«Ми вмотивовані від природи»: прикордонник бригади «Гарт» на псевдо Лисий про боротьбу за Батьківщину
Зачищена позиція, мінус три окупанти й один полонений… Непоганий результат для новачка на фронті. Перші «бойові» Юрія на псевдо Лисий були напередодні Великодня. Коли вся країна святила паски, він тримав оборону на полі бою. На війну чоловік прийшов, так би мовити, за компанію. Кум отримав повістку, а до військкомату пішли разом. За кілька днів Юрій уже стояв в одному строю із прикордонниками. До бойових готувався старанно та з натхненням. Каже, щоразу хапався за нову зброю, хотілося спробувати все і навчитися якомога більше. Перед Бахмутом встиг побувати у Слов'янську та Кліщіївці. Однак, бойове хрещення здобув саме у славнозвісному місті-фортеці.
«Наш перший захід у Бахмут був вночі перед Великоднем. Люди саме святили паски, а ми разом з побратимами виконували бойове завдання. Тоді все відбувалося швидко. Навколо було дуже гаряче, нас обстрілювали. Пам'ятаю, як на ходу заскочив в Roshel і надірвав спину», - згадує військовий.
На той час військовий був на посаді старшини, от і сказали сидіти в тилу і відновлюватися. Яке ж було здивування у побратимів, коли вже за кілька днів Юрій прийшов їх міняти з іншою групою.
«Мої мене не взяли, я пішов до медиків, отримав кілька уколів в спину та й напросився на позиції з іншою групою. Побратими мене там явно не очікували побачити, були здивовані. Але якраз в цей день я й згодився», - пригадує прикордонник.
Тоді окупанти зайняли сусідній від прикордонників гараж. Надійшла команда зачистити їхню позицію, Юрій взяв 5 гранат і пішов на завдання.
«Зі мною були всі молоді хлопці, не хотів щоб вони ризикували й пішов сам. Дві гранати закинув через двері, три докинув зверху через отвір. Трьох окупантів вдалося ліквідувати, залишився один. Був поранений, я почув його пискіт. Попросив побратимів принести ще БК, а йому крикнув, щоб здавався, бо кину гранату. Він і вийшов з піднятими руками», - розповідає прикордонник.
Так Юрій взяв у полон російського солдата. Під час розмови той розповів, що в Україну приїхав за контрактом. Окупант сидів у в'язниці за вбивство друга, а коли запропонували змінити грати на війну – не вагався.
«Він відсидів 8 років і залишилося ще 7, але вирішив використати таку сумнівну можливість вийти достроково. Йому було байдуже кого вбивати», - каже Лисий.
На диво для Юрія, полонений виявився досить добре оснащений, на ньому був бронежилет з високим рівнем захисту. При обшуку у росіянина знайшли кілька пластинок з медикаментами, схожими на наркотичні речовини. Такі, за словами полоненого, отримували всі солдати, так би мовити, для стимуляції бойового духу.
«А ще їх стимулювали ляпасами. Позиції були поруч, ми часто чули як командири б'ють тих, хто відмовляється йти в бій», - пояснює Юрій.
Після Бахмута Юрій зрозумів одну просту істину: українцям, на відміну від росіян, жодна стимуляція не потрібна, адже ми від природи вмотивовані захищати свою родину і свій дім. Лисий продовжує обороняти свою країну й після повернення з Бахмута. Наразі він служить на Вовчанському напрямку кулеметником в складі екіпажу бронеавтомобіля Roshel. Юрій переконаний – Батьківщину треба захищати не покладаючи зброю, до останнього окупанта на нашій Богом даній землі.
Долучайтесь до команди бригади «Гарт», без ТЦК та СП. ІТ, аналітика, дрони, звʼязок, техніка, медицина – в бригаді є вакансії саме для тебе. +380 67 192 9839, +380 67 301 0890, +380 66 983 6864. Повістки не потрібно.
«Ми вмотивовані від природи»: прикордонник бригади «Гарт» на псевдо Лисий про боротьбу за Батьківщину
Зачищена позиція, мінус три окупанти й один полонений… Непоганий результат для новачка на фронті. Перші «бойові» Юрія на псевдо Лисий були напередодні Великодня. Коли вся країна святила паски, він тримав оборону на полі бою. На війну чоловік прийшов, так би мовити, за компанію. Кум отримав повістку, а до військкомату пішли разом. За кілька днів Юрій уже стояв в одному строю із прикордонниками. До бойових готувався старанно та з натхненням. Каже, щоразу хапався за нову зброю, хотілося спробувати все і навчитися якомога більше. Перед Бахмутом встиг побувати у Слов'янську та Кліщіївці. Однак, бойове хрещення здобув саме у славнозвісному місті-фортеці.
«Наш перший захід у Бахмут був вночі перед Великоднем. Люди саме святили паски, а ми разом з побратимами виконували бойове завдання. Тоді все відбувалося швидко. Навколо було дуже гаряче, нас обстрілювали. Пам'ятаю, як на ходу заскочив в Roshel і надірвав спину», - згадує військовий.
На той час військовий був на посаді старшини, от і сказали сидіти в тилу і відновлюватися. Яке ж було здивування у побратимів, коли вже за кілька днів Юрій прийшов їх міняти з іншою групою.
«Мої мене не взяли, я пішов до медиків, отримав кілька уколів в спину та й напросився на позиції з іншою групою. Побратими мене там явно не очікували побачити, були здивовані. Але якраз в цей день я й згодився», - пригадує прикордонник.
Тоді окупанти зайняли сусідній від прикордонників гараж. Надійшла команда зачистити їхню позицію, Юрій взяв 5 гранат і пішов на завдання.
«Зі мною були всі молоді хлопці, не хотів щоб вони ризикували й пішов сам. Дві гранати закинув через двері, три докинув зверху через отвір. Трьох окупантів вдалося ліквідувати, залишився один. Був поранений, я почув його пискіт. Попросив побратимів принести ще БК, а йому крикнув, щоб здавався, бо кину гранату. Він і вийшов з піднятими руками», - розповідає прикордонник.
Так Юрій взяв у полон російського солдата. Під час розмови той розповів, що в Україну приїхав за контрактом. Окупант сидів у в'язниці за вбивство друга, а коли запропонували змінити грати на війну – не вагався.
«Він відсидів 8 років і залишилося ще 7, але вирішив використати таку сумнівну можливість вийти достроково. Йому було байдуже кого вбивати», - каже Лисий.
На диво для Юрія, полонений виявився досить добре оснащений, на ньому був бронежилет з високим рівнем захисту. При обшуку у росіянина знайшли кілька пластинок з медикаментами, схожими на наркотичні речовини. Такі, за словами полоненого, отримували всі солдати, так би мовити, для стимуляції бойового духу.
«А ще їх стимулювали ляпасами. Позиції були поруч, ми часто чули як командири б'ють тих, хто відмовляється йти в бій», - пояснює Юрій.
Після Бахмута Юрій зрозумів одну просту істину: українцям, на відміну від росіян, жодна стимуляція не потрібна, адже ми від природи вмотивовані захищати свою родину і свій дім. Лисий продовжує обороняти свою країну й після повернення з Бахмута. Наразі він служить на Вовчанському напрямку кулеметником в складі екіпажу бронеавтомобіля Roshel. Юрій переконаний – Батьківщину треба захищати не покладаючи зброю, до останнього окупанта на нашій Богом даній землі.
Долучайтесь до команди бригади «Гарт», без ТЦК та СП. ІТ, аналітика, дрони, звʼязок, техніка, медицина – в бригаді є вакансії саме для тебе. +380 67 192 9839, +380 67 301 0890, +380 66 983 6864. Повістки не потрібно.
The imprisonment came as Telegram said it was "surprised" by claims that privacy commissioner Ada Chung Lai-ling is seeking to block the messaging app due to doxxing content targeting police and politicians. There have been several contributions to the group with members posting voice notes of screaming, yelling, groaning, and wailing in different rhythms and pitches. Calling out the “degenerate” community or the crypto obsessives that engage in high-risk trading, Co-founder of NFT renting protocol Rentable World emiliano.eth shared this group on his Twitter. He wrote: “hey degen, are you stressed? Just let it out all out. Voice only tg channel for screaming”. bank east asia october 20 kowloon fire bomb molotov November 18 Dylan Hollingsworth yau ma tei Members can post their voice notes of themselves screaming. Interestingly, the group doesn’t allow to post anything else which might lead to an instant ban. As of now, there are more than 330 members in the group.
from us
