За словами зв’язківця 126-ї окремої бригади ТрО «Джина», у своєму житті він ухвалив два найважливіших рішення – піти до війська і одружитися. До військкомату 24-річний хлопець прийшов на самому початку широкомасштабного вторгнення росії. Одразу його не взяли через вік та відсутність бойового досвіду. Згодом вдалося домогтися свого і вступити до лав 126-ї бригади.

За плечима «Джина» – виходи на Козачі Лагері, Кринки, Дніпровські острови.

«Кожен вихід запам’ятався чимось особливим. Це були абсолютно різні задачі. На островах, наприклад, нам потрібно було замінити бійців, які мали звідти вийти. На момент нашого заходу в групі були поранені. Тому треба було підійти човном, знайти поранених, затягнути їх до човна і вже потім – на позиції. Хлопці кричали, так що знайти їх було нескладно, але довелося діяти дуже швидко, тому що спочатку прилетів ворожий дрон, потім почався артобстріл. Усіх евакуювали, ми теж позицій без втрат», – розповідає «Джин».

Пропозицію нареченій, з якою, до речі, познайомився після першого поранення у шпиталі, військовослужбовець зробив саме перед виходом на острови.

«Щоправда, телефоном, особисто не міг приїхати», – говорить «Джин». Потім були тижні напруженого очікування, адже зв’язку з рідними увесь цей час не було. Це, зізнається «Джин», пригнічувало чи не найбільше. На островах він отримав ще одне поранення. «Уламок прилетів у ніс. Це ж треба було так зіпсувати хлопцю весілля», – жартують його побратими. Хоча, звісно, це не стало на заваді весіллю, яке відбулося одразу після одужання воїна.