Податки фіз осіб та ФОП

✂️💸Підвищення податків для покриття бюджетного розриву.❓Які наслідки це матиме?

Пише Юрій Гайдай 

📍За оцінками ЦЕС підвищення ставки ПДВ до 23% потенційно принесе держбюджету додаткові 93 млрд грн на рік. 

Однак це спричинить пригнічення споживчого попиту, прямий інфляційний тиск та зростання привабливості "експортних" схем з податковим кредитом.

📍Запровадження 5% ВЗ (від доходу) для платників ЄП 3 групи могло б принести державі додаткові 33 млрд грн на рік. Але лише теоретично.

На практиці ж фактичне подвоєння ставки ЄП приведе до скорочення кількості платників.
Причому не лише через вихід у тінь, а й через перехід на 2 групу або на загальну систему оподаткування в тих випадках, де ключовим фактором буде податкове навантаження, а не вартість адміністрування. 

📍Ще близько 90 млрд грн на рік може принести підвищення до 5% ВЗ для найманих працівників. 

🧮Ці доходи вкрай потрібні, але вони матимуть свою ціну для економіки.

❓Чи є альтернативи?

🤷‍♂️Обійтися без підвищення податків у цих обставинах неможливо. Утім, є кроки, поєднання яких зменшило б бюджетний розрив та потребу в підвищенні податків. 

Так, підвищення ставки ПДВ є відносно добрим інструментом наповнення бюджету. 

Чому❓Подивимось на це з огляду таких критеріїв вибору тих чи інших інструментів наповнення бюджету як: 
▫️справедливість збільшення навантаження - наприклад від "інфляційного податку" найбільше страждають малозабезпечені українці, саме тому емісія гривні та супутня їй інфляція є інструментами "останньої надії", та
▫️легкість збору податків, співвідношення затрат на адміністрування до надходжень, а з іншого боку – легкість ухилення від сплати та переходу в тінь - це аргумент проти підвищення податку на прибуток для компаній, яке штовхатиме бізнес використовувати широкий набір інструментів розмивання бази оподаткування. Встановити (не)законність таких методів та здійснити донарахування можна лише податковою перевіркою, що потребує часу та значних витрат. 

📊А от непрямі податки, зокрема ПДВ, держава збирає доволі ефективно (43% надходжень до державного бюджету). 

🛒Крім того ПДВ – це податок на споживання. Зрозуміло, що малозабезпечені відчують це підвищення. Однак громадяни з низькими доходами витрачають більшу їх частку на споживання в неформальному секторі. А із зростанням доходів зростає частка "білого" споживання: заможні люди, як правило, купують більше продуктів у супермаркетах, а не на ринках, заправляються дорожчим пальним у мережах, які не ухиляються від сплати податків.

📈Отже, підвищення податків на споживання прогресивне – ефективна ставка податкового навантаження вища для заможніших домогосподарств. 

❓Що ще можна зробити з мінімальною шкодою для економіки?

▪️Нагальною є потреба в жорсткому обмеженні очевидних схем ухилення від сплати податків, перш за все – з підакцизної продукції і тіньового імпорту. За належної роботи митників, податківців та правоохоронців реально скоротити щорічні втрати бюджету на 50-60 млрд грн. Ще близько 10 млрд грн – втрати від ухилення галузі азартних ігор від сплати ПДФО та ВЗ з виграшів. 

▪️Ще по 10 млрд грн принесли б прискорення на рік плану підвищення акцизів на тютюнові вироби та скасування пільг на імпорт електромобілів (особливо на фоні ситуації в енергетиці). 

▪️Доцільно поширити ВЗ на "преміальне споживання", перш за все – на ювелірні вироби, які звільнили від пенсійного збору, а також на авто вище певної вартості та нерухомість.

▪️Виправдано зберегти 50% ставку податку на прибуток для банків. Зараз вони заробляють не завдяки підприємницькому хисту та кредитуванню економіки, а на консервації ліквідності державою.

▪️І ще, провести нарешті справжній функціональний перегляд витрат. Цілі та показники бюджетних програм мають відповідати актуальним цілям та наявним ресурсам воєнного часу. "М’яке" зниження видатків може зберегти 45-50 млрд грн.

🤏Такі кроки могли б суттєво зменшити бюджетний розрив та потребу в підвищенні податків, але на це потрібні політична воля та відповідальність.

www.tgoop.com/UAtaxesYou/907

16.2K viewsJun 3 at 05:06

✂️💸Підвищення податків для покриття бюджетного розриву.❓Які наслідки це матиме?

Пише Юрій Гайдай 

📍За оцінками ЦЕС підвищення ставки ПДВ до 23% потенційно принесе держбюджету додаткові 93 млрд грн на рік. 

Однак це спричинить пригнічення споживчого попиту, прямий інфляційний тиск та зростання привабливості "експортних" схем з податковим кредитом.

📍Запровадження 5% ВЗ (від доходу) для платників ЄП 3 групи могло б принести державі додаткові 33 млрд грн на рік. Але лише теоретично.

На практиці ж фактичне подвоєння ставки ЄП приведе до скорочення кількості платників.
Причому не лише через вихід у тінь, а й через перехід на 2 групу або на загальну систему оподаткування в тих випадках, де ключовим фактором буде податкове навантаження, а не вартість адміністрування. 

📍Ще близько 90 млрд грн на рік може принести підвищення до 5% ВЗ для найманих працівників. 

🧮Ці доходи вкрай потрібні, але вони матимуть свою ціну для економіки.

❓Чи є альтернативи?

🤷‍♂️Обійтися без підвищення податків у цих обставинах неможливо. Утім, є кроки, поєднання яких зменшило б бюджетний розрив та потребу в підвищенні податків. 

Так, підвищення ставки ПДВ є відносно добрим інструментом наповнення бюджету. 

Чому❓Подивимось на це з огляду таких критеріїв вибору тих чи інших інструментів наповнення бюджету як: 
▫️справедливість збільшення навантаження - наприклад від "інфляційного податку" найбільше страждають малозабезпечені українці, саме тому емісія гривні та супутня їй інфляція є інструментами "останньої надії", та
▫️легкість збору податків, співвідношення затрат на адміністрування до надходжень, а з іншого боку – легкість ухилення від сплати та переходу в тінь - це аргумент проти підвищення податку на прибуток для компаній, яке штовхатиме бізнес використовувати широкий набір інструментів розмивання бази оподаткування. Встановити (не)законність таких методів та здійснити донарахування можна лише податковою перевіркою, що потребує часу та значних витрат. 

📊А от непрямі податки, зокрема ПДВ, держава збирає доволі ефективно (43% надходжень до державного бюджету). 

🛒Крім того ПДВ – це податок на споживання. Зрозуміло, що малозабезпечені відчують це підвищення. Однак громадяни з низькими доходами витрачають більшу їх частку на споживання в неформальному секторі. А із зростанням доходів зростає частка "білого" споживання: заможні люди, як правило, купують більше продуктів у супермаркетах, а не на ринках, заправляються дорожчим пальним у мережах, які не ухиляються від сплати податків.

📈Отже, підвищення податків на споживання прогресивне – ефективна ставка податкового навантаження вища для заможніших домогосподарств. 

❓Що ще можна зробити з мінімальною шкодою для економіки?

▪️Нагальною є потреба в жорсткому обмеженні очевидних схем ухилення від сплати податків, перш за все – з підакцизної продукції і тіньового імпорту. За належної роботи митників, податківців та правоохоронців реально скоротити щорічні втрати бюджету на 50-60 млрд грн. Ще близько 10 млрд грн – втрати від ухилення галузі азартних ігор від сплати ПДФО та ВЗ з виграшів. 

▪️Ще по 10 млрд грн принесли б прискорення на рік плану підвищення акцизів на тютюнові вироби та скасування пільг на імпорт електромобілів (особливо на фоні ситуації в енергетиці). 

▪️Доцільно поширити ВЗ на "преміальне споживання", перш за все – на ювелірні вироби, які звільнили від пенсійного збору, а також на авто вище певної вартості та нерухомість.

▪️Виправдано зберегти 50% ставку податку на прибуток для банків. Зараз вони заробляють не завдяки підприємницькому хисту та кредитуванню економіки, а на консервації ліквідності державою.

▪️І ще, провести нарешті справжній функціональний перегляд витрат. Цілі та показники бюджетних програм мають відповідати актуальним цілям та наявним ресурсам воєнного часу. "М’яке" зниження видатків може зберегти 45-50 млрд грн.

🤏Такі кроки могли б суттєво зменшити бюджетний розрив та потребу в підвищенні податків, але на це потрібні політична воля та відповідальність.

BY Податки фіз осіб та ФОП