🧑‍🧑‍🧒‍🧒 Коли почалося російське вторгнення, велика прийомна родина Ірини та Івана Уманських мешкала в рідній Каховці. Крім чотирьох власних дітей у них був іще хлопчик під опікою.

Зрозуміли: заради безпеки дітей треба виїжджати. Тоді ж звернувся до них директор місцевого дитячого будинку з проханням узяти із собою ще двох сиріт, Софію та Алісу, щоб урятувати від ворога (як стало відомо пізніше, росія викрала з окупованих територій понад 20 тисяч маленьких українців).

Вже із сімома дітьми Уманські подолали 20 блокпостів у постійній тривозі, що дітей відберуть, що вони не зможуть їх захистити. Але прорвалися.

👉 Тим часом іще одна родина – Алли та Олександра Ярославцевих – так само, залишаючи звичне життя, мусила виїжджати з окупованої частини Запорізької області з вісьмома дітьми. Великою прийомною родиною вони стали ще у 2010 році. Мали зручний для всіх просторий будинок. І також його втратили. Зате зберегли сім’ю.

Це надзвичайні за силою духу люди. Впевнилася, коли познайомилася з ними особисто, бо обом сім’ям ми звели нові будинки в межах проєкту Фундації Олени Зеленської «Адреса дитинства» (загалом зробили це вже для 15 великих прийомних родин, які втратили житло через війну).

📍Сьогодні була рада познайомити ці чудові родини з Девідом Ламмі, міністром закордонних справ Великої Британії, який приїхав до Києва.

Обговорювали з ним розвиток сімейних форм виховання: що робимо, щоб таких родин, як Уманські та Ярославцеви, ставало більше і всі вони відчували найкращу підтримку не тільки від держави, а й від усього світу.
Тільки так назавжди подолаємо сирітство й дамо тепло кожній дитині.