Давайте поговоримо.

Як вам ціни на книги? Чи часто купляєте?
Чи плануєте покупки книг?

Цікаво як у вас зараз з цим.

Як допомогти військовому шукати сенс?

Вчора вів майстер-клас про роботу з військовими на зустрічі Інституту Віктора Франкла в Києві.
П’ятниця 13-те, ідеальний час :)

Час був обмежений, то не встиг показати всі слайди і зосередився в кінці на успішних кейсах.

Цей слайд дуже хотів показати всім. І вирішив і в каналі також

Екзистенційний підхід в пошуках сенсу в роботі з військовими.

Якщо робота з військовим йде добре і ми доходимо до пошуку сенсу - то я використовую ці 4 сфери для пошуку:
1. Пошук сенсу у відносинах
2. Пошук сенсу в діях
3. Пошук сенсу у стражданні
4. Пошук сенсу у виборі

Про це буду також говорити на майстер-класах по роботі з військовими.
Якщо вам це потрібно - то можна зареєструватись по лінку.

Залишилось 3 місця.

Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

Якщо вам це потрібно - поставте вогник, напишу більше про те, що допомагає шукати сенс військовому.

P.S. Напишіть в коментарях, які питання у вас є у взаємодії з військовими, щоб я міг доповнити майстер-класи.
@BagnenkoPsy

Вчора виступав з майстер-класом для Інституту Віктора Франкла.

А переді мною ділилась доповіддю Оксана Королович, психологиня PhD, тренерка, супервізорка.

Неймовірна доповідь про горювання.
Тема, яку я досліджую. Тема, з якою працюю з військовими і пишу книгу.

Дуже важлива тема. Як сказала Оксана: «Наш досвід унікальний і через 5-10 років його будуть досліджувати у всьому світі»

Радий знайомству.

P.S. Хороша новина ще й в тому, що домовився про подкаст про горювання. Буде бомба-ракета!
Не перемикайтесь 🙂

@BagnenkoPsy

Те, як ти думаєш, визначає те, як ти почуваєшся і як ти дієш.


Аарон Бек, Відомий психотерапевт, винахідник когнітивної та когнітивно-поведінкової терапії, яка зараз є першою лінією в лікуванні "малої психіатрії".
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Знаєте, чому вам треба знати про термін посттравматичне зростання?

Бо це надія. Надія для тих, хто проживає травму, що ти можеш стати сильніше, краще, а травмуючу подію використати як сходинку в своєму зростанні.

Вчора прийняв участь в конференції про Посттравматичне зростання.

Термін Посттравматичне зростання (Post-Traumatic Growth (PTG) запровадили психологи Річард Тедескі та Lawrence Calhoun у 1990-х роках. Вони визначили ПТЗ як процес, у якому в результаті глибокої психологічної боротьби з травмою виникає новий рівень функціонування, що перевершує попередній.

І вчора в Києві була конференція, присвячена цій темі.
До речі, Річард Тедескі виступав

Це так потужно і так потрібно нам всім зараз.
Українська нація - та, яка проходить саме зараз посттравматичне зростання.

Але довгі тексти ще й про конференції все одно не дочитують до кінця 🙂
Тому обмежусь цим.

Краще покажу фото людей, з якими провів цю добу. Прекрасних людей, скажу я вам.

P.S. Але якщо вам цікаво більше про посттравматичне зростання — напишіть в коментарях, що саме. Краще я відповім на наявні питання.

@BagnenkoPsy

Якщо не можеш прийняти як належне власну самотність, тоді ти використовуватимеш когось іншого як захист від неї… тільки тоді можеш запропонувати свою любов, коли маєш силу жити, як орел, самотньо.

Ірвін Ялом, з книги «Коли Ніцше плакав»

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Психолог в методі агресивної терапії або «терапія наїзду».

#гумор #психолог
(Підписуйся @ObodrenieHumour)

Важливість розуміння між військовими і цивільними.

Нещодавно приїхав друг, військовий. Він у відпустці.
Звісно, я все відклав і ми зустрілись. І з нами був ще мій друг, теж військовий.

Ми говорили десь години. І вгадайте, скільки часу ми говорили про війну, армію і армійські приколи? Весь час. А скільки
І це нова реальність.

Нова реальність, в якій людині, яка колись була цивільною - все її життя займає армія, війна і армійські будні.

Я дивився на нього і думав, який же ти кльовий - веселий, цікавий, щирий і справжній.
Водночас, я почув про те, що цивільні взагалі не розуміють і не хочуть розуміти військових. Навіть в базових речах.

Мені болить те, що я бачу, що цивільні уникають військових. Бо їм немає про що говорити.

Я – цивільний, хоч і працюю в шпиталі, але залишаюсь цивільним.
Але маю більше доступу до важливої інформації - що таке ПТСР, які правила бою військові приймають і

Саме тому я роблю мої майстер-класи.

Бо військових важливо розуміти сьогодні. Конче важливо.

З наступного тижня ми починаємо.
Буде 3 майстер-класи - 1 на тиждень.

Кому буде корисно
✅ Родичі військовослужбовців
✅ Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
✅ Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Теми:
Тема 1. Базова психоедукація. Що таке ПТСР. Як виглядають симптоми ПТСР і чому їх не варто лякатись. Правила бою, за якими живе військовий.

Тема 2. Комунікація. Що говорити і чого уникати. Військові і цивільні. Базові навички. Базові принципи побудови контакту. Техніки і вправи, які працюють.

Тема 3. Саморегуляція того, хто підтримує. Втрати. Техніки для відновлення після втрат. FAQ

Більше інформації - за посиланням в профілі.

Стартуємо 23 червня.
Кількість місць - всього 12. Щоб приділити увагу кожному.


Якщо вам потрібно це - реєструйтесь за посиланням.

Більше інформації - за посиланням в профілі.
Стартуємо 23 червня.
Кількість місць - всього 12. Щоб приділити увагу кожному.
Будем обговорювати всі питання, які виникають в роботі з військовими і цивільними.

Реєстрація тут:

https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

Запрошую.

P.S. Напишіть в коментарях, що вас найбільше турбує в темі взаємодії з військовими? Щоб я міг доповнити майстер-класи.
@BagnenkoPsy

«Прив’язаність — це не просто потреба дитини в їжі чи теплі. Це потреба в близькості, в емоційному притулку, в почутті, що тебе бачать, чують і що ти важливий для когось.»

Джон Боулбі (1907 - 1990) — британський психіатр і психоаналітик, відомий своїм інтересом до розвитку дитини та новаторською роботою в теорії прихильності.
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Конвертувати емоцію в дію - це проактивна стратегія.

Це була жахлива і важка ніч.
У Києві кількість постраждалих внаслідок російського обстрілу зросла до 114.
472 повітряні цілі.
На жаль, є жертви. Мої щирі співчуття всім постраждалим і рідним загиблих.
І мені дико дивитись на цей світ.

І найкращий спосіб конвертувати лють - в донати.
Якщо ви хочете підтримати реабілітацію військових

🔗Ось постійна банка на шпиталь.
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP

Підтримуємо військових, купляємо книги, ліки і необхідне.

Зараз став більше дарувати книги.
Я працюю з ними і розумію, що зараз так багато тих, хто потребує участі і уваги.
В шпиталі у нас психологів недостатньо, кількість хлопців на одного психолога зашкалює (десь 30 до 1 насправді)

Тому я купляю книги і дарую їм. Книга є 24/7, книга поруч і це також може бути підтримкою.

І ваша підтримка дуже цінна. Репост — це теж підтримка.
Дякую небайдужим!
@BagnenkoPsy

У центрі травми — втрата зв’язку з собою. Зцілення — це повернення додому, в своє тіло.

Бессел ван дер Колк
«Тіло веде лік»
Бессел ван дер Колк (Bessel van der Kolk, 1943) — американський психіатр голландського походження, провідний фахівець у галузі вивчення психологічної травми.

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

ТОП-7 книг, які будуть підтримкою в складні часи.

🕯Сьогодні у Києві оголошений День жалоби. Світла памʼять кожному та кожній, чиї життя обірвав російський обстріл 17 червня.

За останніми даними, загинули 22 людини, ще 134 зазнали поранень. Розбір завалів триває досі.
Я не хочу писати інше щось окрім цього.

Ось ТОП-7 книг, які я б порадив тим, кому важко:

1. Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу"
Класика екзистенційної психології. Франкл, переживши концтабір, доводить: сенс можна знайти навіть у найважчих обставинах.

2-3. Едіт Еґер «Вибір» і «Дар»
Книги про перемогу над собою від жінки, яка втратила все через війну, провела в концтаборі довгі роки і змогла почати все з початку.

4. Антуан де Сент-Екзюпері — "Маленький принц"
Поетична історія з глибокими філософськими роздумами про любов, втрату і сенс.

5-6. К.С. Льюїс — "Просто християнство" або «Переживаючи скорботу»
Прості й глибокі роздуми про віру, біль і надію в часи страждань.
«Переживаючи скорботу» - книга-щоденник про втрату і біль.

7. Ігор Козловський «Гідність - це правдивість»
Це людина, яка витримала тиск полону від росії в окупованому Донецьку.

Тримаємось за глибинні сенси.
Підтримуємо одне одного.
Разом ми зможемо пройти цей надскладний період!
@BagnenkoText

Любов — незрівнянний ні з чим і найкращий психотерапевтичний агент — це те, що професійна психіатрія не може сама створити, зосередити чи вивільнити.

Гордон Олпорт
Гордон Віллард Олпорт (1897–1967) — американський психолог, один із засновників гуманістичного напряму в психології та піонер особистісної психології. Він запропонував теорію рис, де стверджував, що особистість складається з унікального набору сталих рис, які визначають поведінку людини. Особливу увагу Олпорт приділяв індивідуальності, мотивації, а також вивченню упереджень і міжгрупових стосунків.
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Приїхали книжечки від Лабораторії.
Так як працюю в шпиталі багато, то забрав з Нової Пошти прямо в свій робочий кабінет.
Там і знімав, на фоні крісло, де сидять пацієнти :)

Книги круті:

1. Гора з плечей. Марія Фабричева
Книжка про власні заборони. Як їх виявити і подолати.
З нетерпінням чекаю, коли буду читати.

2. Томас Манн «Будденброки».
Класика, яку давно хотів мати в бібліотеці. Нобелівський лауреат 1929 року, важлива постать в літературі.

Зазвичай показую з фото, але тут захотілось розпакувати з відео. Як вам відео формат?
Якщо норм - поставте вогник.
І щось читали з цього?
@BagnenkoText

Як клінічний психолог, я працюю з військовими в шпиталі.
Багато всього бачу і чую.
Зараз вирішив зробити серію майстер-класів по взаємодії з військовими.

Бо болить. Болить, що цивільні не розуміють і не хочуть розуміти тих, хто став на наш захист. І що у нас прірва все більше і більше, з того, що бачу. Так, з ними буває непросто.
Так, буває складно і дуже важко знайти спільну мову.
Але все одно, це те, чому варто і важливо навчатись. І це не вища математика.

В звʼязку з цим маю питання
Напишіть, які запити і ситуації у вас є? Про що було б важливо або цікаво почути?

@bagnenkoPsy

Книги для військових. В чому користь і мій звіт.

Я купую і дарую книги військовим вже майже рік.
Книга - це простий спосіб підтримати військового і подарувати щось цінне.
Сьогодні розкажу, чому книга - хороший подарунок. І також прозвітую про те, що вже куплено і роздано.
На фото - один з багатьох військових, кому я подарував книгу.

Найчастіше діалог відбувається так
— Слухай, у нас з тобою буде десь від 3 до 6 зустрічей за час твого перебування в шпиталі. Але насправді я не зможу бути поруч постійно, а хороша книга постійно з тобою. Я купляю книжки і дарую, як ти, читаєш? Як з увагою зараз?
— У мене ок з увагою. Книги читаю.
— Супер. Тоді дивись, я тобі ось ці книжки пропоную. Обери, що тобі найбільше подобається.

І показую те, що є.
Також є частина військових, з якими підтримую контакт там, де вони є, або в полях, або в тилових частинах і не можуть нормально нікуди виїхати. Їх теж намагаюсь підтримувати.
Їм теж відправляю книги.

Чому книга?
Бо це розвиток нейропластичності і зниження стресу. Ось 5 причин, як читання сприяє розвитку нейропластичності мозку:

1. Активує кілька ділянок мозку одночасно
Під час читання задіюються мовні центри, зони пам’яті, візуальна кора, а також лобові ділянки, відповідальні за аналіз, логіку й уяву. Така одночасна активація сприяє формуванню нових нейронних шляхів.
2. Зміцнює пам’ять і навички концентрації
Щоб слідкувати за змістом книги, мозок постійно пригадує попередні події сюжету, імена, факти. Це тренує короткотривалу й довготривалу пам’ять.
3. Розвиває емоційний інтелект і емпатію
У художній літературі читач «проживає» досвід інших людей, що активує зони мозку, пов’язані з розумінням емоцій, співпереживанням. Це покращує міжособистісні навички та емоційне налаштування. Для переключення уваги - саме те.
4. Формує нові уявлення і сенси
Читання стимулює уяву, сприяє створенню нових асоціацій, альтернативних поглядів на події. Це розширює мислення і сприяє гнучкості — важливому показнику адаптивного мозку.
5. Знижує рівень стресу, що важливо для росту нейронних зв’язків
Дослідження показують, що регулярне читання знижує рівень кортизолу (гормону стресу). Спокійна, зосереджена діяльність створює середовище, сприятливе для навчання і росту нових синапсів.

Книга - це простий спосіб підтримати військового і подарувати щось цінне.

Купую книги зазвичай у видавництва Наш Формат.
Бо у них 2 найпотужніші книжки

1. Одного разу воїн - воїн назавжди
2. Плем’я

Також купляв книги у видавництва Віхола.
У них є дуже цікаві видання про війну, про УПА, про Євгена Коновальця

Книги заходять добре.

Квитанції і чеки за останні кілька закупок - в коментарях.
Також завдяки вам завмовив вже нові книги.

Якщо є бажання підтримати - буду вдячний за будь-який донат.
Книга - це вклад в підтримку наших бійців.


Якщо можете підтримати військового поруч - робіть це.

А якщо хочете підтримати і надалі - то ось банка.
🔗Ось постійна банка на шпиталь.
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP


І дякую всім за підтримку і допомогу. Саме завдяки вам це можливо. Я дуже це ціную, ось звітую.

І чи пробували ви дарувати книгу військовому? Який у вас досвід?

P.S. В коментарях звіти і фото деяких військових, кому дарував книги.
@bagnenkoPsy

Чому важливо працювати з почуттям провини?

У цьому відео — про те, чому так важливо працювати з почуттям провини у військових. Це почуття часто замовчують, але воно глибоко впливає на психіку та життя.

Розглядаємо 4 види провини:
1. Провина вцілілого
2. Моральна провина
3. Службова (операційна) провина
4. Екзистенційна провина

Це не просто емоції — це біль, з яким потрібно працювати делікатно й етично.
Як саме — розповім у наступному відео.

Було корисно?
Поставте 🔥 або + в коментарях.
Дякую!

#відео
@bagnenkoPsy

5 базових навичок комунікації цивільних з військовими. І Майстер-клас по взаємодії на який запрошу. Частина 1.

Одна з надважливих навичок у цивільних зараз - це комунікація.

Спілкування цивільних із військовими вимагає особливої делікатності, розуміння контексту війни, досвіду служби, а також психоемоційного стану людей, які перебували або перебувають у зоні бойових дій.

Ось базові навички й принципи, які варто знати цивільним при спілкуванні з військовими:

1. Повага до досвіду
Повага. Не жалість. І не героїзація.
Не ставити під сумнів пережите. Військовий досвід — це не те, що цивільна людина може повністю зрозуміти.
Як виявляти повагу:
– Не романтизувати і не применшувати.
– Уникати оцінок: "ти герой" чи "навіщо тобі це було".
– Прийняти: "Я не знаю, як це — бути там, але я слухаю".

2. Готовність слухати без тиску
Не змушувати людину говорити, якщо вона не готова. Мовчання - теж спосіб обробки досвіду.
Слухати без допитування, без:
– "А ти вбивав?"
– "Ти бачив щось страшне?"
– "Розкажи найгірше".
Натомість:
– "Як ти зараз?",
– "Що тобі зараз потрібно?"

3. Знання простих основ про ПТСР та бойовий досвід
Навіть базова обізнаність із тим, як травма може проявлятись (нав’язливі спогади, дратівливість, замкнутість, тривожність, вибухові реакції), допомагає краще розуміти людину.
Головне правило — не сприймати це на свій рахунок. Це реакції, не спрямовані персонально.

4. Безпечна присутність
Військові можуть бути у стані підвищеної настороженості, контролю, втоми, відчуження.
Навички цивільного:
– Говорити спокійно, без раптових змін тону.
– Поважати особистий простір.
– Не наближатися ззаду або несподівано — це може викликати стресову реакцію.
– Не жартувати про війну або зброю.

5. Збереження гідності
Уникати розпитувань, які можуть принизити або «роздягти» людину психологічно.
– Не жаліти.
– Не підкреслювати "бідний/бідна ти".
– Не обговорювати поранення або втрати без дозволу.

Я буду проводити майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.
Працюю в шпиталі для військових, є досвід.

30 червня ми починаємо. (дата перенесена на 1 тиждень в зв’язку з форс-мажорними обставинами)

Буде 3 майстер-класи - 1 на тиждень.
Кому буде корисно
✅ Родичі військовослужбовців
✅ Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
✅ Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Теми:
Тема 1. Базова психоедукація. Що таке ПТСР. Як виглядають симптоми ПТСР і чому їх не варто лякатись. Як комунікувати. Що говорити і чого уникати.

Тема 2. Як підтримати і говорити. Що говорити і чого уникати. Військові і цивільні. Базові навички. Базові принципи побудови контакту. Техніки і вправи, які працюють. Правила бою, за якими живе військовий.

Тема 3. Саморегуляція того, хто підтримує. Втрати. Техніки для відновлення після втрат. FAQ
Більше інформації - за посиланням в профілі.

Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Запрошую.

Якщо у вас є будь-які питання, які вам важливо обговорити - напишіть в коментарях, будь ласка. Ми з командою збираємо їх і формуємо окремий майстер-клас, щоб обговорити.

А якщо це корисно — поставте ❤️ або + в коментарях.
Напишу пост ще з 5 навичками комунікації

@bagnenkoPsy

Сенс для пораненого військового.

Працюючи з пораненими військовими часом чую від них справді цінні думки і бачення. Один важко поранений розповів, як його, ледь живого, евакуювали до шпиталю в одному з обласних центрів. Свій стан він описував як вкрай важкий. Біль був нестерпний. Як і декілька інших бійців, він перебував в реанімаційній палаті. Він розповів, що на той момент цілком відверто думав про смерть, як вихід з жахливого стану, в якому опинився. При цьому він був у свідомості і хоч роздивлятись навколо не міг, але чув розмови людей, які перебували поруч. І ось він чує, як двоє чоловіків з медперсоналу спілкуються про невдалі кліматичні умови, які склалися на той момент. Що це вплинуло на врожайність дерев. І от він промовляє, що персиків в цьому році в нього не буде. Мій поранений так описав, що з ним відбулося, коли він почув цю фразу: «Я чітко уявив собі персик. І знаєте, так захотілося відчути смак того персика і від того, так захотілося жити, що думки про смерть геть випарувалися, а я дав собі обіцянку, що виживу».

Тільки уявіть, яке потужне перетворення, яка докорінна зміна. Хоч попереду в нього тривала боротьба за здоровʼя, за повноцінне життя, він зможе, бо має силу, якої вдосталь навколо, яка по факту складає буденність нашого з вами життя. Він вміє знаходити її і брати.
Впевнений, що кожен інтерпретує собі цю історію по своєму. І справа тут не в персику, та й не всім вони подобаються. Але я тут побачив, як людині потрібно в цьому житті не так вже й багато, щоб справді жити. Без викликів і проблем не обійтися, перемога вкрай важлива, але не це нас тримає, дає сил не підкорятися смерті, не втрачати жагу до життя. Зазвичай ми навіть не помічаємо цього в собі, але справжні сенси можуть бути набагато приземлені. Перебувати в тіні «надважливих» справ, мрій, прагнень, а тому залишатись недоступними для щоденного цілющого дотику, який підживлює і дає сил перемагати найскладніше і найважче у житті. А ще, саме через свою умовну, але доступність, знецінюватися і відкидатися в цьому буремному житті.
На мою думку, в цьому прикладі є багато про справжнє людське, про справжніх нас.

Сергій Простун
@bagnenkoPsy