tgoop.com/svoe_ridne/465
Last Update:
життя в умовах війни навчило мене не відвертати очей від трагедій: вдивлятися, запам'ятовувати й за можливості фіксувати, бо якщо в пам'яті прогалини — їх обов'язково хтось заповнить своїми історіями. персональна пам'ять — антидот від пропаганди, пам'ятаєте?
мої дорогі серцю однокурсниці (переважно подруги) створили некомерційний проєкт, який, здається, вже давно мав існувати. це ґайд сторінками трагедії трьох великих голодів минулого століття крізь найближчий мені спосіб фіксації й рефлексії — літературу.
його особливість у тому, що відкриваючи відділ «поезія»/«проза»/«документалістика», можна швидко обрати текст, який вам найбільше відгукується. оскільки анотації писали студентки літтворчості — вони до цього підійшли вдумливо й з глибиною.
відразу ж за анотацією — лінк, за яким можна прочитати обраний твір
у суботу день пам'яті жертв голодомору, сторінка історії й мого роду, тож я обов'язково запалю свічку й зазирну на сайт (по секрету: читати буду тютюнника)
бо культура пам'яті — надважлива в наших умовах. зазирніть і ви:
https://holodomor-ukraine.weblium.site/
BY своє'рідне
Share with your friend now:
tgoop.com/svoe_ridne/465