[☧]ЛЗУТ.

«Введення в хаос революції»

–•–
Де Местр, крізь фрагментарні віддзеркалення, постає у всеохопній ідеї осмислення незбагненного; подібности до сутінкової свідомости, що, звертаючись до свого першопочатку, губить власний лик у лабіринтах безкінечного. Автор говорить не до багатьох, а до небагатьох — до тих, хто ще зберіг у собі ядро Вищого, до тих, хто готовий підкорити себе і свій світ незворотному порядку, що не визнає слабкости і страху. У кожному реченні — боротьба: боротьба проти революції, проти животіння, проти самообману. Це гімн еліті, гімн тим, хто піднімається над масою, щоб стати гідними нести в собі сенс істинної революції. Революція — це чума, що несе із собою знищення всього, що було збудовано руками справжніх творців історії. Вона вириває з коренем порядок, розкидає його, як пил перед вітром, і натомість залишає тільки руїни. Люди, які підтримують революцію, не є творцями — вони руйнівники. Вони не будують храмів, а палять їх, вони не садять зерно, а зривають незрілий плід, аби голодувати завтра. Держави і цивілізації не зводяться в актах хаосу. Вони народжуються крізь залізну дисципліну, крізь жертовність і кров тих, хто розуміє: сила порядку — це єдиний стрижень, здатний тримати світ. Революція, що несе на світ або анархію, або республіку (одне иншому не заважає), забуває, що великого у тому нічого не існує.
–•–
Автор - Жозеф де Местр.

Сторінки - 14.

Дата публікації - 1829р.

[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot

www.tgoop.com/national24S/754

497 viewsedited  Dec 16 at 21:15

«Введення в хаос революції»

–•–
Де Местр, крізь фрагментарні віддзеркалення, постає у всеохопній ідеї осмислення незбагненного; подібности до сутінкової свідомости, що, звертаючись до свого першопочатку, губить власний лик у лабіринтах безкінечного. Автор говорить не до багатьох, а до небагатьох — до тих, хто ще зберіг у собі ядро Вищого, до тих, хто готовий підкорити себе і свій світ незворотному порядку, що не визнає слабкости і страху. У кожному реченні — боротьба: боротьба проти революції, проти животіння, проти самообману. Це гімн еліті, гімн тим, хто піднімається над масою, щоб стати гідними нести в собі сенс істинної революції. Революція — це чума, що несе із собою знищення всього, що було збудовано руками справжніх творців історії. Вона вириває з коренем порядок, розкидає його, як пил перед вітром, і натомість залишає тільки руїни. Люди, які підтримують революцію, не є творцями — вони руйнівники. Вони не будують храмів, а палять їх, вони не садять зерно, а зривають незрілий плід, аби голодувати завтра. Держави і цивілізації не зводяться в актах хаосу. Вони народжуються крізь залізну дисципліну, крізь жертовність і кров тих, хто розуміє: сила порядку — це єдиний стрижень, здатний тримати світ. Революція, що несе на світ або анархію, або республіку (одне иншому не заважає), забуває, що великого у тому нічого не існує.
–•–
Автор - Жозеф де Местр.

Сторінки - 14.

Дата публікації - 1829р.

[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot

BY [☧]ЛЗУТ.