Протоієрей Олександр Клименко

Скоро прийде новорічна ніч - час для спокійного переосмислення минулого. Цивільний календар зробить ще один крок вперед. Це може бути тиха ніч роздумів над вже відірваними листками старого календаря.
Що там було у минулому році? Трохи покаяння, трохи жалю, за щось радість і щаслива - лише тобі самому помітна - посмішка... І за все одному Господу дяка. Спомин про людей, яких Він тобі щедро послав для твоєї переміни ума і швидшого росту.
Права рука сама собою тягнеться зробити хресне знамення і ти йдеш перевірити, чи не згасла лампада.. Не згасла. Але можна ще долити єлею.
Життя продовжується.
Здається, що так багато встиг за цей рік, а вийшов подихати свіжим повітрям на вулицю і зароїлося в голові - нові плани, ідеї, задумки. Нема їм кінця. А того, що було навіть вчора і що так займало твої думки і.. та що там - всього тебе ще недавно брало у полон, зараз вже ніби і не було ніколи.
Хитра штука - взяти і перевернути календар. То тільки так видається, що це проста зміна дня, тижня чи року. Це стосується чогось більшого.
Маю глибокі сумніви, що пам'ять збереже хоч приблизний образ того, ким я був ще вчора.
Лиш через призму тлінного земного часу і нетривалості наших календарів приходить усвідомлення вічності і того, що вона для мене. Без вже прочитаних тобою самим коротких епітафій на надгробках вже померлих років годі було би і надіятися на те, що ти щось зрозумієш про твою власну дорогу, її сенс, її дороговкази, її кінець-початок і через земну кінечність доторкнешся, нарешті, до таїни безкінечності.
Так, новий рік це далеко не Різдво Христове.
Значення одного просто легше зрозуміти через незбагненну велич другого. Лиш через Різдво Христове річний календар стає вже не "суєтою суєт" і "марнуванням духу", а "ліствицею", сходами до того Міста, громадяни якого перестають спостерігати години, дні чи роки, натомість, наповнюються тим, що "вухо не чуло, очі не бачили і навіть на серце не приходило" раніше.
Саме тому у новорічну ніч ми молимося Богові, бо бачимо в ній не міф про щасливий випадок майбутнього земного тріумфу, а особистий діалог із Творцем самого нашого календаря.
Новорічна ніч - для молитви і роздумів, для поновлення договору Крові із Тим, хто дав нам прожити ще один.. І, як на те буде Його Свята Воля, дасть ще.
Ще один рік Благості Божої.

Протоієрей Олександр Клименко

www.tgoop.com/protoijerey/757

3.2K viewsDec 30 at 15:01

Скоро прийде новорічна ніч - час для спокійного переосмислення минулого. Цивільний календар зробить ще один крок вперед. Це може бути тиха ніч роздумів над вже відірваними листками старого календаря.
Що там було у минулому році? Трохи покаяння, трохи жалю, за щось радість і щаслива - лише тобі самому помітна - посмішка... І за все одному Господу дяка. Спомин про людей, яких Він тобі щедро послав для твоєї переміни ума і швидшого росту.
Права рука сама собою тягнеться зробити хресне знамення і ти йдеш перевірити, чи не згасла лампада.. Не згасла. Але можна ще долити єлею.
Життя продовжується.
Здається, що так багато встиг за цей рік, а вийшов подихати свіжим повітрям на вулицю і зароїлося в голові - нові плани, ідеї, задумки. Нема їм кінця. А того, що було навіть вчора і що так займало твої думки і.. та що там - всього тебе ще недавно брало у полон, зараз вже ніби і не було ніколи.
Хитра штука - взяти і перевернути календар. То тільки так видається, що це проста зміна дня, тижня чи року. Це стосується чогось більшого.
Маю глибокі сумніви, що пам'ять збереже хоч приблизний образ того, ким я був ще вчора.
Лиш через призму тлінного земного часу і нетривалості наших календарів приходить усвідомлення вічності і того, що вона для мене. Без вже прочитаних тобою самим коротких епітафій на надгробках вже померлих років годі було би і надіятися на те, що ти щось зрозумієш про твою власну дорогу, її сенс, її дороговкази, її кінець-початок і через земну кінечність доторкнешся, нарешті, до таїни безкінечності.
Так, новий рік це далеко не Різдво Христове.
Значення одного просто легше зрозуміти через незбагненну велич другого. Лиш через Різдво Христове річний календар стає вже не "суєтою суєт" і "марнуванням духу", а "ліствицею", сходами до того Міста, громадяни якого перестають спостерігати години, дні чи роки, натомість, наповнюються тим, що "вухо не чуло, очі не бачили і навіть на серце не приходило" раніше.
Саме тому у новорічну ніч ми молимося Богові, бо бачимо в ній не міф про щасливий випадок майбутнього земного тріумфу, а особистий діалог із Творцем самого нашого календаря.
Новорічна ніч - для молитви і роздумів, для поновлення договору Крові із Тим, хто дав нам прожити ще один.. І, як на те буде Його Свята Воля, дасть ще.
Ще один рік Благості Божої.

Протоієрей Олександр Клименко

BY Протоієрей Олександр Клименко