✍🏻ВЖИТЕ В П.16 Ч.1 СТ.353 ЦПК УКРАЇНИ (АНАЛОГІЧНИЙ ЗА ЗМІСТОМ П.14 Ч.1 СТ.255 ГПК УКРАЇНИ) ПОНЯТТЯ “ЗАЯВА” ПОТІРБНО РОЗУМІТИ ЯК ЗАЯВУ ПО СУТІ СПРАВИ
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 757/47946/19-ц
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 757/47946/19-ц від 13.11.2024
Перед ВС у цій справі постало питання щодо застосування п.16 ч.1 ст.353 ЦПК України (аналогічний п.14 ч.1 ст.255 ГПК України) в контексті апеляційного оскарження ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду.
Надаючи оцінку суті спору, ВП ВС вказала на таке.
В п.16 ч.1 ст.353 ГПК України та п.14 ч.1 ст.255 ГПК України йдеться про право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвалу суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду, а не будь-якої іншої заяви чи клопотання.
Вжите в п.16 ч.1 ст.353 ЦПК України (аналогічний за змістом - п.14 ч.1 ст.255 ГПК України) поняття «заява» потрібно розуміти як заяву по суті справи (вид звернення до суду), яка за своїм змістом та процесуальному значенню (в частині ініціювання певного провадження) тотожна поняттю «позов».
Ухвала про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки, по-перше, така ухвала відсутня в наведеному в ч.1 ст.353 ЦПК України переліку, по-друге, ця ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а заявник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору.
❓Погоджуєтеся з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 757/47946/19-ц
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 757/47946/19-ц від 13.11.2024
Перед ВС у цій справі постало питання щодо застосування п.16 ч.1 ст.353 ЦПК України (аналогічний п.14 ч.1 ст.255 ГПК України) в контексті апеляційного оскарження ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду.
Надаючи оцінку суті спору, ВП ВС вказала на таке.
В п.16 ч.1 ст.353 ГПК України та п.14 ч.1 ст.255 ГПК України йдеться про право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвалу суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду, а не будь-якої іншої заяви чи клопотання.
Вжите в п.16 ч.1 ст.353 ЦПК України (аналогічний за змістом - п.14 ч.1 ст.255 ГПК України) поняття «заява» потрібно розуміти як заяву по суті справи (вид звернення до суду), яка за своїм змістом та процесуальному значенню (в частині ініціювання певного провадження) тотожна поняттю «позов».
Ухвала про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки, по-перше, така ухвала відсутня в наведеному в ч.1 ст.353 ЦПК України переліку, по-друге, ця ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а заявник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору.
❓Погоджуєтеся з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻ПРОХОДЖЕННЯ ОСОБОЮ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ, ПРИЗВАНОЮ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ У ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ, МОЖЕ БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ЗА НАЯВНОСТІ ВІДПОВІДНИХ ПРИЧИН
⚖️Правова позиція ВС у справі № 120/359/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 120/359/24 від 29.11.2024
У цій справі КАС ВС сформував наступний правовий висновок щодо застосування положень ст.ст.122,123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до ЗСУ для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна.
Так, проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у ЗСУ, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 120/359/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 120/359/24 від 29.11.2024
У цій справі КАС ВС сформував наступний правовий висновок щодо застосування положень ст.ст.122,123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до ЗСУ для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна.
Так, проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у ЗСУ, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
КАС України (Кодекс адміністративного судочинства України)
Тест № 355: Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя:
Тест № 355: Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя:
Anonymous Quiz
51%
відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі
25%
повертає позовну заяву
21%
передає позовну заяву до належного суду
3%
залишає позовну заяву без руху
✍🏻В ОРДЕРІ НА НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ НЕ МАЄ БУТИ ЗАЗНАЧЕНО НОМЕР ПРОВАДЖЕННЯ, В ЯКОМУ АДВОКАТ МАЄ ПОВНОВАЖЕННЯ, ТА ПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТАТУСУ ОСОБИ, ЯКІЙ НАДАЄТЬСЯ ДОПОМОГА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 757/37682/23-к
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 757/37682/23-к від 19.11.2024
Апеляційний суд повернув скаргу особі, що її подала, оскільки ордер, який долучений до апеляційної скарги, не містить посилання, у якому саме кримінальному провадженні адвокат має повноваження на надання правничої допомоги, і на процесуальний статус особи, якій надається відповідна допомога, що позбавило суд можливості пересвідчитися, що апеляційну скаргу подано дійсно уповноваженою на те особою.
ККС ВС не погодився з доводами апеляційного суду з огляду на таке.
Як передбачено ч.1 ст.50 КПК України, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються, зокрема, ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 визначає обов’язкові відомості, які має містити ордер. Вказівки на інформацію про номер кримінального провадження, в якому адвокат має повноваження, та процесуальний статус особи, якій надається відповідна допомога, в цьому нормативному акті немає.
Отже, в ордері на надання правничої (правової) допомоги не має бути зазначено номер кримінального провадження, в якому адвокат має повноваження на надання правничої допомоги, і процесуального статусу особи, якій надається відповідна допомога, він має містити конкретні дані у відповідності до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 757/37682/23-к
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 757/37682/23-к від 19.11.2024
Апеляційний суд повернув скаргу особі, що її подала, оскільки ордер, який долучений до апеляційної скарги, не містить посилання, у якому саме кримінальному провадженні адвокат має повноваження на надання правничої допомоги, і на процесуальний статус особи, якій надається відповідна допомога, що позбавило суд можливості пересвідчитися, що апеляційну скаргу подано дійсно уповноваженою на те особою.
ККС ВС не погодився з доводами апеляційного суду з огляду на таке.
Як передбачено ч.1 ст.50 КПК України, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються, зокрема, ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 визначає обов’язкові відомості, які має містити ордер. Вказівки на інформацію про номер кримінального провадження, в якому адвокат має повноваження, та процесуальний статус особи, якій надається відповідна допомога, в цьому нормативному акті немає.
Отже, в ордері на надання правничої (правової) допомоги не має бути зазначено номер кримінального провадження, в якому адвокат має повноваження на надання правничої допомоги, і процесуального статусу особи, якій надається відповідна допомога, він має містити конкретні дані у відповідності до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻ПРАВИЛА ПРО ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ, ВИЗНАЧЕНІ П.”Д” Ч.1 СТ.141 ЗК УКРАЇНИ, ТА ПРИПИСИ Ч.2 СТ.651 ЦК УКРАЇНИ СПІВВІДНОСЯТЬСЯ ЯК ТАКІ, ЩО НЕ СУПЕРЕЧАТЬ, А ДОПОВНЮЮТЬ ОДНІ ОДНИХ
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 918/391/23
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 918/391/23 від 20.11.2024
ВП ВС у цій справі вирішувала, зокрема, такі правові питання: як співвідносяться загальні та спеціальні норми у вирішенні питання про розірвання договору оренди землі.
Надаючи відповідь на спірне питання, ВП ВС вказала на таке.
Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи ч.2 ст.651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.
Підставою розірвання договору оренди землі згідно з п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми ч.2 ст.651 ЦК України немає потреби.
У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, ніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України, а загальне правило ч.2 ст.651 ЦК України.
Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі ч.2 ст.651 ЦК України.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 918/391/23
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 918/391/23 від 20.11.2024
ВП ВС у цій справі вирішувала, зокрема, такі правові питання: як співвідносяться загальні та спеціальні норми у вирішенні питання про розірвання договору оренди землі.
Надаючи відповідь на спірне питання, ВП ВС вказала на таке.
Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи ч.2 ст.651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.
Підставою розірвання договору оренди землі згідно з п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми ч.2 ст.651 ЦК України немає потреби.
У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, ніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України, а загальне правило ч.2 ст.651 ЦК України.
Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі ч.2 ст.651 ЦК України.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
Forwarded from ЦДСП (.)
✅У справі, що переглядається, суди встановили, що мати дитини проживає у с. Веприк, а батько у с. Ставки, які є сусідніми селами у Фастівському районі Київської області. І батьком, і матір`ю створені належні умови для проживання дитини, що підтверджується актами обстеження умов проживання. Встановивши фактично рівні умови проживання, створені кожним з батьків, суд, разом з тим, не розглянув можливість та доцільність застосування моделі спільної фізичної опіки над дитиною (почергового проживання з кожним з батьків за відповідним графіком)
🔥Постанова КЦС ВС від 18.12.2024 № 381/2182/22 (61-8760св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/123992119
🔥Постанова КЦС ВС від 18.12.2024 № 381/2182/22 (61-8760св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/123992119
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЗА 2024 РІК ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СТ. 290 КПК УКРАЇНИ
📁Добірка 616
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 24870 правових позицій ВС
🇪🇺 2757 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 травня 2024 року у справі № 730/973/20
Щодо порядку підтвердження факту відкриття матеріалів стороною кримінального провадження протилежній стороні в разі зловживання нею своїми процесуальними правами
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 травня 2024 року у справі № 730/973/20(1)
Щодо індивідуального характеру реалізації права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 липня 2024 року у справі № 718/948/23
Щодо юридичного значення факту відсутності в протоколі про надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування переліку та найменувань відкритих їй матеріалів справи
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 жовтня 2024 року у справі № 210/3266/22
Щодо відсутності у сторони захисту обов'язку надати інформацію про осіб, які будуть заявлені захистом для допиту у якості свідків в суді першої інстанції
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 жовтня 2024 року у справі № 279/315/22(1)
Щодо обов'язку органу досудового розслідування надати сторонам можливість ознайомитися із речовими доказами
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 листопада 2024 року у справі № 755/25/21(1)
Щодо індивідуального характеру надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 616
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 24870 правових позицій ВС
🇪🇺 2757 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 травня 2024 року у справі № 730/973/20
Щодо порядку підтвердження факту відкриття матеріалів стороною кримінального провадження протилежній стороні в разі зловживання нею своїми процесуальними правами
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 травня 2024 року у справі № 730/973/20(1)
Щодо індивідуального характеру реалізації права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 липня 2024 року у справі № 718/948/23
Щодо юридичного значення факту відсутності в протоколі про надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування переліку та найменувань відкритих їй матеріалів справи
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 жовтня 2024 року у справі № 210/3266/22
Щодо відсутності у сторони захисту обов'язку надати інформацію про осіб, які будуть заявлені захистом для допиту у якості свідків в суді першої інстанції
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 жовтня 2024 року у справі № 279/315/22(1)
Щодо обов'язку органу досудового розслідування надати сторонам можливість ознайомитися із речовими доказами
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 листопада 2024 року у справі № 755/25/21(1)
Щодо індивідуального характеру надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ВИСНОВКИ ВП ВС ЩОДО КРИТЕРІЇВ ЗМЕНШЕННЯ СУДОМ РОЗМІРУ ВІДШКОДУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ ЗА ЧАС ЗАТРИМКИ РОЗРАХУНКУ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ НЕ ПОШИРЮЮТЬСЯ НА ПРАВОВІДНОСИНИ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬСЯ СТ.117 КЗПП УКРАЇНИ В РЕДАКЦІЇ ЗАКОНУ № 2352-IX
⚖️Правова позиція ВС у справі № 440/6856/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 440/6856/22 від 06.12.2024
У цій справі спірним стало питання про можливість розповсюдження висновків ВП ВС, викладених у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на правовідносини, які регулюються ст.117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX.
КАС ВС надав заперечну відповідь на поставлене питання з огляду на таке.
З аналізу постанови ВП ВС у справі №761/9584/15-ц дає випливає, що критерії зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, які викладено у цій постанові, побудовані саме з урахуванням того, що ст.117 КЗпП України в попередній редакції не обмежувала періоду, за який може стягуватися середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні. Такі критерії визначено ВП ВС, зокрема, і задля уникнення недобросовісності як роботодавця, так і працівника у таких правовідносинах.
Водночас із прийняттям Закону №2352-IX законодавець обмежив строк, за який роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові середній заробіток шістьма місяцями, чим фактично на нормативному рівні усунув обставини, які призводили до порушення критеріїв співмірності, недобросовісності.
Крім того, внесено зміни до ст.233 КЗпП України, якою строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, обмежено трьома місяцями.
Таким чином, у зв'язку з обмеженням законодавцем строку звернення до суду у таких спорах та можливості отримання відшкодування середнього заробітку шістьма місяцями, судова палата вважає, що застосовувати висновки ВП ВС, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на правовідносини, які регулюються ст.117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX, не є можливим.
❓Підтримуєте аргументацію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 440/6856/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 440/6856/22 від 06.12.2024
У цій справі спірним стало питання про можливість розповсюдження висновків ВП ВС, викладених у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на правовідносини, які регулюються ст.117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX.
КАС ВС надав заперечну відповідь на поставлене питання з огляду на таке.
З аналізу постанови ВП ВС у справі №761/9584/15-ц дає випливає, що критерії зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, які викладено у цій постанові, побудовані саме з урахуванням того, що ст.117 КЗпП України в попередній редакції не обмежувала періоду, за який може стягуватися середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні. Такі критерії визначено ВП ВС, зокрема, і задля уникнення недобросовісності як роботодавця, так і працівника у таких правовідносинах.
Водночас із прийняттям Закону №2352-IX законодавець обмежив строк, за який роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові середній заробіток шістьма місяцями, чим фактично на нормативному рівні усунув обставини, які призводили до порушення критеріїв співмірності, недобросовісності.
Крім того, внесено зміни до ст.233 КЗпП України, якою строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, обмежено трьома місяцями.
Таким чином, у зв'язку з обмеженням законодавцем строку звернення до суду у таких спорах та можливості отримання відшкодування середнього заробітку шістьма місяцями, судова палата вважає, що застосовувати висновки ВП ВС, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на правовідносини, які регулюються ст.117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX, не є можливим.
❓Підтримуєте аргументацію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
Forwarded from ЦДСП (.)
✅В оскарженому рішенні про відмову позивачу в перетинанні державного кордону відповідач покликався на розпорядження Голови Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 №23-6855/0/6-22, водночас відповідно до листа від 03.04.2022 №23-7913/0/6-22 Голова Держприкордонслужби проінформував органи Держприкордонслужби, що його розпорядження, зокрема, від 17.03.2022 №23-6855/0/6-22, не застосовується. Отже, станом на момент прийняття спірного рішення в посадової особи Держприкордонслужби не було жодних підстав для зазначення розпорядження від 17.03.2022 №23-6855/0/6-22 як підстави для відмови позивачу в перетинанні державного кордону, а тому спірне рішення не містить конкретної норми законодавства, на підставі якої позивачу було обмежено виїзд з України
🔥🔥Постанова КАС ВС від 20.12.2024 № 160/14683/22 (К/990/22554/23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/123946145
🔥🔥Постанова КАС ВС від 20.12.2024 № 160/14683/22 (К/990/22554/23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/123946145
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЗА 2024 РІК У ПОДАТКОВИХ СПОРАХ
📁Добірка 617
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 24889 правових позицій ВС
🇪🇺 2782 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 вересня 2024 року у справі № 620/5624/22
Щодо суті процесу дисконтування
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 вересня 2024 року у справі № 280/10300/23
Щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов’язку у зв'язку з неодноразовими обстрілами та руйнуваннями
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 вересня 2024 року у справі № 320/8742/22
Щодо невідкладності складання акта про неможливість проведення перевірки (абз. 4 п. 81.2 ст. 81 ПК України)
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 вересня 2024 року у справі № 808/3651/16
Щодо оподаткування дивідендів, отриманих платником податку від інститутів спільного інвестування
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 жовтня 2024 року у справі № 120/15159/23
Щодо обставини, яка свідчить про необгрунтованість податкового повідомлення-рішення на підставі п.п. 124.2, 124.3 ст. 124 ПК України
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 грудня 2024 року у справі № 821/158/17
Щодо осіб, до яких застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1253
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 617
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 24889 правових позицій ВС
🇪🇺 2782 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 вересня 2024 року у справі № 620/5624/22
Щодо суті процесу дисконтування
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 вересня 2024 року у справі № 280/10300/23
Щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов’язку у зв'язку з неодноразовими обстрілами та руйнуваннями
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 вересня 2024 року у справі № 320/8742/22
Щодо невідкладності складання акта про неможливість проведення перевірки (абз. 4 п. 81.2 ст. 81 ПК України)
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 вересня 2024 року у справі № 808/3651/16
Щодо оподаткування дивідендів, отриманих платником податку від інститутів спільного інвестування
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 жовтня 2024 року у справі № 120/15159/23
Щодо обставини, яка свідчить про необгрунтованість податкового повідомлення-рішення на підставі п.п. 124.2, 124.3 ст. 124 ПК України
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 грудня 2024 року у справі № 821/158/17
Щодо осіб, до яких застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1253
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ОДНІЄЮ З ОСНОВНИХ УМОВ ОТРИМАННЯ ГРОШОВОЇ ДОПОМОГИ НА ПРОЖИВАННЯ Є САМЕ ОТРИМАННЯ СТАТУСУ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНОЇ ОСОБИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 400/8007/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 400/8007/23 від 19.11.2024
У своєму позові позивачка просила визнати протиправною бездіяльність органу соціального захисту населення щодо невиплати допомоги на проживання її неповнолітньої дитини. Суди попередніх інстанцій відмови у задоволенні цих вимог.
КАС ВС погодився з висновками судів та зазначив, що Мінцифри реалізовано комплексну послугу щодо подання заяви на оформлення довідки про взяття на облік та надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Також реалізовано можливість відображення довідки внутрішньо переміщеної особи у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) при умові, що дані внесено коректно до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та довідка є чинною.
У цій справі відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо невчинення дій для виплати грошової допомоги на проживання неповнолітньої дитини позивачки за відповідний період, оскільки позивачка не зареєструвала свою неповнолітню дитину як внутрішньо переміщену особу і не отримала на неї довідку внутрішньо переміщеної особи.
ВС наголосив, що однією з основних умов отримання грошової допомоги на проживання є саме отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, а відсутність реєстрації особи як внутрішньо переміщеної відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» виключає можливість отримання грошової допомоги на проживання, яка передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою КМУ від 20.03.2022 №332.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 400/8007/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 400/8007/23 від 19.11.2024
У своєму позові позивачка просила визнати протиправною бездіяльність органу соціального захисту населення щодо невиплати допомоги на проживання її неповнолітньої дитини. Суди попередніх інстанцій відмови у задоволенні цих вимог.
КАС ВС погодився з висновками судів та зазначив, що Мінцифри реалізовано комплексну послугу щодо подання заяви на оформлення довідки про взяття на облік та надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Також реалізовано можливість відображення довідки внутрішньо переміщеної особи у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) при умові, що дані внесено коректно до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та довідка є чинною.
У цій справі відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо невчинення дій для виплати грошової допомоги на проживання неповнолітньої дитини позивачки за відповідний період, оскільки позивачка не зареєструвала свою неповнолітню дитину як внутрішньо переміщену особу і не отримала на неї довідку внутрішньо переміщеної особи.
ВС наголосив, що однією з основних умов отримання грошової допомоги на проживання є саме отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, а відсутність реєстрації особи як внутрішньо переміщеної відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» виключає можливість отримання грошової допомоги на проживання, яка передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою КМУ від 20.03.2022 №332.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
КПК України (Кримінальний процесуальний кодекс України)
Тест № 356: Оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів, мають право:
Тест № 356: Оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів, мають право:
Anonymous Quiz
10%
сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти
25%
сторони кримінального провадження, перекладачі, свідки, експерти, спеціалісти
61%
сторони кримінального провадження
4%
перекладачі, свідки, експерти, спеціалісти
✍🏻ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БЕЗ РОЗГЛЯДУ ПОДАНОГО ЩОДО ЦІЄЇ ОСОБИ КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ СВІДЧИТЬ ПРО ПОРУШЕННЯ ВИМОГ СТ.СТ.512-513 КПК УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 482/2230/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 482/2230/18 від 26.11.2024
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що суд не перевірив доводів про те, що обвинувачений вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, а тому до нього не може бути застосовано ст.49 КК України, яка є підставою звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків.
ККС ВС підтримав позицію прокурора з огляду на таке.
Визначальним для суду під час розгляду клопотання про застосування заходів медичного характеру має бути встановлення осудності особи як обов'язкової ознаки суб'єкта кримінального правопорушення, що не було встановлено у цьому кримінальному провадженні.
Варто зазначити, що за вимогами чинного законодавства закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можливе лише у випадках, передбачених ч.ч.4,5 ст.513 КПК України, якщо особа видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в застосуванні цих заходів. Крім того, згідно з ч.3 ст.513 КПК України суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває провадження лише коли встановить, що суспільно небезпечне діяння не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння.
Таким чином, суд, закривши кримінальне провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, не дотримався вимог ст.ст.512-513 КПК України, оскільки взагалі не розглянув клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо обвинуваченого і, як результат, не встановив необхідності їх застосування.
❓Підтримуєте аргументи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 482/2230/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 482/2230/18 від 26.11.2024
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що суд не перевірив доводів про те, що обвинувачений вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, а тому до нього не може бути застосовано ст.49 КК України, яка є підставою звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків.
ККС ВС підтримав позицію прокурора з огляду на таке.
Визначальним для суду під час розгляду клопотання про застосування заходів медичного характеру має бути встановлення осудності особи як обов'язкової ознаки суб'єкта кримінального правопорушення, що не було встановлено у цьому кримінальному провадженні.
Варто зазначити, що за вимогами чинного законодавства закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можливе лише у випадках, передбачених ч.ч.4,5 ст.513 КПК України, якщо особа видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в застосуванні цих заходів. Крім того, згідно з ч.3 ст.513 КПК України суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває провадження лише коли встановить, що суспільно небезпечне діяння не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння.
Таким чином, суд, закривши кримінальне провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, не дотримався вимог ст.ст.512-513 КПК України, оскільки взагалі не розглянув клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо обвинуваченого і, як результат, не встановив необхідності їх застосування.
❓Підтримуєте аргументи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻ПОМИЛКОВЕ НАДІСЛАННЯ ДО СУДУ АДВОКАТОМ СКАРЖНИКА ОДНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗАМІСТЬ ОСКАРЖУВАНОГО НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИЗНАННЯ СКАРГИ НЕПРИЙНЯТНОЮ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «JUSTINE c. FRANCE» від 21.11.2024, заява № 78664/17
Заявниця скаржилась, що визнання її касаційної скарги неприйнятною через незначну помилку адвоката, становило порушення її права на доступ до суду. За словами заявниці, її адвокат помилково надіслав до касаційного суду інше рішення суду першої інстанції замість того, яке підлягало оскарженню.
Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ зазначив, що на практиці така помилка не мала наслідком затримку розгляду скарги, оскільки суддя-доповідач мав у своєму розпорядженні усі документи справи, як тільки його було призначено, і мав змогу провести поглиблене вивчення справи. При цьому заявниця подала скарга у встановлений законом строк.
Тому Суд вважав, що помилка, допущена адвокатом заявниці, була мінімальною і відповідала простій плутанині при передачі одного документа замість іншого; отже, вона не відображала ні випадковості, ні наміру приховати, що, очевидно, повинно мати можливість бути санкціонованим процесуально. Крім того, про цю помилку не було своєчасно повідомлено адвоката заявниці.
На переконання Суду, за конкретних обставин справи помилка, допущена адвокатом заявниці, не вплинула на належне здійснення правосуддя або на правову визначеність.
Однак, касаційний суд особливо суворо витлумачив і застосував процесуальну норму про неприйнятність касаційної скарги. У зв’язку з цим Суд зробив висновок, що заявниця мала нести надмірний тягар.
❓Порушено права заявниці?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «JUSTINE c. FRANCE» від 21.11.2024, заява № 78664/17
Заявниця скаржилась, що визнання її касаційної скарги неприйнятною через незначну помилку адвоката, становило порушення її права на доступ до суду. За словами заявниці, її адвокат помилково надіслав до касаційного суду інше рішення суду першої інстанції замість того, яке підлягало оскарженню.
Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ зазначив, що на практиці така помилка не мала наслідком затримку розгляду скарги, оскільки суддя-доповідач мав у своєму розпорядженні усі документи справи, як тільки його було призначено, і мав змогу провести поглиблене вивчення справи. При цьому заявниця подала скарга у встановлений законом строк.
Тому Суд вважав, що помилка, допущена адвокатом заявниці, була мінімальною і відповідала простій плутанині при передачі одного документа замість іншого; отже, вона не відображала ні випадковості, ні наміру приховати, що, очевидно, повинно мати можливість бути санкціонованим процесуально. Крім того, про цю помилку не було своєчасно повідомлено адвоката заявниці.
На переконання Суду, за конкретних обставин справи помилка, допущена адвокатом заявниці, не вплинула на належне здійснення правосуддя або на правову визначеність.
Однак, касаційний суд особливо суворо витлумачив і застосував процесуальну норму про неприйнятність касаційної скарги. У зв’язку з цим Суд зробив висновок, що заявниця мала нести надмірний тягар.
❓Порушено права заявниці?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 618
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 24890 правових позицій ВС
🇪🇺 2783 правових позицій ЄСПЛ
Щодо можливості розповсюдження висновків ВП ВС, викладених у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на правовідносини, які регулюються ст. 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX (щодо критеріїв зменшення судом розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника)
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 червня 2024 року у справі № 120/10686/22
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22
Щодо можливості передачі справи, в якій об'єднано в одне провадження кілька вимог, що підлягають розгляду в порядку різного судочинства, за юрисдикцією до належного суду
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Ухвалою від 14 серпня 2024 року у справі № 185/9673/21
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 грудня 2024 року у справі № 185/9702/21
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
📁Добірка 618
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 24890 правових позицій ВС
🇪🇺 2783 правових позицій ЄСПЛ
Щодо можливості розповсюдження висновків ВП ВС, викладених у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на правовідносини, які регулюються ст. 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX (щодо критеріїв зменшення судом розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника)
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 червня 2024 року у справі № 120/10686/22
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22
Щодо можливості передачі справи, в якій об'єднано в одне провадження кілька вимог, що підлягають розгляду в порядку різного судочинства, за юрисдикцією до належного суду
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Ухвалою від 14 серпня 2024 року у справі № 185/9673/21
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 грудня 2024 року у справі № 185/9702/21
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✍🏻ПОГАШЕННЯ ОРЕНДАРЕМ ЗАБОРГОВАНОСТІ З ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ НЕ МАЄ ПРАВОВОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ПРО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 918/391/23(1)
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 918/391/23 від 20.11.2024
ВП ВС у цій справі вирішувала, серед іншого, такі правові питання: яке правове значення має сплата заборгованості з орендної плати після пред'явлення позову про розірвання договору оренди землі з підстави систематичної несплати такої орендної плати.
ВП ВС, відповідаючи на поставлене запитання, вказала, що сплата орендарем заборгованості з орендної плати має правове значення, якщо до моменту сплати заборгованості орендодавець звернувся з позовом про стягнення такої заборгованості. Водночас подальше погашення заборгованості - невчасно сплаченої орендної плати не спростовує факт несплати орендарем орендної плати та не впливає на можливість пред'явлення і задоволення судом позову про розірвання договору.
У контексті ч.2 ст.651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред'явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.
Таким чином, погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі ч.2 ст.651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
❓Погоджуєтеся з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 918/391/23(1)
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 918/391/23 від 20.11.2024
ВП ВС у цій справі вирішувала, серед іншого, такі правові питання: яке правове значення має сплата заборгованості з орендної плати після пред'явлення позову про розірвання договору оренди землі з підстави систематичної несплати такої орендної плати.
ВП ВС, відповідаючи на поставлене запитання, вказала, що сплата орендарем заборгованості з орендної плати має правове значення, якщо до моменту сплати заборгованості орендодавець звернувся з позовом про стягнення такої заборгованості. Водночас подальше погашення заборгованості - невчасно сплаченої орендної плати не спростовує факт несплати орендарем орендної плати та не впливає на можливість пред'явлення і задоволення судом позову про розірвання договору.
У контексті ч.2 ст.651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред'явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.
Таким чином, погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі ч.2 ст.651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
❓Погоджуєтеся з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✍🏻НАЯВНІСТЬ У СІМ’Ї ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНОГО СТАТУСУ БАГАТОДІТНОЇ ТА УТРИМАННЯ НИМ ТРЬОХ ДІТЕЙ, ОДНА З ЯКИХ ДОСЯГЛА ПОВНОЛІТТЯ, НЕ НАДАЮТЬ ЙОМУ ПРАВА НА ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ НА ПІДСТАВІ АБЗ.4 Ч.1 СТ.23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО МОБІЛІЗАЦІЙНУ ПІДГОТОВКУ ТА МОБІЛІЗАЦІЮ»
⚖️Правова позиція ВС у справі № 340/2502/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 340/2502/23 від 07.11.2024
Позивач оскаржив відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні цього позову. У касаційній скарзі позивач стверджував, що у нього на утриманні перебуває троє дітей та те, що його сім'я є багатодітною. Він наполягав на тому, що обов'язок, який покладено на нього щодо утримання доньки, яка досягла 18 років у зв'язку із продовженням нею навчання, та наявність ще двох дітей до 18 років, надають йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
КАС ВС відхилив доводи касанта та зазначив, що визначальними для вирішення цього публічно-правового спору є встановлення факту перебування на утриманні військовозобов'язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, і лише за вказаних обставин особа може реалізувати своє право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
ВС виснував, що наявність у сім'ї позивача статусу багатодітної, та утримання позивачем трьох дітей, одна з яких досягла повноліття, не надають йому права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за відсутності встановленого факту утримання ним саме трьох і більше дітей віком до 18 років.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 340/2502/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 340/2502/23 від 07.11.2024
Позивач оскаржив відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні цього позову. У касаційній скарзі позивач стверджував, що у нього на утриманні перебуває троє дітей та те, що його сім'я є багатодітною. Він наполягав на тому, що обов'язок, який покладено на нього щодо утримання доньки, яка досягла 18 років у зв'язку із продовженням нею навчання, та наявність ще двох дітей до 18 років, надають йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
КАС ВС відхилив доводи касанта та зазначив, що визначальними для вирішення цього публічно-правового спору є встановлення факту перебування на утриманні військовозобов'язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, і лише за вказаних обставин особа може реалізувати своє право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
ВС виснував, що наявність у сім'ї позивача статусу багатодітної, та утримання позивачем трьох дітей, одна з яких досягла повноліття, не надають йому права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за відсутності встановленого факту утримання ним саме трьох і більше дітей віком до 18 років.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
ГПК України (Господарський процесуальний кодекс України)
Тест № 357: Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу:
Тест № 357: Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу:
Anonymous Quiz
42%
не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків
8%
не пізніше наступного дня
17%
не пізніше двох днів з дня отримання інформації про усунення недоліків
34%
у встановлений судом строк
✍🏻ВИМОГА ПРО ВИЗНАННЯ ПРОТИПРАВНИМ ТА СКАСУВАННЯ РІШЕННЯ ПРО ПРИМУСОВЕ ВІДЧУЖЕННЯ АВТОМОБІЛЯ НА КОРИСТЬ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НЕ Є ЕФЕКТИВНИМ СПОСОБОМ ЗАХИСТУ
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 712/3525/23
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 712/3525/23 від 23.10.2024
Позивачка звернулася з позовом до військової частини, в якому просила, зокрема, визнати протиправним і скасувати рішення, яким примусово вилучено належний їй автомобіль на користь військової частини. Серед аргументів касаційної скарги є доводи щодо неефективності обраного способу захисту.
ВП ВС, оцінюючи спосіб судового захисту прав, вказала на таке.
Акт про примусове відчуження та вилучення майна не є правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, щодо якого прийняте рішення про його реквізицію. Підписання цього акта є лише етапом документального оформлення процедури реквізиції. Скасування цього акта не буде підставою для скасування реєстрації права власності військової частини на примусово відчужене майно.
Більше того, скасування вказаного акта не тільки не призведе до відновлення її прав, а й позбавить можливості на відшкодування вартості майна у порядку ч.2 ст.11 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» після скасування правового режиму воєнного стану.
Оспорене протокольне рішення робочої групи, погоджене листом начальника обласної військової адміністрації, вже виконане, а тому вичерпало свою дію. Скасування зазначеного документа жодним чином не поверне спірний автомобіль у власність позивачки і не спростує існування документа при вирішенні питання щодо відчуження транспортного засобу.
Таким чином, позивачка обрала неналежний (неефективний) спосіб судового захисту, пред'явивши, зокрема, вимоги про визнання протиправним та скасування протокольного рішення робочої групи, акта про примусове відчуження майна та листа начальника обласної військової адміністрації про погодження протокольного рішення щодо примусового відчуження спірного майна.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 712/3525/23
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 712/3525/23 від 23.10.2024
Позивачка звернулася з позовом до військової частини, в якому просила, зокрема, визнати протиправним і скасувати рішення, яким примусово вилучено належний їй автомобіль на користь військової частини. Серед аргументів касаційної скарги є доводи щодо неефективності обраного способу захисту.
ВП ВС, оцінюючи спосіб судового захисту прав, вказала на таке.
Акт про примусове відчуження та вилучення майна не є правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, щодо якого прийняте рішення про його реквізицію. Підписання цього акта є лише етапом документального оформлення процедури реквізиції. Скасування цього акта не буде підставою для скасування реєстрації права власності військової частини на примусово відчужене майно.
Більше того, скасування вказаного акта не тільки не призведе до відновлення її прав, а й позбавить можливості на відшкодування вартості майна у порядку ч.2 ст.11 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» після скасування правового режиму воєнного стану.
Оспорене протокольне рішення робочої групи, погоджене листом начальника обласної військової адміністрації, вже виконане, а тому вичерпало свою дію. Скасування зазначеного документа жодним чином не поверне спірний автомобіль у власність позивачки і не спростує існування документа при вирішенні питання щодо відчуження транспортного засобу.
Таким чином, позивачка обрала неналежний (неефективний) спосіб судового захисту, пред'явивши, зокрема, вимоги про визнання протиправним та скасування протокольного рішення робочої групи, акта про примусове відчуження майна та листа начальника обласної військової адміністрації про погодження протокольного рішення щодо примусового відчуження спірного майна.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻АДВОКАТСЬКИЙ ЗАПИТ СТОСОВНО НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО МОЖЛИВІСТЬ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ НЕ Є ЗВЕРНЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНОГО ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО НАДАННЯ ТАКОЇ ВІДСТРОЧКИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 340/2502/23(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 340/2502/23(1) від 07.11.2024
У цій справі КАС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про помилковість доводів позивача в частині ототожнення поданого адвокатського запиту щодо надання інформації про можливість отримання відстрочки від призову на військову службу час його мобілізації, із зверненням для прийняття рішення про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Як вказав ВС, адвокатським запитом є письмове звернення адвоката спрямоване до суб'єктів владних повноважень, інших юридичних осіб, метою якого є отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.
Тому, враховуючи правову природу «адвокатського запиту», та зважаючи на порушені питання в адвокатському запиті, останній не є зверненням військовозобов'язаного щодо вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Отже, позивач не звертався до відповідача із документами, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відповідачем листом надано відповідь на адвокатський запит.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 340/2502/23(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 340/2502/23(1) від 07.11.2024
У цій справі КАС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про помилковість доводів позивача в частині ототожнення поданого адвокатського запиту щодо надання інформації про можливість отримання відстрочки від призову на військову службу час його мобілізації, із зверненням для прийняття рішення про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Як вказав ВС, адвокатським запитом є письмове звернення адвоката спрямоване до суб'єктів владних повноважень, інших юридичних осіб, метою якого є отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.
Тому, враховуючи правову природу «адвокатського запиту», та зважаючи на порушені питання в адвокатському запиті, останній не є зверненням військовозобов'язаного щодо вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Отже, позивач не звертався до відповідача із документами, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відповідачем листом надано відповідь на адвокатський запит.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
