Унікальність оборони України в тому, що ми намагаємося при цьому розвиватись, не відкладаючи на «після війни». Бо надто цінуємо життя й розуміємо, що воно відбувається тут і зараз.
І суспільство відчуває так само. Цього року навесні в дослідженні ЮНІСЕФ 83 % українців уперше назвали безбар’єрність новою цінністю. А в другій хвилі дослідження, восени, цей показник становив уже 87 %!
📍Говорила про це під час підсумкового засідання Ради безбар’єрності під головуванням віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби.
👉 Для мене особисто важливі результати безбар’єрного року – те, що дедалі більше дітей з інвалідністю можуть навчатися разом з однолітками. Що послуги з реабілітації стають доступнішими й сучаснішими – це бачила в багатьох регіонах. Розширюються можливості для відкриття власної справи для людей з інвалідністю. Обнадіюють центри зайнятості, як-от тернопільський, який активно допомагає адаптуватися внутрішнім переселенцям із постраждалих громад, ЦНАПи, як-от рівненський, у якому продумані зручні умови абсолютно для всіх відвідувачів, інклюзивно-ресурсні центри, як той, що у Славутичі, де якісно працюють з дітками з особливими потребами.
У Львові була рада побачити, як можна якісно втілити послугу підтриманого проживання. У проєкті Українського католицького університету молоді люди із синдромом Дауна мають підтримку асистентів, які допомагають у побуті й соціалізації.
В Україні такі проєкти раніше втілювали переважно завдяки іноземній підтримці. Але в цьому році нарешті є Постанова уряду, за якою таке підтримане проживання громадам оплачуватимуть із держбюджету. Тож тепер виправдання «Немає грошей» неприпустиме. Громади мають створити гідні людські умови для всіх своїх жителів.
Як це робити, докладно пояснюють «Довідник безбар’єрності», «Альбом безбар’єрних рішень», «Гайд безбар’єрних подій», які постійно доповнюємо.
👩🏼⚕️ Нині чверть українців має проблеми зі здоров’ям, 27 % – хворих рідних, 22 % мають у сім’ях осіб з інвалідністю, 28 % – маленьких дітей. Це з того ж опитування ЮНІСЕФ, яке я вже цитувала.
Отже, щонайменше кожна четверта людина в країні має запит на безбар’єрність. Ось чому це не про когось іншого – це завжди про всіх нас.
І суспільство відчуває так само. Цього року навесні в дослідженні ЮНІСЕФ 83 % українців уперше назвали безбар’єрність новою цінністю. А в другій хвилі дослідження, восени, цей показник становив уже 87 %!
📍Говорила про це під час підсумкового засідання Ради безбар’єрності під головуванням віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби.
👉 Для мене особисто важливі результати безбар’єрного року – те, що дедалі більше дітей з інвалідністю можуть навчатися разом з однолітками. Що послуги з реабілітації стають доступнішими й сучаснішими – це бачила в багатьох регіонах. Розширюються можливості для відкриття власної справи для людей з інвалідністю. Обнадіюють центри зайнятості, як-от тернопільський, який активно допомагає адаптуватися внутрішнім переселенцям із постраждалих громад, ЦНАПи, як-от рівненський, у якому продумані зручні умови абсолютно для всіх відвідувачів, інклюзивно-ресурсні центри, як той, що у Славутичі, де якісно працюють з дітками з особливими потребами.
У Львові була рада побачити, як можна якісно втілити послугу підтриманого проживання. У проєкті Українського католицького університету молоді люди із синдромом Дауна мають підтримку асистентів, які допомагають у побуті й соціалізації.
В Україні такі проєкти раніше втілювали переважно завдяки іноземній підтримці. Але в цьому році нарешті є Постанова уряду, за якою таке підтримане проживання громадам оплачуватимуть із держбюджету. Тож тепер виправдання «Немає грошей» неприпустиме. Громади мають створити гідні людські умови для всіх своїх жителів.
Як це робити, докладно пояснюють «Довідник безбар’єрності», «Альбом безбар’єрних рішень», «Гайд безбар’єрних подій», які постійно доповнюємо.
👩🏼⚕️ Нині чверть українців має проблеми зі здоров’ям, 27 % – хворих рідних, 22 % мають у сім’ях осіб з інвалідністю, 28 % – маленьких дітей. Це з того ж опитування ЮНІСЕФ, яке я вже цитувала.
Отже, щонайменше кожна четверта людина в країні має запит на безбар’єрність. Ось чому це не про когось іншого – це завжди про всіх нас.
tgoop.com/FirstLadyOfUkraine/7820
Create:
Last Update:
Last Update:
Унікальність оборони України в тому, що ми намагаємося при цьому розвиватись, не відкладаючи на «після війни». Бо надто цінуємо життя й розуміємо, що воно відбувається тут і зараз.
І суспільство відчуває так само. Цього року навесні в дослідженні ЮНІСЕФ 83 % українців уперше назвали безбар’єрність новою цінністю. А в другій хвилі дослідження, восени, цей показник становив уже 87 %!
📍Говорила про це під час підсумкового засідання Ради безбар’єрності під головуванням віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби.
👉 Для мене особисто важливі результати безбар’єрного року – те, що дедалі більше дітей з інвалідністю можуть навчатися разом з однолітками. Що послуги з реабілітації стають доступнішими й сучаснішими – це бачила в багатьох регіонах. Розширюються можливості для відкриття власної справи для людей з інвалідністю. Обнадіюють центри зайнятості, як-от тернопільський, який активно допомагає адаптуватися внутрішнім переселенцям із постраждалих громад, ЦНАПи, як-от рівненський, у якому продумані зручні умови абсолютно для всіх відвідувачів, інклюзивно-ресурсні центри, як той, що у Славутичі, де якісно працюють з дітками з особливими потребами.
У Львові була рада побачити, як можна якісно втілити послугу підтриманого проживання. У проєкті Українського католицького університету молоді люди із синдромом Дауна мають підтримку асистентів, які допомагають у побуті й соціалізації.
В Україні такі проєкти раніше втілювали переважно завдяки іноземній підтримці. Але в цьому році нарешті є Постанова уряду, за якою таке підтримане проживання громадам оплачуватимуть із держбюджету. Тож тепер виправдання «Немає грошей» неприпустиме. Громади мають створити гідні людські умови для всіх своїх жителів.
Як це робити, докладно пояснюють «Довідник безбар’єрності», «Альбом безбар’єрних рішень», «Гайд безбар’єрних подій», які постійно доповнюємо.
👩🏼⚕️ Нині чверть українців має проблеми зі здоров’ям, 27 % – хворих рідних, 22 % мають у сім’ях осіб з інвалідністю, 28 % – маленьких дітей. Це з того ж опитування ЮНІСЕФ, яке я вже цитувала.
Отже, щонайменше кожна четверта людина в країні має запит на безбар’єрність. Ось чому це не про когось іншого – це завжди про всіх нас.
І суспільство відчуває так само. Цього року навесні в дослідженні ЮНІСЕФ 83 % українців уперше назвали безбар’єрність новою цінністю. А в другій хвилі дослідження, восени, цей показник становив уже 87 %!
📍Говорила про це під час підсумкового засідання Ради безбар’єрності під головуванням віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби.
👉 Для мене особисто важливі результати безбар’єрного року – те, що дедалі більше дітей з інвалідністю можуть навчатися разом з однолітками. Що послуги з реабілітації стають доступнішими й сучаснішими – це бачила в багатьох регіонах. Розширюються можливості для відкриття власної справи для людей з інвалідністю. Обнадіюють центри зайнятості, як-от тернопільський, який активно допомагає адаптуватися внутрішнім переселенцям із постраждалих громад, ЦНАПи, як-от рівненський, у якому продумані зручні умови абсолютно для всіх відвідувачів, інклюзивно-ресурсні центри, як той, що у Славутичі, де якісно працюють з дітками з особливими потребами.
У Львові була рада побачити, як можна якісно втілити послугу підтриманого проживання. У проєкті Українського католицького університету молоді люди із синдромом Дауна мають підтримку асистентів, які допомагають у побуті й соціалізації.
В Україні такі проєкти раніше втілювали переважно завдяки іноземній підтримці. Але в цьому році нарешті є Постанова уряду, за якою таке підтримане проживання громадам оплачуватимуть із держбюджету. Тож тепер виправдання «Немає грошей» неприпустиме. Громади мають створити гідні людські умови для всіх своїх жителів.
Як це робити, докладно пояснюють «Довідник безбар’єрності», «Альбом безбар’єрних рішень», «Гайд безбар’єрних подій», які постійно доповнюємо.
👩🏼⚕️ Нині чверть українців має проблеми зі здоров’ям, 27 % – хворих рідних, 22 % мають у сім’ях осіб з інвалідністю, 28 % – маленьких дітей. Це з того ж опитування ЮНІСЕФ, яке я вже цитувала.
Отже, щонайменше кожна четверта людина в країні має запит на безбар’єрність. Ось чому це не про когось іншого – це завжди про всіх нас.
BY Олена Зеленська | Olena Zelenska
Share with your friend now:
tgoop.com/FirstLadyOfUkraine/7820