Я от задумався. А чому Україна потрапила саме в інтелектуальний неоколоніалізм?
Чому нашу країну, ніби галеру ведуть на скелю, підміняючи її пріоритети розвитку, ідентичність, цивілізаційні цілі?
А чи задумувалися ви?
У будь-якому випадку ось моя відповідь
Колоніалізм або неоколоніалізм, або будь-яка інша ієрархія у дихотомії «володар – раб» завжди має під собою якусь підставу, причину.
І ця причина - цінність об’єкта для того, хто хоче отримати з нього якусь вигоду, зиск.
Для володаря цінність раба у його праці, яку раб виконує для збагачення свого власника.
Таким чином, дар і багатство людини - це її здатність трудитися.
Проте цій дар стає її прокляттям, коли така людина перетворюється на раба, адже її поневолення та перетворення у рабський стан, стає бажаним для сильних, аморальних, цинічних і тд.
Так само і в геополітиці.
Давайте, щоб було наглядно, подивимося на це дещо застарілим поглядом приблизно століття так 19-20, і будемо говорити узагальнено:
Даром і прокляттям деяких країн Африки є їхні корисні копалини.
Їх хочуть зробити рабами у категорії «сировинний придаток», викачуючи корисні копалини для промисловості метрополій (ресурсний неоколоніалізм).
Даром і прокляттям деяких країн Азії є їх людський капітал ("дешева робоча сила").
Їх хочуть зробити рабами у категорії «ринок праці та збуту», використовуючи ці гігантські трудові ресурси на заводах, перенесених з метрополій, та продаючи їм дорогий високотехнологічний непотріб, на якому заробляють метрополії.
Даром і прокляттям деяких країн Азії та Африки є їхні темпи промислового та загалом економічного розвитку.
Їх хочуть зробити рабами вищезгаданих категорій «сировинний придаток» або «ринок праці та збуту», силою вдягаючи на них обмеження зеленої повістки, таким чином руйнуючи їхню промисловість та штучно гальмуючи розвиток.
Дивідендом від такої інвестиції є ослаблення конкурента та повернення у підневільне положення (антропосферний неоколоніалізм).
Звичайно ж, можна заперечити і сказати, що все набагато складніше і в реальності не існує чистих видів дарів і проклять, а також чистих видів неоколоніалізму.
Так, це правда, вони всі уживаються в одній країні чи одному регіоні, просто один з них буде домінувати над іншими.
Україна та й по суті майже весь пострадянський простір яскравий приклад цього міксу видів неоколоніалізму з переважанням одного - інтелектуального. Судіть самі.
Країна багата на природні ресурси – ці ресурси через експорт і сировинну модель економіки «викачуються» з неї за кордон; країна багата на промислові підприємства – ці підприємства були знищені завдяки жадібності олігархів, впливу грантових експертів, відвертому шкідництву окремих політиків; країна багата на спеціалістів у промисловій і технологічній сферах – відбувається «відтік мізків» цих спеціалістів на Захід через злидні та безробіття тут.
І так можна продовжувати до нескінченності.
У будь-якому випадку, інтелектуальний неоколоніалізм є домінантним в історії з Україною.
До чого я веду?
Цей вид неоколоніалізму саме як домінантний порівняно з іншими типами нерівноправних взаємовідносин є рідкісним в історичній та сучасній практиці.
Спробуйте згадати ще одну країну, яка добровільно брала би на себе роль «Щита Європи» чи «Щита цивілізованого світу».
Тут можна гратися з варіантами того, від кого цей щит захищає: від російської агресії, китайської експансії опосередковано через РФ чи від авторитарних режимів РФ, Ірану та КНДР разом узятих.
Суть залишається одна: хіба справді національним інтересом нашої країни може бути захист інших країн, якими, на думку частини українського суспільства, правлять дурні, нерішучі, західні політики-боягузи?
Відповідь очевидна.
А тепер давайте збирати усе до купи, щоб підійти до самої суті, до того, що є причиною таких довгих розпинань.
Я от задумався. А чому Україна потрапила саме в інтелектуальний неоколоніалізм?
Чому нашу країну, ніби галеру ведуть на скелю, підміняючи її пріоритети розвитку, ідентичність, цивілізаційні цілі?
А чи задумувалися ви?
У будь-якому випадку ось моя відповідь
Колоніалізм або неоколоніалізм, або будь-яка інша ієрархія у дихотомії «володар – раб» завжди має під собою якусь підставу, причину.
І ця причина - цінність об’єкта для того, хто хоче отримати з нього якусь вигоду, зиск.
Для володаря цінність раба у його праці, яку раб виконує для збагачення свого власника.
Таким чином, дар і багатство людини - це її здатність трудитися.
Проте цій дар стає її прокляттям, коли така людина перетворюється на раба, адже її поневолення та перетворення у рабський стан, стає бажаним для сильних, аморальних, цинічних і тд.
Так само і в геополітиці.
Давайте, щоб було наглядно, подивимося на це дещо застарілим поглядом приблизно століття так 19-20, і будемо говорити узагальнено:
Даром і прокляттям деяких країн Африки є їхні корисні копалини.
Їх хочуть зробити рабами у категорії «сировинний придаток», викачуючи корисні копалини для промисловості метрополій (ресурсний неоколоніалізм).
Даром і прокляттям деяких країн Азії є їх людський капітал ("дешева робоча сила").
Їх хочуть зробити рабами у категорії «ринок праці та збуту», використовуючи ці гігантські трудові ресурси на заводах, перенесених з метрополій, та продаючи їм дорогий високотехнологічний непотріб, на якому заробляють метрополії.
Даром і прокляттям деяких країн Азії та Африки є їхні темпи промислового та загалом економічного розвитку.
Їх хочуть зробити рабами вищезгаданих категорій «сировинний придаток» або «ринок праці та збуту», силою вдягаючи на них обмеження зеленої повістки, таким чином руйнуючи їхню промисловість та штучно гальмуючи розвиток.
Дивідендом від такої інвестиції є ослаблення конкурента та повернення у підневільне положення (антропосферний неоколоніалізм).
Звичайно ж, можна заперечити і сказати, що все набагато складніше і в реальності не існує чистих видів дарів і проклять, а також чистих видів неоколоніалізму.
Так, це правда, вони всі уживаються в одній країні чи одному регіоні, просто один з них буде домінувати над іншими.
Україна та й по суті майже весь пострадянський простір яскравий приклад цього міксу видів неоколоніалізму з переважанням одного - інтелектуального. Судіть самі.
Країна багата на природні ресурси – ці ресурси через експорт і сировинну модель економіки «викачуються» з неї за кордон; країна багата на промислові підприємства – ці підприємства були знищені завдяки жадібності олігархів, впливу грантових експертів, відвертому шкідництву окремих політиків; країна багата на спеціалістів у промисловій і технологічній сферах – відбувається «відтік мізків» цих спеціалістів на Захід через злидні та безробіття тут.
І так можна продовжувати до нескінченності.
У будь-якому випадку, інтелектуальний неоколоніалізм є домінантним в історії з Україною.
До чого я веду?
Цей вид неоколоніалізму саме як домінантний порівняно з іншими типами нерівноправних взаємовідносин є рідкісним в історичній та сучасній практиці.
Спробуйте згадати ще одну країну, яка добровільно брала би на себе роль «Щита Європи» чи «Щита цивілізованого світу».
Тут можна гратися з варіантами того, від кого цей щит захищає: від російської агресії, китайської експансії опосередковано через РФ чи від авторитарних режимів РФ, Ірану та КНДР разом узятих.
Суть залишається одна: хіба справді національним інтересом нашої країни може бути захист інших країн, якими, на думку частини українського суспільства, правлять дурні, нерішучі, західні політики-боягузи?
Відповідь очевидна.
А тепер давайте збирати усе до купи, щоб підійти до самої суті, до того, що є причиною таких довгих розпинань.
Among the requests, the Brazilian electoral Court wanted to know if they could obtain data on the origins of malicious content posted on the platform. According to the TSE, this would enable the authorities to track false content and identify the user responsible for publishing it in the first place. Clear The visual aspect of channels is very critical. In fact, design is the first thing that a potential subscriber pays attention to, even though unconsciously. Telegram message that reads: "Bear Market Screaming Therapy Group. You are only allowed to send screaming voice notes. Everything else = BAN. Text pics, videos, stickers, gif = BAN. Anything other than screaming = BAN. You think you are smart = BAN. On Tuesday, some local media outlets included Sing Tao Daily cited sources as saying the Hong Kong government was considering restricting access to Telegram. Privacy Commissioner for Personal Data Ada Chung told to the Legislative Council on Monday that government officials, police and lawmakers remain the targets of “doxxing” despite a privacy law amendment last year that criminalised the malicious disclosure of personal information.
from us
