Першою любовʼю Девід Лінча, який навчався у Школі Музею образотворчих мистецтв у Бостоні та у Пенсильванській академії образотворчих мистецтв у Філадельфії — був саме живопис.
«Перш за все, я хотів бути лише художником, але живопис привів мене до кінематографу, — казав Лінч. «Тож я відчуваю, що я і художник, і режисер, а ще я люблю музику. Я завжди кажу, що йду туди, куди мене ведуть ідеї…»
Літографії, чорно-білі фотографії, малюнки, комікси, колажі, скульптури, анімація в режимі стоп-моушн і навіть антропоморфні дизайнерські лампи.
«Кожен матеріал прекрасний, але кожен по-своєму, і ти дізнаєшся про нього, коли працюєш з ним і розмовляєш з ним.»
Насичуючи свої роботи унікальною мовою сюрреалізму, Лінч запрошує нас зануритися глибше свідомого у таємничі світи, якими він захоплювався все своє життя:
«Я дізнався, що просто під поверхнею є інший світ, і ще інші світи, якщо копнути глибше. Я знав це ще з дитинства, але не міг знайти доказів. Це було просто відчуття. У блакитному небі і квітах є добро, але й інша сила — дикий біль і розпад — також супроводжує все.»
Фото 1: Девід Лінч за роботою у своїй студії в Лос-Анджелесі.
Фото 2: Девід Лінч, Біллі співає мелодію для камери смертників, 2018, змішана техніка. Ця робота була однією з понад 500 представлених на ретроспективній виставці Лінча — Someone Is In My House.
Фото 3: Девід Лінч, Boy Light Fire, 2010.
Фото 4: Девід Лінч, Untitled [drawing number 055].
Фото 5: Девід Лінч, Telephone.
Авторка допису: Валерія Шульга
#лінч
«Перш за все, я хотів бути лише художником, але живопис привів мене до кінематографу, — казав Лінч. «Тож я відчуваю, що я і художник, і режисер, а ще я люблю музику. Я завжди кажу, що йду туди, куди мене ведуть ідеї…»
Літографії, чорно-білі фотографії, малюнки, комікси, колажі, скульптури, анімація в режимі стоп-моушн і навіть антропоморфні дизайнерські лампи.
«Кожен матеріал прекрасний, але кожен по-своєму, і ти дізнаєшся про нього, коли працюєш з ним і розмовляєш з ним.»
Насичуючи свої роботи унікальною мовою сюрреалізму, Лінч запрошує нас зануритися глибше свідомого у таємничі світи, якими він захоплювався все своє життя:
«Я дізнався, що просто під поверхнею є інший світ, і ще інші світи, якщо копнути глибше. Я знав це ще з дитинства, але не міг знайти доказів. Це було просто відчуття. У блакитному небі і квітах є добро, але й інша сила — дикий біль і розпад — також супроводжує все.»
Фото 1: Девід Лінч за роботою у своїй студії в Лос-Анджелесі.
Фото 2: Девід Лінч, Біллі співає мелодію для камери смертників, 2018, змішана техніка. Ця робота була однією з понад 500 представлених на ретроспективній виставці Лінча — Someone Is In My House.
Фото 3: Девід Лінч, Boy Light Fire, 2010.
Фото 4: Девід Лінч, Untitled [drawing number 055].
Фото 5: Девід Лінч, Telephone.
Авторка допису: Валерія Шульга
#лінч
tgoop.com/artes_aboutart/3275
Create:
Last Update:
Last Update:
Першою любовʼю Девід Лінча, який навчався у Школі Музею образотворчих мистецтв у Бостоні та у Пенсильванській академії образотворчих мистецтв у Філадельфії — був саме живопис.
«Перш за все, я хотів бути лише художником, але живопис привів мене до кінематографу, — казав Лінч. «Тож я відчуваю, що я і художник, і режисер, а ще я люблю музику. Я завжди кажу, що йду туди, куди мене ведуть ідеї…»
Літографії, чорно-білі фотографії, малюнки, комікси, колажі, скульптури, анімація в режимі стоп-моушн і навіть антропоморфні дизайнерські лампи.
«Кожен матеріал прекрасний, але кожен по-своєму, і ти дізнаєшся про нього, коли працюєш з ним і розмовляєш з ним.»
Насичуючи свої роботи унікальною мовою сюрреалізму, Лінч запрошує нас зануритися глибше свідомого у таємничі світи, якими він захоплювався все своє життя:
«Я дізнався, що просто під поверхнею є інший світ, і ще інші світи, якщо копнути глибше. Я знав це ще з дитинства, але не міг знайти доказів. Це було просто відчуття. У блакитному небі і квітах є добро, але й інша сила — дикий біль і розпад — також супроводжує все.»
Фото 1: Девід Лінч за роботою у своїй студії в Лос-Анджелесі.
Фото 2: Девід Лінч, Біллі співає мелодію для камери смертників, 2018, змішана техніка. Ця робота була однією з понад 500 представлених на ретроспективній виставці Лінча — Someone Is In My House.
Фото 3: Девід Лінч, Boy Light Fire, 2010.
Фото 4: Девід Лінч, Untitled [drawing number 055].
Фото 5: Девід Лінч, Telephone.
Авторка допису: Валерія Шульга
#лінч
«Перш за все, я хотів бути лише художником, але живопис привів мене до кінематографу, — казав Лінч. «Тож я відчуваю, що я і художник, і режисер, а ще я люблю музику. Я завжди кажу, що йду туди, куди мене ведуть ідеї…»
Літографії, чорно-білі фотографії, малюнки, комікси, колажі, скульптури, анімація в режимі стоп-моушн і навіть антропоморфні дизайнерські лампи.
«Кожен матеріал прекрасний, але кожен по-своєму, і ти дізнаєшся про нього, коли працюєш з ним і розмовляєш з ним.»
Насичуючи свої роботи унікальною мовою сюрреалізму, Лінч запрошує нас зануритися глибше свідомого у таємничі світи, якими він захоплювався все своє життя:
«Я дізнався, що просто під поверхнею є інший світ, і ще інші світи, якщо копнути глибше. Я знав це ще з дитинства, але не міг знайти доказів. Це було просто відчуття. У блакитному небі і квітах є добро, але й інша сила — дикий біль і розпад — також супроводжує все.»
Фото 1: Девід Лінч за роботою у своїй студії в Лос-Анджелесі.
Фото 2: Девід Лінч, Біллі співає мелодію для камери смертників, 2018, змішана техніка. Ця робота була однією з понад 500 представлених на ретроспективній виставці Лінча — Someone Is In My House.
Фото 3: Девід Лінч, Boy Light Fire, 2010.
Фото 4: Девід Лінч, Untitled [drawing number 055].
Фото 5: Девід Лінч, Telephone.
Авторка допису: Валерія Шульга
#лінч
BY ARTES про мистецтво
Share with your friend now:
tgoop.com/artes_aboutart/3275