tgoop.com/protoijerey/472
Last Update:
Експеримент "Надія" багато що може сказати про те, чому християнство виживає у навіть найбільш несприятливих умовах для існування. І чому щоразу, після нових випробувань і нового виживання, християни стають ще міцнішими. І чому ми однак все переживемо.
У 1950-х Гарвардський психолог Курт Ріхтер провів експеримент "Надія": помістив щурів у ємність із водою, щоб дізнатися, як довго вони чіплятимуться за життя.
З'ясувалося, що в середньому вони здаються та тонуть через 15 хвилин. Так було з першою групою щурів.
З другою групою чинили інакше - перш ніж піддослідні здавалися, їх діставали із води. Сушили, годували, давали відпочити кілька хвилин і закидали назад. У щурів з'являлася надія і у другому раунді вони протримались цілих 6 годин.
Висновок: оскільки щури вірили у свій порятунок, вони змогли змусити себе зробити неможливе.
А тепер давайте замінимо "щури" на "люди".
Якщо надія здатна змусити щурів збільшити свої сили в 24 рази, уявіть, що може зробити для християн пам'ять про те, що жодні гоніння минулого не ослабили церкву, а, навпаки, тільки оновили і підсилили її. Що Сам Господь дбайливими руками у найлихішу годину виносив нас із полум'я незворотної загибелі.
Цей експеримент чудово ілюструє те, про що сказав свого часу Честертон (Вічна людина):
"Християнство - це річ унікальна, і навіть надприродна. Християнство чимало разів вмирало і воскресало знову, бо воно мало Бога, який знав дорогу з могили. Тож щонайменше п'ять разів - після аріян та альбігойців, після гуманістичного скептицизму, після Вольтера і після Дарвіна - віра, судячи з усього, сходила на пси. Утім, у всіх цих п'яти випадках здихав саме собака." (Глава 6).
BY Протоієрей Олександр Клименко
Share with your friend now:
tgoop.com/protoijerey/472