Сіль

​​В Донецькій області ми бачимо, як росіяни розмінюють просування на великі втрати, тобто не дозволяють своїй армії морально занепасти за рахунок видимих просувань. «Трофеїв» та видимості успіхів.

Цілком можливо, що якби таких просувань не було, а втрати були такі ж, це могло б завдати більшої моральної шкоди і привести до більшої деградації. Це ми зрозуміємо, якщо зупинимо цей наступ, чого поки не вдається зробити.

Шевченко і Новотроїцьке стають хабами для подальшого просування противника з виконанням наступних завдань.

1. відрізати сполучення між Покровськом і Межовою. (Міста поєднують і автомобільна і залізнична дороги. З подальшим просуванням на північ щоб відрізати сполучення з Павлоградом).

Тоді при необхідності буде можливість штрумувати місто з заходу. Знову ж таки, коли противник буде вважати за необхідне.

2. Контроль над Шевченко дозволяє пробивати дорогу до воріт Покровська на півдні і на південному заході. Знову ж при необхідності.

Окупант намагається тримати темп і масовість штурмів. Як за книжкою, поки противник змушений відступати, треба тиснути на нього скільки є сил, тоді йому буде все важче і його мораль буде падати.

Тактика тарганів як ніколи актуальна. Ситуація на стільки складна, що в деяких підрозділах банально не вистачає засобів розвідки переднього краю щоб відслідковувати всі рухи росіян. В принципі ситуація і її причини вже описували не один раз.

Південніше росіяни наступають далі на захід. одна з танкових дивізій пре через поля, здолавши рубежі в районі Новоолексіївки, а потім і Пушкіне. В бій кидають, в тому числі, новітні танки Т-90М "Прорив". Намагаються працювати швидкими перекиданнями сил вперед.

Тут приклад роботи під час однієї з таких атак:
https://www.tgoop.com/Mosquit/51

Telegram

Москіти || бпак

Т-90М "Прорив". Одразу дві такі машини брали участь у черговому штурмі позицій Сил Оборони на Покровському напрямку. Обидві машини закінчили погано. Мінування та наші fpv дрони зіпсували день гордості москальського ОПК.

www.tgoop.com/silukr/513

2.8K viewsedited  Dec 13 at 21:03

​​В Донецькій області ми бачимо, як росіяни розмінюють просування на великі втрати, тобто не дозволяють своїй армії морально занепасти за рахунок видимих просувань. «Трофеїв» та видимості успіхів.

Цілком можливо, що якби таких просувань не було, а втрати були такі ж, це могло б завдати більшої моральної шкоди і привести до більшої деградації. Це ми зрозуміємо, якщо зупинимо цей наступ, чого поки не вдається зробити.

Шевченко і Новотроїцьке стають хабами для подальшого просування противника з виконанням наступних завдань.

1. відрізати сполучення між Покровськом і Межовою. (Міста поєднують і автомобільна і залізнична дороги. З подальшим просуванням на північ щоб відрізати сполучення з Павлоградом).

Тоді при необхідності буде можливість штрумувати місто з заходу. Знову ж таки, коли противник буде вважати за необхідне.

2. Контроль над Шевченко дозволяє пробивати дорогу до воріт Покровська на півдні і на південному заході. Знову ж при необхідності.

Окупант намагається тримати темп і масовість штурмів. Як за книжкою, поки противник змушений відступати, треба тиснути на нього скільки є сил, тоді йому буде все важче і його мораль буде падати.

Тактика тарганів як ніколи актуальна. Ситуація на стільки складна, що в деяких підрозділах банально не вистачає засобів розвідки переднього краю щоб відслідковувати всі рухи росіян. В принципі ситуація і її причини вже описували не один раз.

Південніше росіяни наступають далі на захід. одна з танкових дивізій пре через поля, здолавши рубежі в районі Новоолексіївки, а потім і Пушкіне. В бій кидають, в тому числі, новітні танки Т-90М "Прорив". Намагаються працювати швидкими перекиданнями сил вперед.

Тут приклад роботи під час однієї з таких атак:
https://www.tgoop.com/Mosquit/51

BY Сіль