DISKSNDINO Telegram 751
Ух, чесно кажучи, я нічогісінько не чув про цей фільм раніше, але після перегляду хочу, щоб про нього дізналося якомога більше людей. Тож заряджайте ваші здивовані емодзі та приготуйтеся до знайомства з без перебільшень справжньою sci-fi перлиною!


Гадаю, мало хто стане сперечатися: постапокаліпсис — це просто круто. Ну бо що може бути цікавішим за виживання на руїнах світу, особливо якщо цей світ видуманий. Хоча те майбутнє, яке режисер Річард Стенлі показує у стрічці Hardware (1990), зараз уже й не здається якоюсь химерною фантазією.

За що я обожнюю авторське кіно? Перші кадри моментально задають атмосферу: зруйнована, найімовірніше, ядерною війною Америка, пустка на околицях Нью-Йорка та самотній мандрівник, що блукає червоними барханами. Це такий собі сміттяр, що шукає цікавинки на продаж. І саме одна з його знахідок — дивакуватий «череп» якогось робота — стає головним рушієм сюжету.

Коли кочівник повертається до міста, щоб розпродати знайдене, металеву голову викуповує харизматичний вояка на прізвисько Мо. Чому? По-перше, Різдво вже на порозі, а по-друге, його дівчина Джилл захоплюється скульптурою і просто обожнює перетворювати металобрухт на мистецтво.

Спершу все виглядає доволі безхмарно. Почуття героїв щирі, сцена в душі чудова, палке кохання лише трохи дискредитує моторошний сусід-підглядач із будинку навпроти… А! Ну й невдовзі стає ясно, що той «череп» — це не черговий непотріб, а експериментальний самовідновлюваний робот моделі M.A.R.K. 13, створений для боротьби з перенаселенням. Звісно, шляхом знищення того самого населення.

Тут і починається справжній трилер: Джилл замкнена з божевільним роботом, а Мо, що встиг піти раніше, тепер намагається якомога швидше дістатися до неї, аби допомогти зупинити залізного вбивцю. Так, сюжетно стрічка напрочуд проста. Але, трясця його матері, наскільки ж вона стильна!

Операторська робота, декорації, спецефекти, саундтрек і навіть акторська гра — все тут на своєму місці. На місці навіть Леммі з гурту Motörhead у епізодичній ролі таксиста! Недостатньо круто? Тоді як щодо радіо-діджея Іґґі Попа?! Фільм сповнений цими маленькими деталями: від інтерфейсів комп’ютерного ПО до біблійських відсилок. Попри невеликий бюджет, режисер приділив увагу всьому, аби густа атмосфера кіберпанку відчувалася на всі 100%.

Hardware — розповідає локальну історію. Тут немає десятків величезних декорацій чи сотень людей у масовці, немає розмаху Blade Runner чи карколомного екшену, як у Terminator 2. Натомість є головне — та сама душа. І я просто не розумію, чому ця стрічка з роками не стала культовою класикою. Адже насправді вона настільки талановито маскує свою приналежність до низькобюджетного кіно, що заслуговує стояти поряд із титанами жанру.

Час виправити цю несправедливість: подивіться Hardware самостійно та розкажіть про нього друзям, додайте посилання на трейлер у робочу розсилку, присвятіть йому дипломну роботу… Гаразд, мабуть, ви вже зрозуміли, що мене справді вразило це творіння Річарда Стенлі. Залишилося дізнатися, чи вразить воно й вас! 🙏

#TrashOrTreasure #EssentialDinoPick
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥15🥰21



tgoop.com/disksndino/751
Create:
Last Update:

Ух, чесно кажучи, я нічогісінько не чув про цей фільм раніше, але після перегляду хочу, щоб про нього дізналося якомога більше людей. Тож заряджайте ваші здивовані емодзі та приготуйтеся до знайомства з без перебільшень справжньою sci-fi перлиною!


Гадаю, мало хто стане сперечатися: постапокаліпсис — це просто круто. Ну бо що може бути цікавішим за виживання на руїнах світу, особливо якщо цей світ видуманий. Хоча те майбутнє, яке режисер Річард Стенлі показує у стрічці Hardware (1990), зараз уже й не здається якоюсь химерною фантазією.

За що я обожнюю авторське кіно? Перші кадри моментально задають атмосферу: зруйнована, найімовірніше, ядерною війною Америка, пустка на околицях Нью-Йорка та самотній мандрівник, що блукає червоними барханами. Це такий собі сміттяр, що шукає цікавинки на продаж. І саме одна з його знахідок — дивакуватий «череп» якогось робота — стає головним рушієм сюжету.

Коли кочівник повертається до міста, щоб розпродати знайдене, металеву голову викуповує харизматичний вояка на прізвисько Мо. Чому? По-перше, Різдво вже на порозі, а по-друге, його дівчина Джилл захоплюється скульптурою і просто обожнює перетворювати металобрухт на мистецтво.

Спершу все виглядає доволі безхмарно. Почуття героїв щирі, сцена в душі чудова, палке кохання лише трохи дискредитує моторошний сусід-підглядач із будинку навпроти… А! Ну й невдовзі стає ясно, що той «череп» — це не черговий непотріб, а експериментальний самовідновлюваний робот моделі M.A.R.K. 13, створений для боротьби з перенаселенням. Звісно, шляхом знищення того самого населення.

Тут і починається справжній трилер: Джилл замкнена з божевільним роботом, а Мо, що встиг піти раніше, тепер намагається якомога швидше дістатися до неї, аби допомогти зупинити залізного вбивцю. Так, сюжетно стрічка напрочуд проста. Але, трясця його матері, наскільки ж вона стильна!

Операторська робота, декорації, спецефекти, саундтрек і навіть акторська гра — все тут на своєму місці. На місці навіть Леммі з гурту Motörhead у епізодичній ролі таксиста! Недостатньо круто? Тоді як щодо радіо-діджея Іґґі Попа?! Фільм сповнений цими маленькими деталями: від інтерфейсів комп’ютерного ПО до біблійських відсилок. Попри невеликий бюджет, режисер приділив увагу всьому, аби густа атмосфера кіберпанку відчувалася на всі 100%.

Hardware — розповідає локальну історію. Тут немає десятків величезних декорацій чи сотень людей у масовці, немає розмаху Blade Runner чи карколомного екшену, як у Terminator 2. Натомість є головне — та сама душа. І я просто не розумію, чому ця стрічка з роками не стала культовою класикою. Адже насправді вона настільки талановито маскує свою приналежність до низькобюджетного кіно, що заслуговує стояти поряд із титанами жанру.

Час виправити цю несправедливість: подивіться Hardware самостійно та розкажіть про нього друзям, додайте посилання на трейлер у робочу розсилку, присвятіть йому дипломну роботу… Гаразд, мабуть, ви вже зрозуміли, що мене справді вразило це творіння Річарда Стенлі. Залишилося дізнатися, чи вразить воно й вас! 🙏

#TrashOrTreasure #EssentialDinoPick

BY Disks 'n Dinosaurs













Share with your friend now:
tgoop.com/disksndino/751

View MORE
Open in Telegram


Telegram News

Date: |

Telegram channels enable users to broadcast messages to multiple users simultaneously. Like on social media, users need to subscribe to your channel to get access to your content published by one or more administrators. It’s yet another bloodbath on Satoshi Street. As of press time, Bitcoin (BTC) and the broader cryptocurrency market have corrected another 10 percent amid a massive sell-off. Ethereum (EHT) is down a staggering 15 percent moving close to $1,000, down more than 42 percent on the weekly chart. To delete a channel with over 1,000 subscribers, you need to contact user support While the character limit is 255, try to fit into 200 characters. This way, users will be able to take in your text fast and efficiently. Reveal the essence of your channel and provide contact information. For example, you can add a bot name, link to your pricing plans, etc. As of Thursday, the SUCK Channel had 34,146 subscribers, with only one message dated August 28, 2020. It was an announcement stating that police had removed all posts on the channel because its content “contravenes the laws of Hong Kong.”
from us


Telegram Disks 'n Dinosaurs
FROM American