tgoop.com/progresstech/576
Last Update:
Як я провів канікули?🧐
Саме на це питання ще зовсім недавно просили періодично відповідати будь-якого школяра вчителі словесності. Ми вважаємо такі завдання дуже корисними, оскільки вони вчать умінню рефлексії: здатності оцінити, що нового ти зміг зробити за певний період часу, чого досяг та в чому став кращим. Тож зараз ми запрошуємо вас дізнатися, що робили на осінніх канікулах слухачі нашого навчального центру, адже серед них тепер ще й учні шкіл!
Як відомо нашим постійним читачам, з цього літа ми розпочали проводити навчання фізиці та математиці школярів 8-11 класів. На наших «шкільних» заняттях ми фокусуємося на різноманітних дослідах, що пояснюють суть найважливіших тем фізики та вивчаємо математичні прийоми, які для цього потрібні. Однак ми вважаємо, що й цього все одно недостатньо, щоб вивчитися на кваліфікованого спеціаліста у технічній сфері. Адже потрібно дуже добре розуміти, де у реальному житті виникають ті явища, що ми вивчаємо, та як і де саме застосовуються на практиці досліджувані нами фізичні закони. Саме тому ми знову завітали у гості до наших колег у ангар кафедри конструкції літальних апаратів НАУ (ось звіт про наш перший «студентський» похід туди).
Звичайно, нашою метою не було забити голови «наших» школярів хитромудрими термінами, зовсім навпаки – простіше, наскільки це взагалі можливо, пояснити, чому фахівці обирають з поміж безлічі тих чи інших варіантів рішень саме те, яке було застосовано у реальності. Чому деякі такі рішення виявляються дуже подібними у геть різних сферах, а деякі – унікальними, що зустрічаються майже тільки у авіації.
Наведемо пару більш детальних прикладів.
Ми почали з конструкції газотурбінного авіаційного двигуна, який дбайливо розрізали провідні фахівці НАУ, щоб нам було зручніше зазирати у його нутрощі. Виявилося, що схожі турбіни працюють на усіх ТЕЦ та ТЕС, що живлять наші міста електричним струмом та теплом. Тож ми мали гарну можливість дізнатися, що в них спільного та чим вони відрізняються!
Далі ми перейшли до корпусів, крил та оперення літаків та їх каркасів. Заздалегідь зроблені демонстраційні розрізи дозволили з’ясувати, що літаки являють собою надтонкі оболонки, що підсилюються майже такими ж тендітними «ребрами» жорсткості у повздовжніх та поперечних напрямках. Майже така сама конструкція застосовується у корпусах кораблів, залізничних вагонів та автомобілів.
Озброївшись такими знаннями, мі зіграли з нашими школярами в гру «знайди спільне та відмінності» у конструкції літаків, що є в ангарі НАУ: Ту-104, Ту-154, Як-42, Ан-26 та Ан-2.
У результати було помічено, що повздовжні «ребра» (які авіатори звуть на західний манер стрингерами) крила літака Ту-104 мають у перерізі вигляд літери «П», Ту-154 – «Н», а Як-42 – «Z». Ми звернули увагу «наших» школярів, що пояснити чому так було зроблено можна тільки тим, хто навчається на бакалавраті «авіаційна та ракетно-космічна техніка», оскільки це потребує дуже специфічних знань.
Ба більше: з’ясувалося, що крила літака Ан-2 практично не мають обшивки – вона майже «паперова» - зроблена з тканини! Що ж до металевих частин, то вони являють собою тонесенькі ажурні алюмінієві «профілі», що підкріплюються тільки «дротом»! Попри все це, крила Ан-2 є жорсткою та міцною конструкцією, що дозволяє возити повітрям 12 пасажирів. Тож ми мали привід закінчити наш похід на акцентуванні того факту, що найбільш важливим вмінням для будь-якого технічного спеціаліста є хист так поєднувати різноманітні об’єкти, щоб вони отримували якості, які не мали поодинці!
P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм нашому координатору @Darinasavchukk !
BY Progresstech-Ukraine
Share with your friend now:
tgoop.com/progresstech/576