Зараз я вам розкажу, як їздила з Криму в Польщу. Це набагато складніше, ніж ви можете думати.
Це було у 2009 році, я їхала в Польщу у двотижневу навчальну поїздку. Ціль — дістатися в Ольштин. Це північ країни. Треба проїхати приблизно 2 000 км.
З літками все погано. Їх або взагалі не було, або з дуже довгими кількома пересадками. Тож ні.
Автобусів чи то зовсім не було, чи без офіційних квитків… А мені треба був офіційний. Я вибрала їхати поїздом.
Прямих поїздів із Криму в будь-яке, у хоч якесь, місто Польщі не було. Був один вагон, який у складі якогось іншого поїзда доїздив до Києва, там його чіпляли до поїздів на Польщу. Але мені не підходили дати.
Усі в нашій групі були з різних міст України, тож ми домовилися купити квитки на один поїзд, зустрітися в Києві на вокзалі і їхати далі разом.
Ну, припустимо, квиток Сімферополь — Київ я купила. За місяць до поїздки сходила ногами на вокзал і купила. А на поїзд Київ — Варшава так квиток купити не можна було. Треба було їхати в спеціальну касу, одну-єдину на весь Крим. І я поїхала — їхати мені було годині півтори. Але це мені. Якби я жила в Керчі, то їхати було б годин 5. Там у касі працівники довго комусь телефонували, друкували, підклеювали, відривали, підшивали в архів, знову телефонували, одне в одного питали й перепитували… Інколи поверталися до віконечка й казали мені, що ну то ж міжнародний квиток! Це заняло, фактично, весь день. Було видно, що вони таке не часто робили.
Думаєте, це все? Ні!
Треба їхати в Одесу за візою! Двічі!
І я поїхала. 12 години в поїзді. Приїздиш о 5 ранку на вокзал, не знаєш, де себе там діти. Коли відкривається консульство, то йдеш туди й подаєш документи. Тиняєшся містом до 23 години. Сідаєш на поїзд. Повертаєшся в Крим. Через тиждень повторити, щоб забрати документи.
Тепер сама поїздка.
Поїзд до Києва їхав 17 годин. Пересадка коротка, години дві. Потім поїзд до Варшави, приблизно добу. Він їхав до кордону, там нас піднімали в повітря, поїзду міняли колеса. Потім повертали ближче до землі. Далі прийшли польські хлопці у формі й розкурочили всі панелі обшивки у вагоні. Назбирали два мішка цигарок. Провідниці плакали, казали, що вчать дітей і зарплата маленька… Ох…
У Варшаві ми пересіли на автобус. Це нас уже організатори зустріли, порахували, розсадили. Ще години з 3–4 — і ми в Ольштині.
Дорога зайняла в мене дві доби. Плюс ще один день на купівлю квитків. + два рази по півтори доби на поїздки в Одесу.
Це я до чого? До того, що ви не уявляєте, на якому відшибі від усього я почувалася, коли жила в Криму.
Я знаю, що є люди, які, живучі в Криму, знаходили способи подорожувати далеко й багато, але це не я. І не, мабуть, більшість кримців.
Зараз я вам розкажу, як їздила з Криму в Польщу. Це набагато складніше, ніж ви можете думати.
Це було у 2009 році, я їхала в Польщу у двотижневу навчальну поїздку. Ціль — дістатися в Ольштин. Це північ країни. Треба проїхати приблизно 2 000 км.
З літками все погано. Їх або взагалі не було, або з дуже довгими кількома пересадками. Тож ні.
Автобусів чи то зовсім не було, чи без офіційних квитків… А мені треба був офіційний. Я вибрала їхати поїздом.
Прямих поїздів із Криму в будь-яке, у хоч якесь, місто Польщі не було. Був один вагон, який у складі якогось іншого поїзда доїздив до Києва, там його чіпляли до поїздів на Польщу. Але мені не підходили дати.
Усі в нашій групі були з різних міст України, тож ми домовилися купити квитки на один поїзд, зустрітися в Києві на вокзалі і їхати далі разом.
Ну, припустимо, квиток Сімферополь — Київ я купила. За місяць до поїздки сходила ногами на вокзал і купила. А на поїзд Київ — Варшава так квиток купити не можна було. Треба було їхати в спеціальну касу, одну-єдину на весь Крим. І я поїхала — їхати мені було годині півтори. Але це мені. Якби я жила в Керчі, то їхати було б годин 5. Там у касі працівники довго комусь телефонували, друкували, підклеювали, відривали, підшивали в архів, знову телефонували, одне в одного питали й перепитували… Інколи поверталися до віконечка й казали мені, що ну то ж міжнародний квиток! Це заняло, фактично, весь день. Було видно, що вони таке не часто робили.
Думаєте, це все? Ні!
Треба їхати в Одесу за візою! Двічі!
І я поїхала. 12 години в поїзді. Приїздиш о 5 ранку на вокзал, не знаєш, де себе там діти. Коли відкривається консульство, то йдеш туди й подаєш документи. Тиняєшся містом до 23 години. Сідаєш на поїзд. Повертаєшся в Крим. Через тиждень повторити, щоб забрати документи.
Тепер сама поїздка.
Поїзд до Києва їхав 17 годин. Пересадка коротка, години дві. Потім поїзд до Варшави, приблизно добу. Він їхав до кордону, там нас піднімали в повітря, поїзду міняли колеса. Потім повертали ближче до землі. Далі прийшли польські хлопці у формі й розкурочили всі панелі обшивки у вагоні. Назбирали два мішка цигарок. Провідниці плакали, казали, що вчать дітей і зарплата маленька… Ох…
У Варшаві ми пересіли на автобус. Це нас уже організатори зустріли, порахували, розсадили. Ще години з 3–4 — і ми в Ольштині.
Дорога зайняла в мене дві доби. Плюс ще один день на купівлю квитків. + два рази по півтори доби на поїздки в Одесу.
Це я до чого? До того, що ви не уявляєте, на якому відшибі від усього я почувалася, коли жила в Криму.
Я знаю, що є люди, які, живучі в Криму, знаходили способи подорожувати далеко й багато, але це не я. І не, мабуть, більшість кримців.
On June 7, Perekopsky met with Brazilian President Jair Bolsonaro, an avid user of the platform. According to the firm's VP, the main subject of the meeting was "freedom of expression." To edit your name or bio, click the Menu icon and select “Manage Channel.” While some crypto traders move toward screaming as a coping mechanism, many mental health experts have argued that “scream therapy” is pseudoscience. Scientific research or no, it obviously feels good. How to create a business channel on Telegram? (Tutorial) The creator of the channel becomes its administrator by default. If you need help managing your channel, you can add more administrators from your subscriber base. You can provide each admin with limited or full rights to manage the channel. For example, you can allow an administrator to publish and edit content while withholding the right to add new subscribers.
from us
