Либертарианство с Владимиром Золоторевым

"Зовнішня фінансова допомога", яка перетворюється на грошовий потік (тобто не є проектом, що обмежений у часі та цілях) це велике зло. Наслідки багаторічної "допомоги" можна побачити в Африці і вони такі:
- місцева еліта живе за рахунок зовнішніх грошей, а не за рахунок податків з "власних" жителів. Це робить її незалежною від "власного" народу.
- еліта зацікавлена, щоб звонішнє фінансування продовжувалось якомога довше.
- тому еліта зацікавлена у продовженні стану, що "потребує допомоги" і підтримує цей стан за раунок високих податків та регулювання. Фактично, еліта "торгує бідністю" своєї країни.
- елітне угрупування, що перебуває зараз при владі, зацікавлене, щоб "допомога" залишалася в її руках, що сприяє тиранії та використанню податкового та регуляторного тягара для подавлення всіх потенційних конкурентів.
Донори, у свою чергу, переслідують декілька цілей. Перша - корупція. Друга - "фронт работ", тобто просто "освоєніє срєдств" заради доказу цінністі власного існування. Третя - внтурішньополітична ціль, гра у моральну перевагу. Четверта - зовнішньополітична ціль, підтримка залежності та нізької конкуретноспроможності країн, що отримують "допомогу".
Серед "проектних" прикладів зовнішньої допомоги найбільш відомим є "план Маршала". Зазвичай про нього згадують у звʼязку з швидком зростаннням Німеччнини. Однак, при цьому забувають, що за цим планом гроші від США отримало багато інших країн. Наприклад, Британія отримала більше грошей, ніж Німеччина і ці гроші не спричинили жодного позитивного росту. Щодо Німеччинни, то її стримке зростання після Другої сітової є скоріш виключенням, ніж правилом. Це зростання майже цілком повʼязане з вдалими ліберальними (у хорошему сенсі слова) реформами Людвіга Ерхарда.
Щодо України, то вона наочно продемонструвала як працює "африканська хвороба". На початку війни, коли не було ясно, як буде вести себе Захід, еліта обіцяла радикальне скорочення податків, регулювання та держапарату. Тобто еліта ЧУДОВО УСВІДОМЛЮЄ, що високі податки, регулювання та держапарат є ТЯГАРЕМ, що заважає перемозі. Це усвідомлення раптово зникло, коли еліта переконалась, що Захід буде її утримувати. Далі події швидко розвивалися за типовим сценарієм "африканської хвороби" - податки та регулювання швидко зростали, критику придушували і так далі. Суттєвою диагностичної ознакою були нескінченні розмови та плани щодо "післявоєнного відновлення" з фантастичними цифрами витрат, тобто еліта збиралась і далі годуватися щирою іноземною допомогою.
Насправді, уряд не потребує жодного зовнішнього фінансування. Щодо війни, то вона потребує зовнішньої МАТЕРІАЛЬНОЇ допомоги у вигляді зброї та ресурсів за схемою ленд-лізу.

www.tgoop.com/Libertarianism_with_VZ/1506

1.8K viewsJan 31 at 09:45

"Зовнішня фінансова допомога", яка перетворюється на грошовий потік (тобто не є проектом, що обмежений у часі та цілях) це велике зло. Наслідки багаторічної "допомоги" можна побачити в Африці і вони такі:
- місцева еліта живе за рахунок зовнішніх грошей, а не за рахунок податків з "власних" жителів. Це робить її незалежною від "власного" народу.
- еліта зацікавлена, щоб звонішнє фінансування продовжувалось якомога довше.
- тому еліта зацікавлена у продовженні стану, що "потребує допомоги" і підтримує цей стан за раунок високих податків та регулювання. Фактично, еліта "торгує бідністю" своєї країни.
- елітне угрупування, що перебуває зараз при владі, зацікавлене, щоб "допомога" залишалася в її руках, що сприяє тиранії та використанню податкового та регуляторного тягара для подавлення всіх потенційних конкурентів.
Донори, у свою чергу, переслідують декілька цілей. Перша - корупція. Друга - "фронт работ", тобто просто "освоєніє срєдств" заради доказу цінністі власного існування. Третя - внтурішньополітична ціль, гра у моральну перевагу. Четверта - зовнішньополітична ціль, підтримка залежності та нізької конкуретноспроможності країн, що отримують "допомогу".
Серед "проектних" прикладів зовнішньої допомоги найбільш відомим є "план Маршала". Зазвичай про нього згадують у звʼязку з швидком зростаннням Німеччнини. Однак, при цьому забувають, що за цим планом гроші від США отримало багато інших країн. Наприклад, Британія отримала більше грошей, ніж Німеччина і ці гроші не спричинили жодного позитивного росту. Щодо Німеччинни, то її стримке зростання після Другої сітової є скоріш виключенням, ніж правилом. Це зростання майже цілком повʼязане з вдалими ліберальними (у хорошему сенсі слова) реформами Людвіга Ерхарда.
Щодо України, то вона наочно продемонструвала як працює "африканська хвороба". На початку війни, коли не було ясно, як буде вести себе Захід, еліта обіцяла радикальне скорочення податків, регулювання та держапарату. Тобто еліта ЧУДОВО УСВІДОМЛЮЄ, що високі податки, регулювання та держапарат є ТЯГАРЕМ, що заважає перемозі. Це усвідомлення раптово зникло, коли еліта переконалась, що Захід буде її утримувати. Далі події швидко розвивалися за типовим сценарієм "африканської хвороби" - податки та регулювання швидко зростали, критику придушували і так далі. Суттєвою диагностичної ознакою були нескінченні розмови та плани щодо "післявоєнного відновлення" з фантастичними цифрами витрат, тобто еліта збиралась і далі годуватися щирою іноземною допомогою.
Насправді, уряд не потребує жодного зовнішнього фінансування. Щодо війни, то вона потребує зовнішньої МАТЕРІАЛЬНОЇ допомоги у вигляді зброї та ресурсів за схемою ленд-лізу.

BY Либертарианство с Владимиром Золоторевым