Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди

📖 120 років від дня народження Уласа Самчука

✍️ 20 лютого 2025 року виповнюється 120 років від дня народження Уласа Самчука – видатного українського письменника, публіциста, громадського діяча. Саме він у своєму романі "Марія", що вийшов друком 1934 року, першим у художній літературі розповів світові про трагедію Голодомору.

✍️ Улас Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань (нині Рівненського району Рівненської області) у заможній селянській родині. Освіту здобував у Кременці, де 1925 року закінчив українську гімназію. Уже за рік, у 1926-му, відбувся його літературний дебют – оповідання "На старих стежках" з'явилося у варшавському журналі "Духовна бесіда".

📜 У 1929 році Самчук переїхав до Праги, де жив і працював аж до 1941-го. У часи Другої світової війни був редактором газети "Волинь", певний час мешкав у Києві, у письменницькому будинку "Роліт". Згодом – еміграція: спершу Німеччина, а з 1948 року – Канада, де він продовжив свою літературну діяльність.

🔹 Світову славу Уласу Самчуку принесла трилогія "Волинь" (1932-1937), у якій виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920-х – початку 1930-х років, що прагне знайти місце України у світі та шляхи її національно-культурного й державного становлення.

✍️ Надважливим публіцистичним твором до сьогодення залишається його стаття "Нарід чи чернь" (1941), у якій Самчук наголосив на значенні мови у формуванні національної ідентичності: "Рідна мова – це ознака чіткості, якості і свідомості людської одиниці, що є приналежною до даної нації. Всі ж, що такого не розуміють, творять не народ, а чернь, якусь масу, щось невиразне, щось позбавлене справжнього виразу свідомого і зрілого народу."

✍️ Подіям Другої світової війни та повоєнним рокам письменник присвятив спогади "П'ять по дванадцятій" і "Плянета Ді-Пі", де змалював долю тисяч українців, змушених пройти крізь табори для переміщених осіб.

✍️ Улас Самчук володів німецькою, польською, чеською, російською та французькою мовами. Пішов із життя 9 липня 1987 року в Торонто, знайшовши останній спочинок на Українському цвинтарі св. Володимира у місті Оквілл.

📜 Сьогодні вулиці, названі на його честь, є в багатьох містах України, а з 2023 року – і в Києві.

📖 У 2005 році, до 100-річчя від дня народження письменника, вийшла книга Гаврила Чернихівського "Улас Самчук: сторінки біографії", яка стала першим ґрунтовним дослідженням його життя. Того ж року Ігор Фарина написав повість "Пекуча чужина", присвячену долі Самчука.

💙 Пам'ять про нього жива – у його книгах, у його слові, у його закликах не забувати своє коріння.

www.tgoop.com/skovoroda_library/2656

77 viewsedited  Feb 20 at 11:29

📖 120 років від дня народження Уласа Самчука

✍️ 20 лютого 2025 року виповнюється 120 років від дня народження Уласа Самчука – видатного українського письменника, публіциста, громадського діяча. Саме він у своєму романі "Марія", що вийшов друком 1934 року, першим у художній літературі розповів світові про трагедію Голодомору.

✍️ Улас Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань (нині Рівненського району Рівненської області) у заможній селянській родині. Освіту здобував у Кременці, де 1925 року закінчив українську гімназію. Уже за рік, у 1926-му, відбувся його літературний дебют – оповідання "На старих стежках" з'явилося у варшавському журналі "Духовна бесіда".

📜 У 1929 році Самчук переїхав до Праги, де жив і працював аж до 1941-го. У часи Другої світової війни був редактором газети "Волинь", певний час мешкав у Києві, у письменницькому будинку "Роліт". Згодом – еміграція: спершу Німеччина, а з 1948 року – Канада, де він продовжив свою літературну діяльність.

🔹 Світову славу Уласу Самчуку принесла трилогія "Волинь" (1932-1937), у якій виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920-х – початку 1930-х років, що прагне знайти місце України у світі та шляхи її національно-культурного й державного становлення.

✍️ Надважливим публіцистичним твором до сьогодення залишається його стаття "Нарід чи чернь" (1941), у якій Самчук наголосив на значенні мови у формуванні національної ідентичності: "Рідна мова – це ознака чіткості, якості і свідомості людської одиниці, що є приналежною до даної нації. Всі ж, що такого не розуміють, творять не народ, а чернь, якусь масу, щось невиразне, щось позбавлене справжнього виразу свідомого і зрілого народу."

✍️ Подіям Другої світової війни та повоєнним рокам письменник присвятив спогади "П'ять по дванадцятій" і "Плянета Ді-Пі", де змалював долю тисяч українців, змушених пройти крізь табори для переміщених осіб.

✍️ Улас Самчук володів німецькою, польською, чеською, російською та французькою мовами. Пішов із життя 9 липня 1987 року в Торонто, знайшовши останній спочинок на Українському цвинтарі св. Володимира у місті Оквілл.

📜 Сьогодні вулиці, названі на його честь, є в багатьох містах України, а з 2023 року – і в Києві.

📖 У 2005 році, до 100-річчя від дня народження письменника, вийшла книга Гаврила Чернихівського "Улас Самчук: сторінки біографії", яка стала першим ґрунтовним дослідженням його життя. Того ж року Ігор Фарина написав повість "Пекуча чужина", присвячену долі Самчука.

💙 Пам'ять про нього жива – у його книгах, у його слові, у його закликах не забувати своє коріння.

BY Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди