tgoop.com/Konkretyka/1500
Last Update:
Як втручання Заходу може покращити якість українських інститутів?
Моя цікава публікація: Чому демографія дуже важлива? Або як провалилась русифікація. Погляд російського історика.
Не секрет, що корупція та постійний тиск рентовиків (еліт) на інститути є головною причиною їхньої низької якості. Хоча в антикорупційних інститутах вдається досягти певних успіхів, що визнають навіть міжнародні партнери, загальна ситуація залишається складною. Про це пише, зокрема, аудитор із Пентагону:
Занепокоєння щодо корупції та верховенства права в Україні може бути головною перешкодою для післявоєнного відновлення економіки та залучення іноземних інвестицій.
Про проблеми великої корупції ще до війни зазначала в ЄС — European Court of Auditors:
Олігархи та корисливі інтереси є першопричиною цієї корупції. Велика корупція та захоплення нею держави перешкоджають конкуренції та зростанню, а також шкодять демократичному процесу.
Чи допоможе зовнішній вплив виправити ситуацію? Як ми знаємо з робіт інституціоналістів, які спираютьс на емпірику то зовнішній вплив є дуже обмеженим:
Інститути, які нав'язуються екзогенно (прим.: зовнішньо), не мають соціальної пам'яті. (…) Ігноруючи цей факт, реформатори переоцінюють свою здатність сприяти зростанню й недооцінюють роль внутрішніх змін у забезпеченні процвітання.
(Peter J. Boettke, Christopher J. Coyne, Peter T. Leeson. Institutional Stickiness and the New Development Economics)
З цим висновком можна погодитися, але частково. Навряд чи автори розглядали обставини, з якими стикається держава в умовах війни, і як у такій ситуації може впливати саме екзогенний фактор. Наприклад, нещодавно голова ЄБРР — заявила про боротьбу з олігархатом:
Мета звільнення економіки від впливу олігархів є абсолютно фундаментальною, і ми маємо дуже тверді ідеї щодо цього. Це частина реформ, які необхідно провести для того, щоб Україна приєдналася до Європейського Союзу. Якщо ми підемо на компроміс у цьому питанні, ми зашкодимо перспективам країни в довгостроковій перспективі.
Цікаво, що важелем впливу виступають фінанси. В умовах війни та занепаду економіки у тих самих олігархів значно поменшало ліквідних активів. Тому кредити, особливо дешеві, зараз дуже потрібні. Згідно з цією заявою, ЄБРР не буде фінансувати або допомагати компаніям, у структурі власності яких є олігархи. Це, звісно, навряд чи призведе до повної деолігархізації, але є одним із важливих зовнішніх чинників, що можуть вплинути на Україну. Якщо додати до цього ведення зобов'язання продажу олігархами підконтрольних їм підприємств (можлива умова ЄС чи політична воля в Україні), ми можемо отримати цілі галузі, наприклад, енергетику, звільнені від впливу рентовиків.
Епілог. У позиції ЄБРР є певні недоліки. Олігархат не захоче втрачати не лише своє майно, а й важелі впливу на політику, тому добровільно він навряд чи погодиться виходити з цілих секторів економіки. До того ж, консенсус еліт в Україні здебільшого спрямований на збереження діючих правил гри, тобто на "менеджмент країни до останнього дня". Тому внутрішні фактори активно протистоятимуть зовнішньому впливу.
Реальним гравцем, здатним вплинути на перебіг цього протистояння, є громадянське суспільство або те, що залишиться від нього після цієї страшної війни.
Наостанок слід зазначити: очікувати зміни еліт не варто, адже головні власники майна в країні залишаться незмінними. Крім того, уповільнення розвитку ІТ-індустрії, представники якої могли б поступово замінити старі еліти, ставить наші перспективи на оновлення еліт під сумнів, а отже правила гри не зміняться.
BY Konkretyka
Share with your friend now:
tgoop.com/Konkretyka/1500