tgoop.com/national24S/611
Last Update:
«Чи можливо довести існування Бога»
Відомі заперечення й відповіді на них. За базою Фоми Аквінського. Часопис «ЛЗУТ»
ЗАПЕРЕЧЕННЯ 1. Здається, що існування Бога є недоведеним. Адже це — положення віри. А те, що належить вірі — недоведене, бо докази ведуть до наукового знання, а віра — є упевненість у невидимому.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ 2. Далі, сутність, як ми знаємо, є середній термін доказу. Але про Бога нам не дано знати, що Він є по суті, а єдино - що Він по суті не є. Звідси зрозуміло, що неможливо довести існування Бога.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ 3. Навіть якби й можна було довести існування Бога, то тільки через Його наслідки. Однак Його наслідки несумірні з Ним, бо Він нескінченний, а Його наслідки - кінцеві, кінцеве ж і нескінченне - несумірні. Тому, оскільки неможливо довести причину через несумірні з нею наслідки, схоже, що неможливо довести існування Бога.
ВІДПОВІДЬ: Доказ може йти двома шляхами: перший шлях, "апріорний", виходить із причини і ґрунтується на тому, що є первинним само собою. Другий, "апостеріорний" доказ - із наслідку, ґрунтується на тому, що є первинним винятково для нас. Бо коли наслідок для нас очевидніший за причину, через наслідок ми й розуміємо причину адже через будь-який наслідок можна довести існування його причини, якщо її наслідки для нас очевидніші, бо, якщо кожен наслідок залежить від своєї причини, то якщо є наслідок, йому необхідно його причина. Так відбувається і з буттям Божим, оскільки воно не самоочевидне для нас, його слід доводити через ті його наслідки, які доступні для нашого пізнання.
ВІДПОВІДЬ НА ЗАПЕРЕЧЕННЯ 1. Існування Бога, так само як і інші подібні істини про Бога, які можуть бути пізнані звичайним розумом, не є положеннями віри, але попереджають цим положенням, адже віра передбачає природні знання, як і благодать передбачає природу, і досконалість передбачає те, що може вдосконалитися. Проте ніщо не перешкоджає людині, нездатній осягнути істину, прийняти як положення віри те, що саме по собі може бути осягнуто і доведено.
Якщо віра – це надія на те, чого ми не бачимо, але що є істина, це не означає що цю істину не можна довести
ВІДПОВІДЬ НА ЗАПЕРЕЧЕННЯ 2. Якщо існування причини доводиться через наслідок, то в цьому доказі наслідок у визначенні заміщає причину і це насамперед тоді, коли йдеться про Бога, так як під час доказу існування чого б то не було необхідно приймати за середній термін значення слова, а не сутність того, що позначається, тому що питання про сутність випливає з питання про існування. А оскільки імена, приписувані Богові, походять з Його наслідків, то під час доказу буття Божого на підставі Його наслідків за середній термін треба приймати значення слова "Бог".
ВІДПОВІДЬ НА ЗАПЕРЕЧЕННЯ 3. З наслідків, несумірних зі своєю причиною, неможливо зробити істинних виводів щодо причини. Але з будь-якого наслідку можна вивести факт існування причини, і таким чином ми можемо довести існування Бога, виходячи з Його наслідків, хоча зрозуміло, ґрунтуючись на них, ми не можемо здобути досконале знання про Бога.
[☧]ᏗЗᎩᎢ
BY [☧]ЛЗУТ.
Share with your friend now:
tgoop.com/national24S/611