Ravensfjord

Сага про Ґрісінґів

Один муж звався Ґрісіром Щетиною. Він був сином Ґельта Сало сина Йовура Ікла сина Хільдісвіні. Він був герсиром у Свіналанді, у Ратичному фіорді. Він був гарного роду, рівно багатий на майно і землі. Сини його звалися Ніфі, Нафі й Нуфі. Вони не пішли у батька, і від них не чекали багато.

Якось одного разу Ґрісір покликав синів і каже так:
- Годі вам уже наїдати сало на моїх харчах. Здається мені, що було б гідно для мужів вашого роду нарешті проявити себе у справі. Вирушайте у вікінг і здобудьте майно і славу.

Ґрісір дав їм бойовий корабель Хрюкнір, і зброю, і решту потрібних припасів, і вирушили вони у вікінг, і назвалися Ґрісінґами, і велося їм по-всякому. Кажуть, ніби одного разу знайшли вони острівець, на якому ніхто не мешкав, крім ірських монахів-відлюдників. Побачивши смугасте вітрило Ґрісінґів, вони сказали: "Знову ці поганські свині! Мабуть, не буде нам спокою від їхнього рохкання", і полишили острів, лишивши поквапом усе своє майно. Ґрісінґи посіли той острів, і назвали його Ґрісей - Поросячий острів, і поділили його на три частини за жеребом.

Ніфі отримав частину, де було багато трави, і став розводити вівці, а хутір свій зробив із соломи, і тому він звався Солом'яний Двір. Нафі отримав частину, де ріс ліс, і став торгувати деревиною, і побудував свій хутір з колод, і назвав його Дерев'яний Двір. Нуфі дістав ту частину, де було саме каміння і залізна руда. Він поставив кузню і став кувати на продаж різну куйню, а хутір свій зробив із каменю, і назвав його Кам'яний Двір.

Один муж звався Варґом на прізвисько Сірі Штани. Люди казали, ніби він берсерк і ульвхеднар. Норов він мав буйний і нестриманий. Його оголосили поза законом після того, як він убив, поґвалтував і з'їв Ауд Стару, бабусю Альов Червоний Каптур. Люди були на нього дуже злі, тож він виїхав з країни. Він дізнався, що на острові Ґрісей є чим поживитися, і подався туди.

Варґ причалив на Солом'яному мисі, де стояв хутір Ніфі. Той якраз заганяв вівці до кошари. Варґ пішов до нього на двір і мовив:
- Привіт тобі, бонде! Хто ти є і чий ти родич?
- Не приховаю рідні, - сказав Ніфі, і розповів, хто він і чийого роду.
- Гарне у тебе господарство, - сказав Варґ. - Мені подобається.
- Немає тобі перепони поселитися тут і завести собі таке ж. А хто ти і чийого роду?
- Я - Варґ Сірі Штани, син Ульва Жадібного, сина Фрекі Ненаситця, і скажу по честі, що ліпше буду господарювати на твоєму хуторі, аніж зводити свій. Виходь битися зі мною, і хто переможе, той і посяде землі.
- Так не буде, - сказав Ніфі, - бо ти є берсерк. Немає дурних з тобою чесно битися.

Затим Ніфі чкурнув до хатки, але Варґ підпалив солом'яну будівлю, як свого часу підпалив церкву у Норвегії, тож довелося Ніфі виламати стіну і тікати до брата свого Нафі на Дерев'яний Двір. А Варґ посів його землі.

Минув якийсь час, і здалося Варґові, що його володіння замалі. Тож поїхав він на Дерев'яний Двір, і назвався, і сказав так:
- Агов, Нафі бонде, виходь зі мною битися за твої землі. Подивимось тепер, чи ти таке саме кувікало, як твій брат, а чи моцний вепр!
- Ліпше я залишуся вдома, - сказав Нафі, - а ти повий ззовні й погризи кору.
Тоді Варґ підпалив і його хутір, і довелося братам рятуватися в обійсті родича їхнього Нуфі. Варґа ж охопила лють берсерка, і він помчав за ними. І коли він дістався Кам'яного Двору, то зрозумів, що палити його марно, і що ніхто йому не відчинить, і що розмова тут буде коротка. Тож він накинув овечу шкуру і постукав у двері.
- Пустіть мене переночувати, - прошамкав він, - я Енунд Беззубий, простий мандрівник.
Тут над Кам'яним Двором пролетів крук і прокрячив:
- Так, у цього Енунда зубів немає, самі ікла!
Тоді здогадалися брати, хто це до них завітав, і не відчинили. А Варґ завив із розпачу, схопив каменюку і вбив крука.
- Недобре вчинив ти, Сірі Штани, що вбив родича Муніна, - сказав Нуфі. - Гнів Одіна на тобі.
- От і подивимося, чи це так, якщо ти вийдеш зі мною на двобій, - каже Варґ.
- Може ти до мене зайдеш, - каже Нуфі, - тим способом, що пасує розбійникам?

www.tgoop.com/ravensfjord/2253

394 viewsVitaliy K, Dec 28 at 18:10

Сага про Ґрісінґів

Один муж звався Ґрісіром Щетиною. Він був сином Ґельта Сало сина Йовура Ікла сина Хільдісвіні. Він був герсиром у Свіналанді, у Ратичному фіорді. Він був гарного роду, рівно багатий на майно і землі. Сини його звалися Ніфі, Нафі й Нуфі. Вони не пішли у батька, і від них не чекали багато.

Якось одного разу Ґрісір покликав синів і каже так:
- Годі вам уже наїдати сало на моїх харчах. Здається мені, що було б гідно для мужів вашого роду нарешті проявити себе у справі. Вирушайте у вікінг і здобудьте майно і славу.

Ґрісір дав їм бойовий корабель Хрюкнір, і зброю, і решту потрібних припасів, і вирушили вони у вікінг, і назвалися Ґрісінґами, і велося їм по-всякому. Кажуть, ніби одного разу знайшли вони острівець, на якому ніхто не мешкав, крім ірських монахів-відлюдників. Побачивши смугасте вітрило Ґрісінґів, вони сказали: "Знову ці поганські свині! Мабуть, не буде нам спокою від їхнього рохкання", і полишили острів, лишивши поквапом усе своє майно. Ґрісінґи посіли той острів, і назвали його Ґрісей - Поросячий острів, і поділили його на три частини за жеребом.

Ніфі отримав частину, де було багато трави, і став розводити вівці, а хутір свій зробив із соломи, і тому він звався Солом'яний Двір. Нафі отримав частину, де ріс ліс, і став торгувати деревиною, і побудував свій хутір з колод, і назвав його Дерев'яний Двір. Нуфі дістав ту частину, де було саме каміння і залізна руда. Він поставив кузню і став кувати на продаж різну куйню, а хутір свій зробив із каменю, і назвав його Кам'яний Двір.

Один муж звався Варґом на прізвисько Сірі Штани. Люди казали, ніби він берсерк і ульвхеднар. Норов він мав буйний і нестриманий. Його оголосили поза законом після того, як він убив, поґвалтував і з'їв Ауд Стару, бабусю Альов Червоний Каптур. Люди були на нього дуже злі, тож він виїхав з країни. Він дізнався, що на острові Ґрісей є чим поживитися, і подався туди.

Варґ причалив на Солом'яному мисі, де стояв хутір Ніфі. Той якраз заганяв вівці до кошари. Варґ пішов до нього на двір і мовив:
- Привіт тобі, бонде! Хто ти є і чий ти родич?
- Не приховаю рідні, - сказав Ніфі, і розповів, хто він і чийого роду.
- Гарне у тебе господарство, - сказав Варґ. - Мені подобається.
- Немає тобі перепони поселитися тут і завести собі таке ж. А хто ти і чийого роду?
- Я - Варґ Сірі Штани, син Ульва Жадібного, сина Фрекі Ненаситця, і скажу по честі, що ліпше буду господарювати на твоєму хуторі, аніж зводити свій. Виходь битися зі мною, і хто переможе, той і посяде землі.
- Так не буде, - сказав Ніфі, - бо ти є берсерк. Немає дурних з тобою чесно битися.

Затим Ніфі чкурнув до хатки, але Варґ підпалив солом'яну будівлю, як свого часу підпалив церкву у Норвегії, тож довелося Ніфі виламати стіну і тікати до брата свого Нафі на Дерев'яний Двір. А Варґ посів його землі.

Минув якийсь час, і здалося Варґові, що його володіння замалі. Тож поїхав він на Дерев'яний Двір, і назвався, і сказав так:
- Агов, Нафі бонде, виходь зі мною битися за твої землі. Подивимось тепер, чи ти таке саме кувікало, як твій брат, а чи моцний вепр!
- Ліпше я залишуся вдома, - сказав Нафі, - а ти повий ззовні й погризи кору.
Тоді Варґ підпалив і його хутір, і довелося братам рятуватися в обійсті родича їхнього Нуфі. Варґа ж охопила лють берсерка, і він помчав за ними. І коли він дістався Кам'яного Двору, то зрозумів, що палити його марно, і що ніхто йому не відчинить, і що розмова тут буде коротка. Тож він накинув овечу шкуру і постукав у двері.
- Пустіть мене переночувати, - прошамкав він, - я Енунд Беззубий, простий мандрівник.
Тут над Кам'яним Двором пролетів крук і прокрячив:
- Так, у цього Енунда зубів немає, самі ікла!
Тоді здогадалися брати, хто це до них завітав, і не відчинили. А Варґ завив із розпачу, схопив каменюку і вбив крука.
- Недобре вчинив ти, Сірі Штани, що вбив родича Муніна, - сказав Нуфі. - Гнів Одіна на тобі.
- От і подивимося, чи це так, якщо ти вийдеш зі мною на двобій, - каже Варґ.
- Може ти до мене зайдеш, - каже Нуфі, - тим способом, що пасує розбійникам?

BY Ravensfjord