KA1DZEN Telegram 311
​​Вибір є завжди.
📘За книгою: Едіт Єви Еґер «Вибір. Прийняти можливе»

Рубрика: #книги_кайдзен

Я часто помічав цю біло-синю обкладинку з колючим дротом на полицях книгарень у секції «зараз читають». Відверто кажучи, після прочитання анотації я був здивований, чому зараз так популярна книга про концтабір і війну🤔 І тільки після її прочитання мені стало зрозуміло, чим зумовлена її популярність: сім’я Едіт жила своє мирне життя, і війна здавалася чимось нереальним, далеким, що не може відбутися. І те, як війна зруйнувала її «нормальність», звичайне життя, і як з цим далі Едіт жила, продовжувала рухатися, думаю, знайшло відгук у багатьох українців у сьогоденні.

Зараз Едіт Еґер 96 років. В 16 років в її життя увірвалась війна, і вона потрапила в концтабір. В 40 років вона розпочала навчання психології. В 50 стала психотерапевткою та отримала докторський ступінь. А в 90 написала цю книгу. Досі вона проводить лекції і має свій курс (який, до речі, безкоштовний для українців). Це не просто автобіографія, це глибока рефлексія життєвого шляху і великої кількості внутрішніх виборів, прийняття та прощення.

З початком війни її з родиною забрали в концтабір. На неї чекало багато випробувань: Аушвіц, марш смерті, втрата рідних та близьких. Авторка дуже майстерно описує це все не лише як автобіограф, але й аналізує крізь призму своєї освіти та психотерапевтичної практики. Ще з дитинства її цькували за зовнішність, що заклало основи її внутрішнього стержня та характеру. Саме ці якості і внутрішні вибори в ситуаціях дозволили Едіт вижити, будучи на волосині від смерті, знайти сили працювати з своїм минулим і розпочати нову сторінку свого життя у зрілому віці.

Цікавий факт: авторка була особисто знайома з Віктором Франклом, і частково він надихнув її на те, щоб прийняти своє минуле. Якщо у Франкла, на мою думку, більше показано саме як люди виживали у концтаборі, його спостереження і логотерапію, то Едіт піднімає саме тему того, як не тільки вижити, але й як прийняти себе та своє минуле.

Мушу відзначити, що книга дуже гарно написана сюжетно. Розділи закінчуються на інтригуючих моментах, і так і хочеться читати далі, щоб дізнатися продовження. А ще мене вражали деталі з біографії – напевно, у пані Едіт гарна пам’ять, або це її бачення того, як це було👀 Червоною ниткою проходить ідея того, що ми завжди маємо внутрішній вибір, як сприймати себе, ситуацію, відношення до неї. Тому, якщо у вас є ресурс для прочитання книг про війну, концтабір, а найголовніше – про силу людського характеру в тому, щоб приймати важкі життєві ситуації та жити далі, рекомендую✍️



tgoop.com/ka1dzen/311
Create:
Last Update:

​​Вибір є завжди.
📘За книгою: Едіт Єви Еґер «Вибір. Прийняти можливе»

Рубрика: #книги_кайдзен

Я часто помічав цю біло-синю обкладинку з колючим дротом на полицях книгарень у секції «зараз читають». Відверто кажучи, після прочитання анотації я був здивований, чому зараз так популярна книга про концтабір і війну🤔 І тільки після її прочитання мені стало зрозуміло, чим зумовлена її популярність: сім’я Едіт жила своє мирне життя, і війна здавалася чимось нереальним, далеким, що не може відбутися. І те, як війна зруйнувала її «нормальність», звичайне життя, і як з цим далі Едіт жила, продовжувала рухатися, думаю, знайшло відгук у багатьох українців у сьогоденні.

Зараз Едіт Еґер 96 років. В 16 років в її життя увірвалась війна, і вона потрапила в концтабір. В 40 років вона розпочала навчання психології. В 50 стала психотерапевткою та отримала докторський ступінь. А в 90 написала цю книгу. Досі вона проводить лекції і має свій курс (який, до речі, безкоштовний для українців). Це не просто автобіографія, це глибока рефлексія життєвого шляху і великої кількості внутрішніх виборів, прийняття та прощення.

З початком війни її з родиною забрали в концтабір. На неї чекало багато випробувань: Аушвіц, марш смерті, втрата рідних та близьких. Авторка дуже майстерно описує це все не лише як автобіограф, але й аналізує крізь призму своєї освіти та психотерапевтичної практики. Ще з дитинства її цькували за зовнішність, що заклало основи її внутрішнього стержня та характеру. Саме ці якості і внутрішні вибори в ситуаціях дозволили Едіт вижити, будучи на волосині від смерті, знайти сили працювати з своїм минулим і розпочати нову сторінку свого життя у зрілому віці.

Цікавий факт: авторка була особисто знайома з Віктором Франклом, і частково він надихнув її на те, щоб прийняти своє минуле. Якщо у Франкла, на мою думку, більше показано саме як люди виживали у концтаборі, його спостереження і логотерапію, то Едіт піднімає саме тему того, як не тільки вижити, але й як прийняти себе та своє минуле.

Мушу відзначити, що книга дуже гарно написана сюжетно. Розділи закінчуються на інтригуючих моментах, і так і хочеться читати далі, щоб дізнатися продовження. А ще мене вражали деталі з біографії – напевно, у пані Едіт гарна пам’ять, або це її бачення того, як це було👀 Червоною ниткою проходить ідея того, що ми завжди маємо внутрішній вибір, як сприймати себе, ситуацію, відношення до неї. Тому, якщо у вас є ресурс для прочитання книг про війну, концтабір, а найголовніше – про силу людського характеру в тому, щоб приймати важкі життєві ситуації та жити далі, рекомендую✍️

BY Кайдзен 📚 Саморозвиток




Share with your friend now:
tgoop.com/ka1dzen/311

View MORE
Open in Telegram


Telegram News

Date: |

Telegram desktop app: In the upper left corner, click the Menu icon (the one with three lines). Select “New Channel” from the drop-down menu. Concise Choose quality over quantity. Remember that one high-quality post is better than five short publications of questionable value. best-secure-messaging-apps-shutterstock-1892950018.jpg Matt Hussey, editorial director of NEAR Protocol (and former editor-in-chief of Decrypt) responded to the news of the Telegram group with “#meIRL.”
from us


Telegram Кайдзен 📚 Саморозвиток
FROM American