tgoop.com/poetry_of_the_author_LT/433
Last Update:
Привіт)
Вриваюся у вашу стрічку з одним, як на мене актуальним постом...
Я його написала пару днів назад, але так вийшло, що публікую тільки зараз
Чомусь стало дуже популярним публічно підводити підсумки року. Впевнена, що було багато тих, кому такі пости були дуже болючими. Тих, хто не поставив всі галочки напроти своїх планів і цілей на рік. Дехто, навіть, не поставив жодної. А дехто вже і не планував нічого.
Цим нагадуванням я не хочу знецінити планування. Я поважаю дисципліну. Обожнюю ставити нові цілі і досягати їх. Але останнім часом мій планер часто пустує. Я знаю багато інструментів дисципліни і планування, але іноді нічого не працює так як хотілося. І це не добре, і не погано. Це такий етап і його треба пережити. Так не буде завжди.
Коли мені було особливо важко, я втішала себе одним віршем. Сотні разів я читала його самій собі. Хочу тепер залишити його як потіху всім, кому зараз важко. Хто так і не поставив всі галочки.
Особливо хочу підтримати українців. Тих, кому зараз неймовірно важко. Хто розуміє що іноді планувати немає сенсу. Хто ще довго не поставить усі галочки. Я давно хотіла перекласти цей вірш на українську мову. Але цей пункт так і залишився без галочки. Простіть мені це. Незважаючи ні на що, публікую. Хай буде від серця до серця. І якщо знайдуться ті, кому сьогодні вечором стане легше на душі, я буду щасливою. І хай Бог потішить кожного.
BY КОПИЛОЧКА АВТОРА📜
Share with your friend now:
tgoop.com/poetry_of_the_author_LT/433