tgoop.com/howfrankydies/257
Last Update:
I
от зачиниш сніги на засув
і боліти не буде. чи майже.
це учора твій дім був.
сьогодні це просто пейзажі.
притуляєш до шибки чоло,
а дорога за пагорбом в'ється.
і ти думаєш: місто змінилось.
а місто із тебе сміється.
II
крізь фіранки заплигують весни,
дурні і безхмарні.
я й раніше любила.
я просто не знала, що марно.
у кімнаті, наповненій часом і флером помади,
я ховала всі ґанджі у тій он старенькій шухляді.
там короткі листи відчайдухів і відлік побачень,
амулет із лози - це аби не спіткала невдача.
пошукай себе теж, ти десь точно лишився. он трішки,
де наловлені сни застрягають, у нитці над ліжком.
пролітають птахи і зростає трава під снігами.
трохи важко іти коли вдруге своїми слідами.
вечоріє вже пізно і ледве зітхає дзвіниця.
тихо березень йде і, на щастя, нічого не сниться.
може тиждень чи два і розпуститься вишня на біло.
ти учора заходив, а я тебе знов не впустила.
BY як помирає френкі♡
Share with your friend now:
tgoop.com/howfrankydies/257