Юрій Богданов

Про другий термін Зеленського і істерики у соцмережах

Реально, поволав зранку з цього. 

По-перше, бо хто наділив якихось людей правом вирішувати за інших чи йти їм кудись балотуватися? 

По-друге, бо шанси Зеленського перемогти на виборах доволі неочевидні. Мʼяко кажучи. 

У Зеленського є два сценарії, коли він перебереться на другий термін. 

Перший. Війна завершилася тим, що можна назвати перемогою тотальною чи прийнятною: кордони 1991 року, Україна в НАТО, західні армії на лінії розмежування. Тоді на ейфорії і певному моменті сатисфакції, якщо вибори пройдуть швидко після завершення війни, Зеленський може перемогти. Але і це не очевидно.

Другий. На вибори не йде ніхто новий і Зеленський змагається (глобально) з тріо Порошенко - Тимошенко - Бойко. Бо перемогти що Залужного, що Буданова, що (припустимо) Федорова чинному президенту буде вкрай важко. 

До речі, саме в очікуванні такого сценарію  певні сегменти нашої опозиції так нещадно воюють з Зеленським саме зараз, навіть якщо це шкодить країні. Вони намагаються накачати його антирейтинг за будь-яку ціну, бо а РАПТОМ їм пощастить у змаганні антирейтингу перемогти чинного президента. 

Я слабко вірю, що другий сценарій є реальним. А перший надто залежить від того, чи посиплеться Росіюшка. 

Але ж якщо певний сегмент опозиції вирішив, що війна з політичним опонентом для них важливіша ніж легітимність держави і її існування - ну це їх проблема. Навіть не їх совісті, бо її там немає. А інстинкту колективного самозбереження. 

Щодо того чи потрібен для країни другий термін Зеленського. 

З точки зору суспільних настроїв і сталості країни перемога Зеленського матиме позитивний сенс  тільки якщо його балотування підтримає, наприклад, Залужний. І ще певний пул людей з високим ступенем легітимності. Тобто коли Зеленський перебереться як національний лідер, що провів країну через війну. 

В усіх інших сценаріях, в тому числі для перезавантаження країни після війни і мінімізації фрустрації (яка буде незалежно від її - війни - результатів) нам краще перемога чергового Месії. Функціонально різниці не буде, але емоційно - буде. 

От що країні точно більше не потрібно, так це монобільшість. Будь-якого президента. Нам потрібен субʼєктний і функціональний парламент. А в наших умовах - це коаліційний парламент. 

Підписатися на Богданова

www.tgoop.com/yb_ua/7430

9.3K viewsJan 3 at 10:53

Про другий термін Зеленського і істерики у соцмережах

Реально, поволав зранку з цього. 

По-перше, бо хто наділив якихось людей правом вирішувати за інших чи йти їм кудись балотуватися? 

По-друге, бо шанси Зеленського перемогти на виборах доволі неочевидні. Мʼяко кажучи. 

У Зеленського є два сценарії, коли він перебереться на другий термін. 

Перший. Війна завершилася тим, що можна назвати перемогою тотальною чи прийнятною: кордони 1991 року, Україна в НАТО, західні армії на лінії розмежування. Тоді на ейфорії і певному моменті сатисфакції, якщо вибори пройдуть швидко після завершення війни, Зеленський може перемогти. Але і це не очевидно.

Другий. На вибори не йде ніхто новий і Зеленський змагається (глобально) з тріо Порошенко - Тимошенко - Бойко. Бо перемогти що Залужного, що Буданова, що (припустимо) Федорова чинному президенту буде вкрай важко. 

До речі, саме в очікуванні такого сценарію  певні сегменти нашої опозиції так нещадно воюють з Зеленським саме зараз, навіть якщо це шкодить країні. Вони намагаються накачати його антирейтинг за будь-яку ціну, бо а РАПТОМ їм пощастить у змаганні антирейтингу перемогти чинного президента. 

Я слабко вірю, що другий сценарій є реальним. А перший надто залежить від того, чи посиплеться Росіюшка. 

Але ж якщо певний сегмент опозиції вирішив, що війна з політичним опонентом для них важливіша ніж легітимність держави і її існування - ну це їх проблема. Навіть не їх совісті, бо її там немає. А інстинкту колективного самозбереження. 

Щодо того чи потрібен для країни другий термін Зеленського. 

З точки зору суспільних настроїв і сталості країни перемога Зеленського матиме позитивний сенс  тільки якщо його балотування підтримає, наприклад, Залужний. І ще певний пул людей з високим ступенем легітимності. Тобто коли Зеленський перебереться як національний лідер, що провів країну через війну. 

В усіх інших сценаріях, в тому числі для перезавантаження країни після війни і мінімізації фрустрації (яка буде незалежно від її - війни - результатів) нам краще перемога чергового Месії. Функціонально різниці не буде, але емоційно - буде. 

От що країні точно більше не потрібно, так це монобільшість. Будь-якого президента. Нам потрібен субʼєктний і функціональний парламент. А в наших умовах - це коаліційний парламент. 

Підписатися на Богданова

BY Юрій Богданов