну і ще я) будуть 7 місяців ділитися досвідом і розказувати все, що вони знають.
Тож чекаю ваших заявок, якщо ви ще ні!
Кращі журналісти та редактори країни (ну і ще я) будуть 7 місяців ділитися досвідом і розказувати все, що вони знають.
Тож чекаю ваших заявок, якщо ви ще ні!
Kyivmediaschool
Kyiv Media School
Нова революційна ініціатива Media Development Foundation
UPD: В чаті каналу — важливий апдейт. Стати в такі пози було рішенням саме героя фотографії, а не Ліберових. Святослав Козак вирішив продемонструвати журналістам те, в яких позах його тримали в полоні, щоби пояснити походження деяких з його травм.
Отже, обговорювати взагалі немає що. Але показово, що багатьом коментаторам не прийшла в голову думка про те, що це було рішення героя фото.
Винесу з фейсбука одне обговорення, яке мене дуже зацікавило.
Отже, Ліберови зробили серію фотографій людей, яких повернули з полону. Дискусія стосується двох фотографій з серії, які ви бачите зараз. Авторка посту вважає, що пози, в яких фотограф попросив стати людей, не ок, бо вони можуть травмувати і героїв фото, і людей, які також пережили полон. Тому, на її думку, така позиція фотографа не етична. В коментарях більшість цю думку підтримала. Ще раз уточню — мова не про сам факт художніх фото людей після полону, а саме цих поз.
Поза тим, як я ставлюся до Ліберових, особисто я не бачу проблеми, якщо була згода на фото. Деякі коментатори вважають, що і згода тут недостатня, адже люди після полону можуть не розуміти власні кордони. З одного боку, слушна думка. З іншого — ми ніби лишаємо цих людей суб'єктності в тому, чи можуть вони вирішувати самі за себе.
Взагалі, тема дуже складна. Коли я їздила на репортаж в Грозу після прильоту, я відчувала себе максимально погано, коли підходила до плачущих людей і питала, чи можуть вони поговорити. Бо ти береш людину в горі і просиш її ще раз пережити це горе в розмові з тобою. Але журналісти мають розповідати ці історії. Це наша робота.
Саме тому, має бути межа. Для мене межа — це вміти відходити, коли тобі говорять "ні". Це не лізти камерою в труну, розпихуючи родичів. Це проявляти емпатію, обережно спілкуватися, зупинятися в моменті, якщо людина явно не хоче продовжувати розмову. І то це все не гарантує, що ти не травмуєш людину знову. Бо на жаль, це дуже складна і багатошарова тема, в якій може статися що завгодно.
І дуже важливо не впасти в інші крайнощі. Не брати на себе зайву відповідальність, якби це цинічно не звучало. Не вирішувати за інших людей.
А ви що думаєте?
Отже, обговорювати взагалі немає що. Але показово, що багатьом коментаторам не прийшла в голову думка про те, що це було рішення героя фото.
Винесу з фейсбука одне обговорення, яке мене дуже зацікавило.
Отже, Ліберови зробили серію фотографій людей, яких повернули з полону. Дискусія стосується двох фотографій з серії, які ви бачите зараз. Авторка посту вважає, що пози, в яких фотограф попросив стати людей, не ок, бо вони можуть травмувати і героїв фото, і людей, які також пережили полон. Тому, на її думку, така позиція фотографа не етична. В коментарях більшість цю думку підтримала. Ще раз уточню — мова не про сам факт художніх фото людей після полону, а саме цих поз.
Поза тим, як я ставлюся до Ліберових, особисто я не бачу проблеми, якщо була згода на фото. Деякі коментатори вважають, що і згода тут недостатня, адже люди після полону можуть не розуміти власні кордони. З одного боку, слушна думка. З іншого — ми ніби лишаємо цих людей суб'єктності в тому, чи можуть вони вирішувати самі за себе.
Взагалі, тема дуже складна. Коли я їздила на репортаж в Грозу після прильоту, я відчувала себе максимально погано, коли підходила до плачущих людей і питала, чи можуть вони поговорити. Бо ти береш людину в горі і просиш її ще раз пережити це горе в розмові з тобою. Але журналісти мають розповідати ці історії. Це наша робота.
Саме тому, має бути межа. Для мене межа — це вміти відходити, коли тобі говорять "ні". Це не лізти камерою в труну, розпихуючи родичів. Це проявляти емпатію, обережно спілкуватися, зупинятися в моменті, якщо людина явно не хоче продовжувати розмову. І то це все не гарантує, що ти не травмуєш людину знову. Бо на жаль, це дуже складна і багатошарова тема, в якій може статися що завгодно.
І дуже важливо не впасти в інші крайнощі. Не брати на себе зайву відповідальність, якби це цинічно не звучало. Не вирішувати за інших людей.
А ви що думаєте?
Пані та панове, спішу повідомити, що запустився опен-кол на ще один курс від Kyiv Media School під моїм кураторством: "Журналістика рішень"!
Чому вам варто податися на цей курс?
1. Він абсолютно прикладний. Жодних загальних лекцій чи розмірковувань — курс вчить писати і робити конкретні матеріали в конкретних форматах.
2. Круті лектори. Люди, які одні з найкращих практиків в своїй сфері (ну і ще я). Тобто, вчити будуть люди, які самі це все роблять і роблять чудово.
3. Я вже запустила курс "Новинної журналістики", вже були перші лекції, і людям вони подобаються!
4. Курс короткий — на три місяці, тому там буде все тільки важливе і потрібне, а вам буде простіше знайти на нього час.
5. Це чудова можливість познайомитися з різними людьми, поділитися досвідом, задати питання і взагалі, чудово провести час.
Це форма.
А це — опис та команда лекторів.
Чому вам варто податися на цей курс?
1. Він абсолютно прикладний. Жодних загальних лекцій чи розмірковувань — курс вчить писати і робити конкретні матеріали в конкретних форматах.
2. Круті лектори. Люди, які одні з найкращих практиків в своїй сфері (ну і ще я). Тобто, вчити будуть люди, які самі це все роблять і роблять чудово.
3. Я вже запустила курс "Новинної журналістики", вже були перші лекції, і людям вони подобаються!
4. Курс короткий — на три місяці, тому там буде все тільки важливе і потрібне, а вам буде простіше знайти на нього час.
5. Це чудова можливість познайомитися з різними людьми, поділитися досвідом, задати питання і взагалі, чудово провести час.
Це форма.
А це — опис та команда лекторів.
Google Docs
Курс "Журналістика рішень II"/ Аплікаційна форма
Що таке «Журналістика рішень»? На перший погляд, відповідь очевидна — це журналістика, яка не тільки розповідає про проблеми, а й допомагає ці проблеми вирішувати. Але за цим простим формулюванням ховаються купа нюансів, які ми і будемо з вами розбирати.…
Всрата журналістика pinned «Пані та панове, спішу повідомити, що запустився опен-кол на ще один курс від Kyiv Media School під моїм кураторством: "Журналістика рішень"! Чому вам варто податися на цей курс? 1. Він абсолютно прикладний. Жодних загальних лекцій чи розмірковувань — курс…»