Гайдукевич

Колись, коли до керма стануть насправді дорослі, до фахівців почнуть дослухатися, до проблем в країні почнуть підходити комплексно, у війську почнуть цінувати компетентність та ініціативу і не сприймати долбодятлів незалежно від звання (так, досі вірю в дива). Колись...
...місце дислокації бригади буде повноцінною комфортною військовою базою, а не постсовковим військовим містечком. Колись в місті, де (чи поруч якого) стоїть бригада, буде місце, котре сприйматимуть як офіцерський клуб, і буде бар, де збиратимуться сержанти і солдати.
Кожна бригада із історією матиме свою патронатну ГО. А ще матиме партнерський дитячій табір на природі.
Можливо, колись буде і рекрутинговий офіс із крамничкою брендованих сувенірів.
Колись бригада в своєму місті буде першим лобістом в шкільному чемпіонаті із страйкбол-рекону - і в ньому в ігровій формі молоді і дорослі, в форматі хобі вчитимуть базу орієнтування, CQB, орієнтування. До слова, головним партнером місцевого клубу власників зброї і регулярних стрільб також буде Бригада.
Колись на свята бригада відкриватиме двері своїм друзям і до неї приходитиме її велика родина: хто служить зараз і служив раніше, їх сім'ї, волонтери, хто донатив, плів сітки чи ремонтував корчі. І прийдуть туди старші, дорослі і малі. Буде велике родинно-бригадне барбекю, дружнє пиво в широкому колі на природі вдень і вузьке коло віскі для своїх вечором.
Усі бари міста матимуть дзвін і традицію - людина, яка заходить в бар і кладе на стійку коїн, отримує перший напій коштом закладу. І дзвін повідомлятиме відвідувачам - серед гостей є військовий. І відвідувачі будуть кивком чи потиском вітати власника коїна.
Все це навколомілітарні важливі традиції. Колись ми (суспільство) доростемо до цього. Сподіваюся. Бо зараз є перші кроки в тому напрямку.

www.tgoop.com/Haidukevych/825

2.7K viewsSep 27 at 11:19

Колись, коли до керма стануть насправді дорослі, до фахівців почнуть дослухатися, до проблем в країні почнуть підходити комплексно, у війську почнуть цінувати компетентність та ініціативу і не сприймати долбодятлів незалежно від звання (так, досі вірю в дива). Колись...
...місце дислокації бригади буде повноцінною комфортною військовою базою, а не постсовковим військовим містечком. Колись в місті, де (чи поруч якого) стоїть бригада, буде місце, котре сприйматимуть як офіцерський клуб, і буде бар, де збиратимуться сержанти і солдати.
Кожна бригада із історією матиме свою патронатну ГО. А ще матиме партнерський дитячій табір на природі.
Можливо, колись буде і рекрутинговий офіс із крамничкою брендованих сувенірів.
Колись бригада в своєму місті буде першим лобістом в шкільному чемпіонаті із страйкбол-рекону - і в ньому в ігровій формі молоді і дорослі, в форматі хобі вчитимуть базу орієнтування, CQB, орієнтування. До слова, головним партнером місцевого клубу власників зброї і регулярних стрільб також буде Бригада.
Колись на свята бригада відкриватиме двері своїм друзям і до неї приходитиме її велика родина: хто служить зараз і служив раніше, їх сім'ї, волонтери, хто донатив, плів сітки чи ремонтував корчі. І прийдуть туди старші, дорослі і малі. Буде велике родинно-бригадне барбекю, дружнє пиво в широкому колі на природі вдень і вузьке коло віскі для своїх вечором.
Усі бари міста матимуть дзвін і традицію - людина, яка заходить в бар і кладе на стійку коїн, отримує перший напій коштом закладу. І дзвін повідомлятиме відвідувачам - серед гостей є військовий. І відвідувачі будуть кивком чи потиском вітати власника коїна.
Все це навколомілітарні важливі традиції. Колись ми (суспільство) доростемо до цього. Сподіваюся. Бо зараз є перші кроки в тому напрямку.

BY Гайдукевич