tgoop.com/golostserkvy/8220
Last Update:
🌿17 ЛИСТОПАДА – ПРЕПОДОБНОГО ІОАННИКІЯ ВЕЛИКОГО
Преподобний Іоанникій Великий народився у Віфінії в 752 р. у селищі Марікаті. Батьки його були бідні й не могли дати йому навіть початкової освіти. З дитинства він мав пасти домашню худобу – єдине надбання родини. Любов до Бога і молитва цілком володіли душею отрока Іоанникія. Часто, осінивши отару хресним знаменням, він ішов у відокремлене місце і цілий день молився, і ні злодій, ні звір не наближалися до його отари.
За наказом імператора Лева IV (775-780) численні посли збирали по містах і селищах найкращих юнаків країни на військову службу. До імператорського війська був прийнятий і юнак Іоанникій. Він заслужив своєю доброю вдачею любов товаришів, але як хоробрий воїн був страшний ворогам.
Прослужив святий Іоанникій в імператорському війську 6 років. Був не раз нагороджений своїми начальниками та імператором. Але військова служба обтяжувала його, душа жадала подвигів і усамітнення. І Господь покликав Свого раба до Себе на служіння.
Преподобний Іоанникій, відрікаючись від світу, мав намір відразу піти в пустелю. Однак за порадою досвідчених у чернечому житті старців він ще два роки прожив у монастирі. Тут святий звикав до чернечого послуху, до чернечих статутів і правил, навчився грамоти, вивчив напам’ять тридцять псалмів Давида. Після цього за навіюванням Божим преподобний пішов у пустелю.
Три роки пробув він у глибокій самоті, лише раз на місяць пастух приносив йому трохи хліба і води. День і ніч проводив подвижник у молитвах і співі псалмів. Після кожного вірша псалмоспівця преподобний Іоанникій творив молитву, яку в дещо зміненому вигляді зберігає Православна Церква й донині: “Надія моя – Отець, притулок мій – Христос, покров мій – Дух Святий”. Випадково зустрівши своїх колишніх товаришів по військовій службі, святий залишив пустелю і пішов у Контурійські гори.
Лише через 12 років подвижницького життя пустельник прийняв чернечий постриг. Три роки після постригу провів святий у затворі, обплутаний веригами, після чого вирушив у Хелідон до великого посника Георгія (пам’ять 21 лютого). Подвижники прожили разом три роки. За цей час преподобний Іоанникій вивчив весь Псалтир. Досягнувши глибокої старості, святий Іоанникій оселився в Антідієвій обителі та пробув там у затворі до своєї кончини.
70 років провів у подвигах преподобний Іоанникій і досяг високої духовної досконалості. З милості Божої святий здобув дар пророцтва, як свідчив учень його Пахомій. Преподобний старець під час молитви піднімався над землею. Одного разу перейшов річку, що розлилася в повінь. Святий міг сам ставати невидимим для людей і робити невидимими інших: так, одного разу преподобний вивів із в’язниці полонених греків на очах у численної варти. Отрута і вогонь, якими хотіли знищити святого заздрісники, не завдавали йому шкоди, хижі звірі не чіпали його. Відомо, що він звільнив острів Фас від безліч змій. Преподобний Іоанникій також врятував юну черницю, готову покинути монастир заради заміжжя; він узяв на себе пристрасть, що мучила дівчину, а сам постом і молитвою знищив ворожий напад. Святий відійшов до Господа 4 листопада 846 року у віці 94-х років.
На сайті: https://rivne.church.ua/2024/11/16/17-lystopada-prepodobnoho-ioannykiya-velykoho-2/
BY Рівне. Голос Церкви
Share with your friend now:
tgoop.com/golostserkvy/8220