tgoop.com/howfrankydies/273
Last Update:
навіть не дихає магістраль,
кінь собі ниву оре.
стало повітря немов вуаль -
вже не таке прозоре.
я тут чекаю щоб провести
літню останню бурю.
клумби застигли, як ті торти,
вкриті за ніч глазур'ю.
сонце напилося і лежить
прямо в ногах при вході.
вранці благає, мов, не топчи,
дай перевести подих.
сушені квіти звисають вниз
з балки над головою,
полум'я звечора з'їло хмиз
й скоро зап'є грозою.
серп зачаївся в густій траві
десь у дворі ливарні.
наші смирення такі криві,
наші пручання - марні.
але хай будуть - наївні, злі,
хай вони просто будуть.
я ради цього полюблю гнів
й люди мене осудять.
як озирнутися навкруги -
що іще є в людини?
страх - це лиш пляма від пилюги
десь у кутку світлини.
лиця на фото ніякий час
більше не потривожить.
кашель епохи не візьме вас,
а от мене ще може.
скоро дорогу завіє сніг -
будуть черешні раді.
цвинтар стоїть і росте горіх,
що посадив ще прадід.
я не повірю у те, чому
щастя любило тишу.
голос тремтів би, тому мовчу.
згодом про це напишу.
BY як помирає френкі♡
Share with your friend now:
tgoop.com/howfrankydies/273