Протоієрей Олександр Клименко

Ще декілька слів щодо виходу о. Андрія Шимановича з ПЦУ. Знаю, що на нього зараз посипалися багато необгрунтованого бруду. Записав своє звинувачувальне відео скандальний Роман Грищук, де, як завжди, повчав, критикував, зневажав. Цього разу о. Андрія. А мене завжди притягували до себе люди з вірусом пошуку істини. Такі,як о. Андрій. І, навпаки, лякали вкрай впевнені у своїй правоті. Раз і назавжди впевнені люди - знайте, з Вами дуже некомфортно. Немає інтриги. Я завжди сумніваюся. Разом із о. Олександром Шмеманом, який боявся людей, що ніколи не сумнівалися.
“Богословы связали свою судьбу – изнутри – с “ученостью”.
А им гораздо более по пути с поэтами, с искусством.” (Прот. О. Шмеман.)
А творчість мислить сприйняттям. Отець Андрій творчий. Тому зробив несподіваний крок. Не вмотивований релігійно-політичною ситуацію, навіть наперекір їй. Ризикований крок.
Але творчість не має таких обмежень. Тим більше, що обмежити думи людини широких і глибоких поглядів лиш однією ідеєю вузько зрозумілого, приправленого примітивним "християнізмом" націоналізму, значить збурювати в ній внутрішній конфлікт, який врешті-решт перероджується в бунт.
“Рано или поздно станет ясно всем, что не сосредоточением усилий на охранении “эллинизма”, или “руссизма”, или “сербизма” (додам від себе - і "українізма") сохраним мы Православие; но, напротив, сохраняя и исполняя требования Церкви, мы спасем и все то, что есть существенного в разных воплощениях христианской веры и жизни. Если проф. прот. Г. Флоровский, русский богослов, живущий и работающий “в изгнании”, имел смелость (в своих “Путях русского богословия”) обличить и осудить отклонения “руссизма” от “христианского эллинизма” и освободить таким образом целое поколение русских богословов от последних остатков псевдо-мессианского религиозного национализма, то не время ли и грекам – хотя бы одному – совершить такую же трудную, но освободительную, операцию относительно двусмысленностей “эллинизма”?” (Прот. Олександр Шмеман.)
Тому Грищуку оплески - він сів на конячку хайпу і не злізе з неї, бо нема вух, щоб почути, що він на ній виглядає комічно.
А о. Андрію мужності - продовжувати роботу над собою попри гавкіт навколо.
Посилання на сторінку о. Андрія, де він спокійно вказує на косяки Грищука.
https://www.facebook.com/share/v/nyHSqFy34KXo4vvv/

www.tgoop.com/protoijerey/674

8.6K viewsedited  Sep 2 at 21:52

Ще декілька слів щодо виходу о. Андрія Шимановича з ПЦУ. Знаю, що на нього зараз посипалися багато необгрунтованого бруду. Записав своє звинувачувальне відео скандальний Роман Грищук, де, як завжди, повчав, критикував, зневажав. Цього разу о. Андрія. А мене завжди притягували до себе люди з вірусом пошуку істини. Такі,як о. Андрій. І, навпаки, лякали вкрай впевнені у своїй правоті. Раз і назавжди впевнені люди - знайте, з Вами дуже некомфортно. Немає інтриги. Я завжди сумніваюся. Разом із о. Олександром Шмеманом, який боявся людей, що ніколи не сумнівалися.
“Богословы связали свою судьбу – изнутри – с “ученостью”.
А им гораздо более по пути с поэтами, с искусством.” (Прот. О. Шмеман.)
А творчість мислить сприйняттям. Отець Андрій творчий. Тому зробив несподіваний крок. Не вмотивований релігійно-політичною ситуацію, навіть наперекір їй. Ризикований крок.
Але творчість не має таких обмежень. Тим більше, що обмежити думи людини широких і глибоких поглядів лиш однією ідеєю вузько зрозумілого, приправленого примітивним "християнізмом" націоналізму, значить збурювати в ній внутрішній конфлікт, який врешті-решт перероджується в бунт.
“Рано или поздно станет ясно всем, что не сосредоточением усилий на охранении “эллинизма”, или “руссизма”, или “сербизма” (додам від себе - і "українізма") сохраним мы Православие; но, напротив, сохраняя и исполняя требования Церкви, мы спасем и все то, что есть существенного в разных воплощениях христианской веры и жизни. Если проф. прот. Г. Флоровский, русский богослов, живущий и работающий “в изгнании”, имел смелость (в своих “Путях русского богословия”) обличить и осудить отклонения “руссизма” от “христианского эллинизма” и освободить таким образом целое поколение русских богословов от последних остатков псевдо-мессианского религиозного национализма, то не время ли и грекам – хотя бы одному – совершить такую же трудную, но освободительную, операцию относительно двусмысленностей “эллинизма”?” (Прот. Олександр Шмеман.)
Тому Грищуку оплески - він сів на конячку хайпу і не злізе з неї, бо нема вух, щоб почути, що він на ній виглядає комічно.
А о. Андрію мужності - продовжувати роботу над собою попри гавкіт навколо.
Посилання на сторінку о. Андрія, де він спокійно вказує на косяки Грищука.
https://www.facebook.com/share/v/nyHSqFy34KXo4vvv/

BY Протоієрей Олександр Клименко