tgoop.com/golostserkvy/8341
Last Update:
🌿6 ГРУДНЯ – СВЯТИТЕЛЯ АМФІЛОХІЯ ІКОНІЙСЬКОГО
Святий Амфилохій, із юного віку Бога возлюбивши, став ченцем і проходив усамітнине життя, втікаючи від поговору та сум’яття мирського, у пустельному місці. Щиро служив святий на самоті єдиному Богові, і сорок років пробув в одній печері, творячи подвиги. Коли ж помер пастир Іконійської церкви, явився вночі до Амфилохія Господній ангел і сказав йому: “Амфилохію, іди в місто й паси духовних овець”. Він же не хотів. Але й наступної ночі також ангел Господній явився, кажучи йому: “Іди в місто, Амфилохію, і паси вівці, яких тобі Бог вручає”.
Він не послухав ангела, гадаючи, що явлене було звабою, і сказав подумки: “Відомо, що й сатана часом перетворюється в світлого ангела”. На третю ж ніч прийшов до нього ангел і закликав: “Амфилохію, встань із ложа свого!” Він швидко встав, бувши перестрашений, і рече: “Коли ангел ти Божий, то станьмо обидва на молитві!”
І схилив голову Амфилохій та й співати почав: “Свят, свят, свят Господь Сафаоф, сповнені небо і земля слави Його! — співав же з ним укупі й ангел. Відтак узяв його ангел за правицю й повів до церкви, що була там близько, її двері самі собою відчинилися. Зайшли вони досередини, і побачив Амфилохій велике світло і багатьох людей у білих одежах, котрі взяли його, й повели до вівтаря, і дали йому у руки святе Євангеліє, кажучи: “Господь із тобою!”
Один же із них, чесніший та світліший, рече велеголосно: “Молімося всі!” Тоді почав говорити: “Свята благодать поставляє брата нашого Амфилохія єпископом міста Іконійського, помолімся за нього всі, щоб благодать Божа на ньому була”. І після молитви, мир віддавши йому, невидимі стали. Стояв же Амфилохій, дивуючись із преславного видіння і на дивне своє в єпископи освячення, і молився Богові, вручаючи себе Його святій волі. Коли ж почало світати на день, вийшов із церкви й рушив до своєї печери. І тут зустріли його в дорозі єпископи числом сім, котрі зібрались од довколишніх міст в Іконію, щоб вибрати й поставити місту єпископа, — їм повелено було з неба від Бога, щоб розшукали чорноризця Амфилохія.
Вийшовши, шукали того блаженного отця і, зустрівши його в дорозі, запитали: “Чи ти є Амфилохій, скажи нам правду, бо всіляка брехня від диявола буває”. Він же зі смиренням відповів: “Я є грішний Амфилохій”. Вони ж узяли його з честю і повели до церкви, бажаючи його рукоположити. Він же почав говорити до них: “Оскільки так дозволив Бог, щоб я, недостойний та грішний, на єпископський сан був вам явлений, не подобає відтак більше таїти чудесних Його справ і мовчати, а всяко проповідувати їх, і маємо ми славити за все Бога”. І почав розповідати їм святий, як у ту ніч від ангелів був освячений.
Почувши це, єпископи здивувалися вельми і прославляли Бога за таке чудовне освячення, тож не дерзнули знову святити святого Амфилохія, але, зі страхом поклонившись йому і люб’язно його поцілувавши, на престолі посадили в царство Валентіяна та Валента.
Пас святий Амфилохій Христове стадо літа достатні, протяглося життя його аж до Теодосія Великого та сина його. Учителем був православної віри, противився Арієвій єресі, численні скорботи перетерпів та гоніння від зловірних. Через таку ревність у благочесті і вельми чесне життя повсюди славним і люб’язним святим отцям був, а найбільше святому Василію Великому і святому Григорію Богослову, які його за постійного собі друга мали і писання свої до нього посилали.
На сайті: https://rivne.church.ua/2024/12/05/6-hrudnya-svyatytelya-amfilokhiya-ikoniyskoho-2/
BY Рівне. Голос Церкви
Share with your friend now:
tgoop.com/golostserkvy/8341