Департамент архітектури

Поки займаюсь справами мобілізаційними та активно засвоюю найактуальнішу зараз професію, щось думати та писати про архітектуру зовсім нема сил та часу. Тому, напишу про що думається.

Війна довела повну недієздатність такого освітнього інституту, як військові кафедри. Воєнка завжди була лише тільки легальним способом уникнути строкової служби, але аж ніяк не здобути бодай якісь знання щодо військової справи. Пам'ятаю, як в середині нульових мої одногрупники у КНУБА щопонеділка ходили на цю кафедру, як на каторгу. Я тоді прикинув і вирішив, що витрачати один день на тиждень протягом чотирьох років, а потім ще один місяць влітку марширувати на плацу під виглядом військових зборів – занадто висока ціна, щоб "распєтлять зі службою". Адже там навіть нічому корисному не навчать, лише вимагатимуть хабарі та будуть морально принижувати. Після універу строкову службу я так і не служив, військомат про мене просто забув. В результаті, і я, і мої одногрупники, які отримали на воєнці звання молодших лейтенантів, виявились готовими до справжньої війни однаково – ніяк.

Я знаю багатьох випускників воєнок. Дехто зараз служить, і всі корисні знання з військової справи, які у нього є, були отримані вже з безпосереднього практичного досвіду. А дехто боїться йти, бо нічого не знає про військову науку, не дивлячись на номінальні офіцерські погони. Сподіваюсь, що після війни військові кафедри будуть або повністю ліквідовані, або, принаймні, серйозно реформовані.

Але це буде потім. Поки що армії дійсно бракує мотивованих та розумних людей, бо наш ворог – хитрий та підступний і у нього все ще багато ресурсів. Якщо ви знаєтесь на топографії та звикли працювати з планами місцевості з вас може вийти непоганий аеророзвідник. Якщо ви знаєте, як визначити азимут та знаєте чим система координат УСК-2000 відрізняється від WSG – вас з радістю візьмуть в артилерію, чи в ту ж таки аеророзвідку. Вільне володіння англійською чи вміння користуватись паяльником – і ви вже теж цінний кадр для ЗСУ.

Я далекий від думки, я далекий від думки про те, що "служитимуть усі". Проте, враховуючи хід війни, це точно доведеться зробити багатьом. Тож готуйтесь до цього, поки є час та можливість.

www.tgoop.com/arch_department/173

673 viewsNov 6, 2023 at 12:46

Поки займаюсь справами мобілізаційними та активно засвоюю найактуальнішу зараз професію, щось думати та писати про архітектуру зовсім нема сил та часу. Тому, напишу про що думається.

Війна довела повну недієздатність такого освітнього інституту, як військові кафедри. Воєнка завжди була лише тільки легальним способом уникнути строкової служби, але аж ніяк не здобути бодай якісь знання щодо військової справи. Пам'ятаю, як в середині нульових мої одногрупники у КНУБА щопонеділка ходили на цю кафедру, як на каторгу. Я тоді прикинув і вирішив, що витрачати один день на тиждень протягом чотирьох років, а потім ще один місяць влітку марширувати на плацу під виглядом військових зборів – занадто висока ціна, щоб "распєтлять зі службою". Адже там навіть нічому корисному не навчать, лише вимагатимуть хабарі та будуть морально принижувати. Після універу строкову службу я так і не служив, військомат про мене просто забув. В результаті, і я, і мої одногрупники, які отримали на воєнці звання молодших лейтенантів, виявились готовими до справжньої війни однаково – ніяк.

Я знаю багатьох випускників воєнок. Дехто зараз служить, і всі корисні знання з військової справи, які у нього є, були отримані вже з безпосереднього практичного досвіду. А дехто боїться йти, бо нічого не знає про військову науку, не дивлячись на номінальні офіцерські погони. Сподіваюсь, що після війни військові кафедри будуть або повністю ліквідовані, або, принаймні, серйозно реформовані.

Але це буде потім. Поки що армії дійсно бракує мотивованих та розумних людей, бо наш ворог – хитрий та підступний і у нього все ще багато ресурсів. Якщо ви знаєтесь на топографії та звикли працювати з планами місцевості з вас може вийти непоганий аеророзвідник. Якщо ви знаєте, як визначити азимут та знаєте чим система координат УСК-2000 відрізняється від WSG – вас з радістю візьмуть в артилерію, чи в ту ж таки аеророзвідку. Вільне володіння англійською чи вміння користуватись паяльником – і ви вже теж цінний кадр для ЗСУ.

Я далекий від думки, я далекий від думки про те, що "служитимуть усі". Проте, враховуючи хід війни, це точно доведеться зробити багатьом. Тож готуйтесь до цього, поки є час та можливість.

BY Департамент архітектури