Виграйте записник ОСІНЬ, ми вже ось-ось отримаємо перші примірники книжки записника від авторки тг каналу "Бетона галушка" Дарії Крікунової, яка ще й засновниця компанії, що виробляє ті самі каперси із бузини для найкрутіших ресторанів.

Тим часом, всіляко закликаю вас зробити будь-який донат на дрон, що зветься РОГАЧ
👉 https://www.privat24.ua/send/ctagv

хоч 10 гривень хоч 100 і поставити плюсик у коментарях під цим дописом (у фейсбуці), і я з неймовірною приємністю розіграю його й надішлю вам, та ще й зі смачним подарунком від себе, як людини, а не тільки видавця (ги-ги)

Як я таке люблю, вже кілька днів не пишу на каналі, а кількість читачів збільшується, це знак, що мовчання золото чи шоб це значило 😂🫣

ОСІНЬ

наша супер книжка-записник вже на складі й готова до відправки

Багато писати сьогодні не буду, бо навіть не знаю з чого почати, з крутих рецептів та історій про продукти від Дарії Крікунової (авторка), акварельних ілюстрацій які спеціально до видання створила Ольга Політило, супер м'якого та ніжного паперу мюнкен пюр (дизайнерський крутий папір єслі хто не знав) чи дизайну від Каті Большакової. А може треба почати з того, що ми дослухались до думки читачів та зробили цього разу лінієчку на порожніх сторінках, щоб вам легше писалось?

Чи казати як є, що насправді я зла людина, яка ніколи не задоволена власним результатом, але цього разу навіть моє кам'яне серце пом'якшало, бо так мені ця серія подобається

МАЦИК, КАВРУК, КНЮШОК, БОГУК - все це народні назви вяленого мяса яке здавна виготовляють на Поліссі

У минулому свіже м'ясо з сіллю щільно набивали у полотняну торбинку, свинячий шлунок чи сечовий міхур. Просушували кілька діб у печі, а потім підвишували на горищі для дозрівання на кілька місяців

Це була особлива страва яку їли на косовицю, максимально поживна й смачна.

Довгий час мацик так і лишався регіональною домашньою стравою

Нині українські виробники відновили традицію й виготовляють мацик відповідно всіх сучасних технічних вимог до харчових продуктів

Цей мацик для ефіру про локальне й смачне на Сніданок 1+1, замовляла у Поліські делікатеси, й можу сміливо сказати продукт гідний й вартий вишуканого застілля

♥️

РЕЦЕПТ З АЙВИ із кулінарної книжки-записника ОСІНЬ Дарії Крікунової

Цей простий рецепт познайомить вас із фруктом та закохає у себе. Тушкована айва легко зберігається в холодильнику, смакує як в теплому, так і охолодженому вигляді. Комбінуйте айву з морозивом, крем-сиром, збитими вершками й горіхами. Додавайте до ранкової вівсянки та кисломолочного сиру.

Складники:
▫️3 стиглі айви
▫️сік та цедра 1/2 лимону
▫️вода
▫️160 г цукру
▫️2 палички кориці
▫️6-8 шт. гвоздики

У каструлю або глибокий сотейник з товстим дном налийте 500-600 мл води. Додайте цукор, корицю, гвоздику, сік та цедру лимона й доведіть до кипіння на середньому вогні.

Помийте айву, розріжте навпіл, видаліть серцевину та зніміть шкірку. Зрізами догори викладіть у сироп, який закипів та зменште вогонь до маленького. Накрийте кришкою й тушкуйте 40 хв, після чого переверніть айву та готуйте поки фрукти не стануть м’якими, приблизно 20-30 хв. Зберігайте айву у холодильнику прямо в сиропі

Як у вас ситуація з айвою? Росте чи в яку ціну на базарі?

Цей канал створювався спершу як рубрика новин проєкту їжакультура, але вже давно веду його як власний щоденник.
Найцінніше те, що канал перетворився й на майданчик спілкування з коментарями, суперечками й т.д. Я дуже вдячна за те, що ви активні

Тому за законами блогів (якщо такі є) хочу запитати наступне.

Найближчі кілька днів я в Англії, буду трохи розповідати тут про укр.кухню, а також піду в музей сидру, поїду на виробництво сидерії й всяке таке

Кажіть писати сюди про це? Вам цікаво? Пройдемось також традиційними стравами британських пабів

Музей Сидру в Херфордсі

От за що люблю невеликі музеї в яких логічно вибудованою композицією, так це за те, що навіть за 1 годину є змога зрозуміти, структурувати інформацію і скласти уявлення про:

1. історію виробництва сидру
Перші згадки про сидр фіксують у 14 ст.

Вже у 17-18 ст., фруктові сади фактично сформували містечка й села в регіоні Херфорду, а сидр саме з цієї місцевості цінувався по всій Британії. У 19 ст., модернізація торкається виробництва сидру і з'являються перші механізовані процеси. До того часу сік із яблук чавили великими кам'яними жорнами які рухали конячки.

19 століття місцеві виробники активно працюють з різними типами дріжджів, їздять у Францію подивитись як роблять шампанське й впроваджують частину технології у виробництво окремої лінійки сидру

2. значення виробництва для регіону й економіки

Сидр повсякденний та святковий напій для різних верств суспільства. Буває різних гатунків, смаків, кольорів та різний у ціні.

У 1763 році уряд запровадив податок на сидр і дозволив акцизникам входити в домівки для перевірки почалися сидрові бунти. У Ледбері проходили імітаційні похоронні процесії з бочкою сидру.

3. якісь круті цікаві факти

На Великдень кілька келихів сидру виливали у грунт, щоб сприяти гарному врожаю

Для сидру використовують яблука різних сортів, більшість із них страшно кислючі, що ви навряд чи захочете їх їсти, але саме вони дозволяють робити найякісніший сидр з різним рівнем смаку. Уявіть у музеї є кімната із різними сортами яблук і ці яблука не муляжі, справжні. Це був просто вау ефект для мене. Фото буде в коментарі

4. відчуття того, як це працювати на сидерії
Дуже класний експозиційний прийом. В одній залі стоїть телефон і ви можете набрати номер за яким працівник сідерії розповідає, як це працювати вантажником чи технологом виробництва. Різні голоси й досвіди, які зводяться до того, щоб краще розуміти працю людей різних професій

і ясно, що я як у приказці, "кінь ногу кує, жаба й собі суне" весь час думала про те, що в Україні це міг би бути шикарнейший музей цукроваріння. Історія виробництва цукру в Україні бере початом здається з 1832 +/- й вплинула на політику, економіку, гастрономічну культуру, історію меценатства, містобудування.

Ну а тим часом, я куштувала різні сидри й мусила собі зізнатись, що до цього часу не куштувала смачнішого сидру. Всілякі фото кину у коментарі, а ще більше буде у сторіз на сторінці в Інстаграмі

І поки я дописую текст про сучасну сидерію в Герефорді, кілька слів про яблука в Україні. Із сумом фіксую факт, як ми мало (практично нічого) знаємо про історію сільського господарства в Україні. Тому ловіть цікавий факт

☝️ Ви чули про сорт яблук Симиренко, зелені яблука які ідеально пасують для квашення, тушкування з качкою чи гускою та й загалом чудовий зимой сорт.

Левко Симиренко вивів у1880 р, і якщо про цей факт більш менш відомо, то чи знали ви про те, що у ХІХ столітті Симиренко не лише займався тим, що заклав величезний сад та плодовий розплідник, але й активно продавав нові сорти рослин через друковані каталоги. А працювало це так:

✔️ поширювався паперовий каталог з розплідника
✔️ ви робили замовлення й сплачували
✔️ саджанці відправлялись до найближчого поштового залізничного відділення

Тут зіграла роль вміння бути підприємливим, знання й залізниця. Це суттєво вплинуло на гастрономічну культуру та поширення нових плодових сортів та квітів

❗️У цьому каталозі 900 сортів яблук, на секундочку

Цікаво, хто для вас сьогодні міг би бути рольовою моделлю?

Або кого вважаєте гарним прикладом рольової моделі нинішньої України. Готувалась я до рубрики "Раджу книжку" на Сніданок з 1+1 й мандрівні щоденники Софії Яблонської. Але, як це часто буває коли повертаєшся вдруге до тієї книжки чи теми то бачиш її по-новому. Софія Яблонська, одна з перших жінок яка заклала нову сторінку в історії фотографії, прожила 15 років у Китаї, виховала трьох синів та здійснила навколосвітню подорож, мандрувала нетуристичними місцями, документувала свої мандри, керувала 2 театрами. Як на мене, мала досить впертий, сміливий та добрий характер, й безумовно великий талант та спрагу до життя. Неординарна рольова модель, яка свого часу не стала символом доби, тільки через зміну політичних режимів та наративів у країні, але могла б.

А ось гастрономічна цитата яка дуже добре характеризує Софію Яблонську:
"Набіл – неодмінна частина домашнього раціону Яблонської і водночас ще один напрям її господарчих вправ. Через брак техніки китайці використовували корів поряд із волами як тяглову силу, через що вони не давали молока. Софія позичає в селі корову, відгодовує і роздоює її. Таким чином, має трохи молока до кави, сметану і вчить кухаря збивати масло. А вже в наступному листі пише про користь йогурту, він же «простокваша з Великої України». Можна вживати сам по собі, можна з ложечкою цукру як вечірній десерт.
Виготовляти – у спеціальному апараті з бляхи (Яблонська подає детальний опис конструкції та вказівки з її використання; ця бляшана скринька з вісьмома філіжанками всередині підігрівається лампочкою і дуже нагадує сучасну йогуртницю)"

А повністю матеріал можна прочитати за цим посиланням

Спершу тут мав з'явитись текст про Вурду/урду, шо то значить та з чим їдять

Але таки почну з іншого, з того, що час перенести нашу спільноту до Вотсап.

Я поки думаю як витягнути всі тексти звідси, бо серед них було багато різного й цікавого, такого, що я писала відразу сюди.

А тим часом, запрошую переміщуватись разом у більш безпечну мережу

https://chat.whatsapp.com/KseILT2Prsu0K7UYgudNma

Що ви думаєте, про це?

Вурда, урда

Спершу я знала, що урда це така маса із конопляного чи макового насіння яку використовували як начинку для вареників та пирогів.

Потім, занурюючись глибше в історію української кухні, читаючи Володимира Шухевича і його просто шикарну етнографічну працю "Гуцульщина" я відкрила для себе, що вурда - це сир який роблять із сироватки з овечого молока, також цей сир роблять і на Бесарабії.

Технологія дуже подібна до виготовлення італійської рікотти, але все ж так інакша. Ось як описує процес приготування цього сиру етнограф у згаданій праці:

"В дзерівнім кітлї виварює ся з керлиби вурда; вурда се сир виварений з керлиби, що відлучив ся аж під впливом горяча; вурду кладе ватаг у цїдило, а з него стікає жентиця у бербеницю. Жентиця держить ся і рік, її пють вівчарі, беруть люде до дому, кілько хто хоче, а решту дають свиням, телятам, коровам і псам. „Нема такого вина, шоби чоловіка так поздоровило, як переварена квасна жентица, шо вже стоїт цілий рік; вона добра і на серце і на черево“ — кажуть Гуцули. — 3 цїдил вибирав ватаг осібно сир а осібно вурду і кладе на подрю — полицю, де вітер добре продував та сонце
гріє. Висушений сир чи вурда називає ся будз із сира або з вурди; як він через довший час сохне, стане на нім груба, тверда шкіра, яку нераз і пла сом сокири розбивати треб"

#їжакультура
Друзі дуже хочемо до нового року забути телеграм і перейти у вотсап, тому давайте не губитись й спілкуватись тут

🌟 Традиція адвент календарів нова для України
З'явилась у ХІХ ст й швидко поширилась у багатьох європейських країнах. Ідея адвенту у щоденному відліку від 1 грудня і до Святвечора. Круто, що українські виробники створюють власні адвенти

Сьогодні розповідаю про адвент-календар від українського бренду шоколаду та солодощів SPELL. Кожне віконце - цукерка з різним смаком: "кава-віскі", "кокос-лайм", "банан", "дорблю-горіх" інші цікавих смакових поєднань. Все це у естетичному, стильному боксі який не гріх подарувати близькій людині чи потішити себе

У дизайні використано стилізоване зображення української традиційної оздоби до Різдва - павука. Якщо досі не знаєте, що таке "Різдвяний павук" є гарна стаття на Локальній Історії

✨ У наявності 200 календарів, хто шукав вишуканий і цікавий подарунок рекомендую поспішити

✨ В Адвенті є Новий смак: цукерка “Сангрія”, яку можна скушувати лише у цьому календарі

👉Замовити календар можна на сайті виробника SPELL чи в інстаграм

#хвилинка_реклами на їжакультура