Вперше зрозумів, що таке війна, на Миколаївщині.

«Коли ти чуєш гуркіт техніки, вибухи, постріли, усвідомлюєш, що це не гра, все це відбувається з тобою насправді», – згадує «Фокс».

Його посада, як говорять, штабна, утім, її не можна назвати тиловою, адже командний пункт знаходиться неподалік від передових позицій, і, тим паче, простою, бо рівень відповідальності – колосальний.

Знати кожного – обов’язок «Фокса». Хоча насправді для нього це набагато більше, ніж службова функція. Бо ті, кого він бачить на моніторах чи чує по рації – не просто особовий склад, а його знайомі й друзі.

«Це дійсно бойове братерство. Ми зріднилися за цей час. Ти впевнений в цих людях, знаєш, як вони вчинять у тій чи іншій ситуації. Навіть родинами спілкуємося. Це класно», – говорить військовослужбовець.