tgoop.com/presbyter_iurius/1032
Last Update:
ОДИН МОМЕНТ ІЗ ЖИТТЯ ПРЕПОДОБНОГО ІОВА ПОЧАЇВСЬКОГО 📖
… Масштабами та кількістю пожертв Почаївський монастир поступався тільки Луцькому братському монастирю. Але, на відміну від Луцького монастиря, який фінансувався православною шляхтою Волині передусім як політичний протиунійний центр, Почаївська обитель підтримувалася передусім як духовний та релігійний центр православної Волині. Очевидно, великою заслугою в цьому була особиста роль настоятеля монастиря св. Йова Заліза, який згідно з церковною традицією відзначився духовним подвигом i ще за життя в очах вірних набув слави святого.
Передбачаємо реакцію скептиків-атеїстів, які сприймають церковну традицію як звичайний ідеологічний міф, створений значно пізніше описаних подій для прослави Почаївського монастиря. В цьому сенсі варто порівняти поведінку настоятелів і монахів Луцького і Почаївського монастирів на початку Визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. В той час, коли члени Луцького братства разом зі своїми ченцями брали участь у погромах, в Почаївському монастирі розвивалися зовсім інші події. Настоятель цієї обителі св. Йов Залізо надав притулок і захист деяким місцевим шляхтичам у своєму монастирі, врятувавши їх від козацького самосуду. Про це свідчить тестамент Івана Жабокрицького (його ігумен прийняв під захист разом із сином) та порятунок місцевого уніатського протопопа о. Федора Дубницького. Останній під час різанини у Кременці рятувався втечею і також на деякий час затримався в Почаївському монастирі. Незважаючи на те, що Дубницький був ідеологічним противником св. Йова Заліза (крім уряду кременецького протопопа він виконував обов’язки візитатора уніатських церков Кременеччини), почаївський ігумен взяв його під захист, врятувавши від розправи з боку єдиновірних православних козаків. Подібні факти підтверджують дані житійної літератури про св. Йова Заліза як про духовну людину, яка у своїх вчинках завжди керувалася християнськими заповідями. Чи не тому Почаївський монастир досі є популярним центром паломництва як серед українців, так і їх північних сусідів — росіян і білорусів, а про братський монастир в Луцьку нині пам’ятають лише науковці?
©️Довбищенко М.В. Волинська шляхта у релігійних рухах (кінець ХVІ – перша половина ХVІІ ст.). — Київ., 2008. С. 218-219.
BY прεсвѷтεръ Юрїй
Share with your friend now:
tgoop.com/presbyter_iurius/1032