Пороблено Подкаст

Хто такі компрачикоси?

З іспанської це слово перекладається як «скупник дітей». Так називали людей, які у XIII-XVII ст. викрадали, продавали дітей, калічили та спотворювали їх, щоб використовувати для заробітку. Ви могли читати детальніше про це явище у творі «Людина яка сміється» Віктора Гюго.

Однак не тільки в Європі були компрачикоси.

«Про подібні практики в Україні згадує Анатоль Свидницький  (український письменник, громадський діяч і фольклорист) у творі "Жебраки" з оповідання "Очерк из быта подольских компрачикосов". Він писав про Поділля, але є ще письменники, які згадують в цьому контексті інші території України», — зазначає Наталя Жмуд, етнологиня і кандидатка історичних наук у випуску «Подайте - не минайте! Історія українського жебрацтва: мандрівні старці, студенти та шахраї».

- Які форми жебрацтва виділяють в українській традиції: стихійне, старці, спудеї та жертви компрачикосів.
- Як церква толерує жебрацтво.
- Які обставини приводять до жебрацтва.
- Залаштунки жебрацтва, як бізнесу.
- Професійні жебраки за радянських часів та сучасні інтернет-жебраки.

Про все це і більше — за посиланнями.

Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/PU4h21sP_eE
Слухати у форматі подкасту: https://linktr.ee/porobleno

А в коментарях діліться, чи доводилося вам особисто зустрічати або ж чути про випадки викрадання, каліцтва дітей для жебрацького бізнесу.

YouTube

Історія українського жебрацтва: мандрівні старці та студенти, "професійні жебраки" і шахраї

Цей епізод присвячений темі, яка часто табуюється в суспільстві. Про історію українського жебрацтва ми запросили поговорити етнологиню і кандидатку історичних наук Наталю Жмуд.
Жебрацтво – це бізнес, шахрайство чи реальна потреба? У новому випуску подкасту…

www.tgoop.com/poroblenopodcast/252

140 viewsSep 23 at 11:24

Хто такі компрачикоси?

З іспанської це слово перекладається як «скупник дітей». Так називали людей, які у XIII-XVII ст. викрадали, продавали дітей, калічили та спотворювали їх, щоб використовувати для заробітку. Ви могли читати детальніше про це явище у творі «Людина яка сміється» Віктора Гюго.

Однак не тільки в Європі були компрачикоси.

«Про подібні практики в Україні згадує Анатоль Свидницький  (український письменник, громадський діяч і фольклорист) у творі "Жебраки" з оповідання "Очерк из быта подольских компрачикосов". Він писав про Поділля, але є ще письменники, які згадують в цьому контексті інші території України», — зазначає Наталя Жмуд, етнологиня і кандидатка історичних наук у випуску «Подайте - не минайте! Історія українського жебрацтва: мандрівні старці, студенти та шахраї».

- Які форми жебрацтва виділяють в українській традиції: стихійне, старці, спудеї та жертви компрачикосів.
- Як церква толерує жебрацтво.
- Які обставини приводять до жебрацтва.
- Залаштунки жебрацтва, як бізнесу.
- Професійні жебраки за радянських часів та сучасні інтернет-жебраки.

Про все це і більше — за посиланнями.

Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/PU4h21sP_eE
Слухати у форматі подкасту: https://linktr.ee/porobleno

А в коментарях діліться, чи доводилося вам особисто зустрічати або ж чути про випадки викрадання, каліцтва дітей для жебрацького бізнесу.

BY Пороблено Подкаст