Аналітика Куща

За репрофайлінг таки замовили слово або кінець мегасхеми НБУ на 2 млрд дол на рік.

Весною 2024 року написав пост про процедуру репрофайлінга:

«За репрофайлінг замовте слово або як, переміщуючи гроші з однієї державної кишені до іншої, щороку "втрачається" понад 80 млрд грн або близько 2 млрд євро.

Висока облікова ставка - це не лише відсікання банківського кредитування від реального сектора економіки. Хто кредитуватиме приватну компанію під час війни, якщо можна дати гроші в борг Нацбанку під 16,5% річних, практично без ризику та операційних витрат.

Але висока облікова ставка – це ще й надвитрати Мінфіну на обслуговування держборгу – понад 406 млрд грн у 2024-му році (це більше, ніж витрати центрального бюджету на освіту чи медицину, не кажучи вже про науку).

З цих 406 млрд грн - 254 млрд грн буде виплачено за ОВДП.

Найбільше грошей від Мінфіну отримають НБУ та держбанки.

Навіщо Нацбанку та держбанкам ці бюджетні гроші?

За їх рахунок у державних банках платять величезні виплати топ-менеджменту та видають сумнівні кредити, які мають властивість не повертатися. На цих грошах тримається міф про прибутковість державного банківського сектора в результаті "реформ" та роботи наглядових порад із "незалежними членами".

А НБУ ці гроші потрібні для формування свого прибутку. А навіщо НБУ прибуток?

За законом він має перерахувати його до бюджету та сформувати необхідні резерви.

На сьогоднішній день у власності НБУ є два великі портфелі держоблігацій.

У 2017-му році в результаті процедури репрофайлінгу (обмін старих випусків облігацій на нові) НБУ отримав у свій портфель держоблігацій на 224 млрд грн під плаваючу та фіксовану ставку: - облігації на 78,29 млрд грн під – 8,17-11,3%; - решта – інфляція плюс 2,2% з датою погашення у періоді 2025-2047.

2022-го, НБУ отримав другу порцію держоблігацій на суму 400 млрд грн. Тут ставка "солодша" (середньозважена за період облікова ставка Нацбанку). Наразі облікова ставка – 13,5% (станом на квітень 2024-го- прим.), але була і 25%.

Виходить унікальна ситуація - НБУ сам встановлює облікову ставку, яка визначає розмір відсотків, які йому виплачує Мінфін за рахунок держбюджету!

За 2023-й рік за вказаними двома портфелями держоблігацій НБУ отримав від Мінфіну понад 120 млрд грн.: 40 млрд грн за портфелем старого репрофайлінгу та 80 млрд грн - за військовими облігаціями.

І якщо ви подумали, що НБУ перерахує ці гроші назад Мінфіну у вигляді прибутку – то ви дуже наївні та довірливі.

Доходи у вигляді відсотків за держоблігаціями від Мінфіну потрібні НБУ не так для формування прибутку, як для покриття його витрат, за рахунок яких Національний банк сплачує банкам відсотки за депозитними сертифікатами (в них вкладені сотні мільярдів гривень).

Завдяки відсоткам Мінфіну – НБУ перерахував банкам минулого року відсотки за депозитними сертифікатами у розмірі близько 90 млрд грн, які без цих витрат мали б збільшити прибуток регулятора та піти до державного бюджету.

Тобто, за рахунок держбюджету НБУ формує доходи, а за рахунок платежів банкам за депозитними сертифікатами – формує витрати, занижуючи розмір прибутку, що перераховується до бюджету.

До чого це призводить? 2022 року НБУ отримав прибув у розмірі 91 млрд грн і перерахував до бюджету 2023-го року 71,87 млрд грн.

2023-го року НБУ отримав прибуток у розмірі 76,6 млрд, але здебільшого "намалював" цю цифру за рахунок обліку резервів. Саме тому, до бюджету 2024-го було перераховано лише 38,64 млрд грн, а 37,97 млрд грн - "пішли" на формування резервів.

Таким чином, сума перерахованої у 2024-му році до бюджету прибутку НБУ за підсумками минулого року, майже вдвічі менша від анлогічного показника попереднього періоду.

Отже, НБУ отримав від Мінфіну минулого року 120 млрд грн, а перерахував до бюджету лише 38 млрд грн, а понад 80 млрд грн або 2 млрд євро "зникло" у процесі "перекладання державних грошей з однієї кишені до іншої".

www.tgoop.com/Analityka_Kush/2532

21.2K viewsedited  Nov 24 at 10:35

За репрофайлінг таки замовили слово або кінець мегасхеми НБУ на 2 млрд дол на рік.

Весною 2024 року написав пост про процедуру репрофайлінга:

«За репрофайлінг замовте слово або як, переміщуючи гроші з однієї державної кишені до іншої, щороку "втрачається" понад 80 млрд грн або близько 2 млрд євро.

Висока облікова ставка - це не лише відсікання банківського кредитування від реального сектора економіки. Хто кредитуватиме приватну компанію під час війни, якщо можна дати гроші в борг Нацбанку під 16,5% річних, практично без ризику та операційних витрат.

Але висока облікова ставка – це ще й надвитрати Мінфіну на обслуговування держборгу – понад 406 млрд грн у 2024-му році (це більше, ніж витрати центрального бюджету на освіту чи медицину, не кажучи вже про науку).

З цих 406 млрд грн - 254 млрд грн буде виплачено за ОВДП.

Найбільше грошей від Мінфіну отримають НБУ та держбанки.

Навіщо Нацбанку та держбанкам ці бюджетні гроші?

За їх рахунок у державних банках платять величезні виплати топ-менеджменту та видають сумнівні кредити, які мають властивість не повертатися. На цих грошах тримається міф про прибутковість державного банківського сектора в результаті "реформ" та роботи наглядових порад із "незалежними членами".

А НБУ ці гроші потрібні для формування свого прибутку. А навіщо НБУ прибуток?

За законом він має перерахувати його до бюджету та сформувати необхідні резерви.

На сьогоднішній день у власності НБУ є два великі портфелі держоблігацій.

У 2017-му році в результаті процедури репрофайлінгу (обмін старих випусків облігацій на нові) НБУ отримав у свій портфель держоблігацій на 224 млрд грн під плаваючу та фіксовану ставку: - облігації на 78,29 млрд грн під – 8,17-11,3%; - решта – інфляція плюс 2,2% з датою погашення у періоді 2025-2047.

2022-го, НБУ отримав другу порцію держоблігацій на суму 400 млрд грн. Тут ставка "солодша" (середньозважена за період облікова ставка Нацбанку). Наразі облікова ставка – 13,5% (станом на квітень 2024-го- прим.), але була і 25%.

Виходить унікальна ситуація - НБУ сам встановлює облікову ставку, яка визначає розмір відсотків, які йому виплачує Мінфін за рахунок держбюджету!

За 2023-й рік за вказаними двома портфелями держоблігацій НБУ отримав від Мінфіну понад 120 млрд грн.: 40 млрд грн за портфелем старого репрофайлінгу та 80 млрд грн - за військовими облігаціями.

І якщо ви подумали, що НБУ перерахує ці гроші назад Мінфіну у вигляді прибутку – то ви дуже наївні та довірливі.

Доходи у вигляді відсотків за держоблігаціями від Мінфіну потрібні НБУ не так для формування прибутку, як для покриття його витрат, за рахунок яких Національний банк сплачує банкам відсотки за депозитними сертифікатами (в них вкладені сотні мільярдів гривень).

Завдяки відсоткам Мінфіну – НБУ перерахував банкам минулого року відсотки за депозитними сертифікатами у розмірі близько 90 млрд грн, які без цих витрат мали б збільшити прибуток регулятора та піти до державного бюджету.

Тобто, за рахунок держбюджету НБУ формує доходи, а за рахунок платежів банкам за депозитними сертифікатами – формує витрати, занижуючи розмір прибутку, що перераховується до бюджету.

До чого це призводить? 2022 року НБУ отримав прибув у розмірі 91 млрд грн і перерахував до бюджету 2023-го року 71,87 млрд грн.

2023-го року НБУ отримав прибуток у розмірі 76,6 млрд, але здебільшого "намалював" цю цифру за рахунок обліку резервів. Саме тому, до бюджету 2024-го було перераховано лише 38,64 млрд грн, а 37,97 млрд грн - "пішли" на формування резервів.

Таким чином, сума перерахованої у 2024-му році до бюджету прибутку НБУ за підсумками минулого року, майже вдвічі менша від анлогічного показника попереднього періоду.

Отже, НБУ отримав від Мінфіну минулого року 120 млрд грн, а перерахував до бюджету лише 38 млрд грн, а понад 80 млрд грн або 2 млрд євро "зникло" у процесі "перекладання державних грошей з однієї кишені до іншої".

BY Аналітика Куща